Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-75/12244-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/12244-2012 26.11.12

За позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від прокуратури - Бондарчук І.П., посвідчення №009970 від 17.10.2012.

від позивача - Ткаченко А.Т., довіреність №225-КР-1347 від 30.08.2012.

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" про розірвання договору оренди земельної ділянки № 72-6-00475 від 21.12.2007, загальною площею 0,25 га та повернення цієї ділянки позивачу, привівши її у належний стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання, передбачені умовами договору оренди земельної ділянки №72-6-00475 від 21.12.2007, в частині внесення орендних платежів та порушив строки забудови земельної ділянки, встановлені договором.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином.

Відзив на позов, клопотань або заяв до суду відповідач не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 вказаної постанови №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 26.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.12.2007 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція", як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. за № 3591 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.12.2007 за № 72-6-00475.

Як визначено п.п. 1.1, 3.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 14.06.2007 за №859/1520 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, площею 2457 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 87-89 у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:69:159:0001, загальною вартістю 668 848,47 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-складських приміщень виробничого призначення з підземно-наземним паркінгом, строком на 5 (п'ять) років.

Умовами п.п. 4.1, 4.2 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2,5 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Вноситься орендна плата орендарем, відповідно до умов п. 4.7 договору, за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за вказаними в договорі реквізитами.

Пунктами 8.1, 8.4 договору сторони встановили обов'язки орендаря, а саме: приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором та після підписання цього договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та своєчасно вносити орендну плату та право орендодавця вимагати від орендаря виконання цих обов'язків.

На виконання умов даного договору, 25.12.2007 позивачем передано відповідачу у володіння і користування земельну ділянку, площею 2457 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 87-89 у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:69:159:0001, загальною вартістю 668 848,47 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-складських приміщень виробничого призначення з підземно-наземним паркінгом, про що складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Натомість відповідач в порушення умов договору свої обов'язки по договору щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за землю не виконав та порушив строки забудови ділянки.

З цих підстав прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки № 72-6-00475 від 21.12.2007 та повернення цієї ділянки позивачу, привівши її у належний стан.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

При цьому, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

До істотних умов договору оренди земельної ділянки відноситься, у відповідності до ст. 15 Закону, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Умовами п.п. 4.1, 4.2, 8.4 договору сторони визначили розмір, порядок сплати орендних платежів за землю, умови використання земельної ділянки та встановили обов'язок відповідача у справі своєчасно вносити орендну плату та завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Однак, як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №4247/9/18-509 від 13.08.2012, у 2011 відповідач не здійснював сплату орендних платежів, а з 2012 до органів податкової служби взагалі не звітує, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість по сплаті орендних платежів за землю у розмірі 428 799,34 грн., що підтверджується копіями карток облікового рахунку платника.

До того ж, в порушення п. 8.4 договору відповідач не завершив забудову земельної ділянки у встановлені договором строки. Згідно інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві викладеної у листі № 7/26-2997/09 від 13.04.2012 будь-які будівельні роботи за адресою м. Київ, вул. Польова 87-89 не виявлено, а в електронному реєстрі об'єктів будівництва інформації про надання дозвільних документів на виконання будівельних і підготовчих робіт не зареєстровано і об'єкт в експлуатацію не прийнято.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановленим договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі (п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»№ 6 від 17.05.2011).

Отже, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, позивач розраховував на вчасну сплату відповідачем орендних платежів та цільове використання земельної ділянки шляхом здійснення забудови, а тому не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язання є істотним порушенням умов договору та свідчить про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору.

Правила щодо дострокового розірвання договору оренди землі встановлені також приписами ст. 32 Закону України "Про оренду землі", згідно якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, приписами даних правових норм встановлено, що договір оренди землі може бути достроково розірваний, зокрема, у випадках встановлених договором або законом.

Умовами п. 11.4 договору сторони погодити, що останній може бути розірваний за рішенням суду, в разі, зокрема, коли орендар систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку) та порушив строки завершення забудови земельної ділянки, встановлені п. 8.4 договору.

Відтак, оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і сторонами в договорі оренди передбачена можливість дострокового розірвання договору у зв'язку з систематичною несплатою орендних платежів та порушенням строків забудови, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки.

Правові наслідки розірвання договору оренди встановлені ст. 34 Закону України "Про оренду землі", згідно ч. 1 якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Аналогічні правові наслідки розірвання договору встановлені сторонами і в п. 11.8 договору.

Таким чином, нормами чинного законодавства та умовами договору встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, оскільки з розірванням договору оренди, відповідач втрачає статус орендаря, суд приходить до висновку і про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів виконання своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" № 4282-VI від 22.12.2011 року станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1073 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури -при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в сумі 1073,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.12.2007, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, ідентифікаційний код 22883141) та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (01004, м. Київ, вул. Горького, 5, ідентифікаційний код 03335623).

3. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (01004, м. Київ, вул. Горького, 5, ідентифікаційний код 03335623) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 2457 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 87-89 у Солом'янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:69:159:0001, загальною вартістю 668 848,47 грн.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" (01004, м. Київ, вул. Горького, 5, ідентифікаційний код 03335623) на користь Державного бюджету України (одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001) суму судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2012.

Суддя Т.В.Васильченко