Рішення

від 22.11.2012 по справі 5011-30/13795-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-30/13795-2012 22.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»

До Приватного підприємства «Царське»

Про стягнення 17 200,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Тесленко Л.В. -представник за довіреністю № 02 від 06.01.12.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»до Приватного підприємства «Царське» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 64(11) в розмірі 17 200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором оренди № 64(11), внаслідок чого у Приватного підприємства «Царське»перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.12. порушено провадження у справі № 5011-30/13795-2012, розгляд справи було призначено на 06.11.12. о 11-10.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.12. подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 22.11.12. о 10-50.

Представник позивача в судовому засіданні 22.11.12. підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання 22.11.12. не з'явився, вимог попередніх ухвал у справі № 5011-30/13795-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою з органів статистики № 372320, наданою позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.11.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»(Орендодавець) та Приватним підприємством «Царське»(Орендар) укладено Договір № 64(11) оренди нежилих приміщень, (далі Договір) відповідно до умов якого (п.1.1) цим Договором регулюються відносини, пов'язані із переданням Орендодавцем Орендареві у строкове платне користування наступі приміщення для розміщення офісу.

Пункт 1.1.2 Договору, адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується: м. Київ, вул. Нагірна 25-27.

Згідно з пунктом 1.1.3 Договору визначено, що загальна площа приміщення, що орендується: 20 кв.м.

Відповідно п. 1.1.4 Договору передбачено, що номер кімнати: 14 поверх другий.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі проведено розрахунки перед позивачем по сплаті орендних платежів за період з 01.12.11. по 01.09.12., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 200,00 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що приміщення, що орендується, та майна повинні бути передані Орендодавцем протягом десяти днів з моменту набрання чинності цим Договором.

Згідно п. 3.2 Договору передбачено, що передання приміщення, що орендується, і майна здійснюється за актом передачі-приймання, що підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі від 01.12.11., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»передало Приватному підприємству «Царське» офісне приміщення в головному корпусі на другому поверсі кімната 14, загальною площею 20 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 4.1 Договору визначено, розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає: з 01.12.11. по 31.03.12. 120,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% (100,00 грн.+20,00 грн.) за один кв.м. за кожний місяць орендованого користування, з 01.04.12. 100,00 грн. в т.ч.. ПДВ 20% (83,33 грн.+16,67 грн.) за один кв.м. за кожен місяць орендованого користування за цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця або можливі інші види розрахунків за домовленістю сторін не пізніше п'ятнадцятого числа кожного поточного місяця. Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися з урахуванням величин індексів інфляції один раз за шість місяців (п.п. 4.2, 4.3 Договору).

Відповідно п. 4.5 Договору визначено, що Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який строк в розмірі, що визначається на момент оплати. У цьому випадку порядок перегляду орендної плати, визначений у п. п. 4.4, 4.3 Договору, не застосовуються в межах строку, на який було попередньо сплачено орендну плату.

В матеріалах справи містяться рахунки, які позивач виставляв відповідача на оплату орендних платежів, а саме: № 647 від 29.11.12., № 68 від 02.02.12., № 118 від 29.02.12., № 174 від 30.03.12., № 209 від 25.04.12., № 263 від 01.06.12., № 308 від 03.07.12., № 357 від 31.07.12.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати за користування нежитловим приміщенням за період з 01.12.11. по 01.09.12. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за користування приміщенням становить 17 200,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Царське» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська,

б. 43/1, кв.21, код ЄДРПОУ 36801024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський дім ФПУ»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 25-27, код ЄДРПОУ 20043069) 17 200 (сімнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., - сума основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано

Повне рішення складено 27.11.12.

Суддя Т.М. Ващенко