Ухвала

від 27.11.2012 по справі 5006/24/44-63/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/24/44-63/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                                               У  Х  В  А  Л  А                       27.11.12 р.                                                                                            № 5006/24/44-63/2012                                                                                                                                                                  За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія», м. Донецьк, ЄДРПОУ 31330858 до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131469 про: скасування оперативно-господарської санкції суддя  Величко Н.В. В С Т АН О В И В:        До господарського суду надійшла позовна заява б/н від 26.11.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія» до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Донецьких електричних мереж Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» по розгляду Акта від 24.10.2012р. №001318 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 20.11.2012р. №783. Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню заявникові з огляду на наступне. Розділом VIII Господарського процесуального кодексу України визначено загальні вимоги до процесу подання позовної заяви до місцевого господарського суду. Так, ст.57 ГПК України встановлено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, серед яких, зокрема, докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.     Статтею 56 ГПК України встановлено порядок надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, згідно якого позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Закон України “Про внесення зміни до ст.56 ГПК України щодо порядку надсилання копії позовної заяви” №3382-VI від 19.05.2011р.). В порушення вищезазначених вимог, заявником не додано до позовної заяви жодного доказу відправки позовної заяви відповідачу. Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначенні Законом України „Про судовий збір”.   Відповідно до ст.1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст.2 Закону). За приписами ст.3 цього Закону, судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. В позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Славія» посилається на п.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та зазначає, що підприємство звільнено від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням його прав. Суд не приймає такі доводи заявника до уваги у зв'язку з тим, що порядок та підстави для звільнення позивачів від сплати судового збору врегульовано безпосередньо Законом України «Про судовий збір».   У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Пунктом 2.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.  Згідно з п.1 ст.13 Закону України від 22.12.2011р. №4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» станом на 01.01.2012 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073 грн. Як вбачається, Товариством з обмеженою відповідальністю «Славія» при подачі позовної заяви б/н від 26.11.2012 р. не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Господарський суд, беручи до уваги роз'яснення, викладені в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. № 01-06/1175/2011, зазначає, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у ст. 8 Закону дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. При цьому, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком суду. Разом з тим, позивачем не подано належних доказів в розумінні ст.ст. 32, 33 ГПК України, які підтверджували б його незадовільний майновий стан. Таким чином, суд не вбачає підстав, які надали б можливість звільнити позивача від сплати судового збору у визначеному законом розмірі.    Неоплата позивачем судового збору у порядку та розмірі, передбаченому чинним законодавством та ненадання відповідних доказів сплати судового збору є підставою для повернення позову без розгляду згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України. Крім того, відповідно до п.3 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги,  доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми. Відповідно до ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. В п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 зазначено, що подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). В порушення вимог ст.36 ГПК України додані до позову копії документів не посвідчені належним чином (не вказано  прізвища та посади уповноваженої посадової особи товариства, яка звіряла відповідність копії оригіналу та буде нести відповідальність за таку відповідність). Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п.3 ст.63 ГПК України. Враховуючи наведене господарський суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія» підлягає поверненню заявникові на підставі п.3, п.4, п.6 ч.1 ст.63 ГПК України. Суд звертає увагу, що згідно ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Керуючись п.3, п.4, п.6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ:          Позовну заяву б/н від 26.11.2012 р. та додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Славія» без розгляду. Додаток: позовна заява та додані до неї документи , ухвала від 27.11.12р. на 1 арк.        Суддя                                                               Величко Н.В.