Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-4/13224-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/13224-2012 27.11.12

За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва До Відкритого акціонерного товариства «Фірма Прокат» Простягнення 1674,31 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Зацепін С.С. -за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Відкритого акціонерного товариства «Фірма Прокат»1555,13 грн. заборгованості по компенсації плати податку на землю з урахуванням індексу інфляції, 119,18 грн. 3% річних, а всього 1674,31 грн. заборгованості за договором про участь орендарів у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю № 332 від 01.09.2009р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

За клопотанням Позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради та Відкритим акціонерним товариством «Фірма Прокат»було укладено договір оренди № 507 нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Кибальчича, 11в.

На підставі рішення № 370 ХХІ сесії У скликання Дніпровської районної у м. Києві ради від 04.06.2009р. та Розпорядження № 305 Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.06.2009р. «Про удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Дніпровського району м. Києва»станом на 01.09.2009р. проведено реорганізацію Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради.

В результаті чого його правонаступником, в частині укладених договорів, було визначено Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.

01.09.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про участь орендарів у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю № 332.

За твердженням Позивача ним своєчасно та в повному обсязі виконано умови п.3.1. договору № 332 щодо нарахування компенсації (відшкодування) плати податку на землю і податку на додану вартість згідно додатку 1 до договору та надано платіжні вимоги-доручення за період з вересня 2009р. по липень 2010р.

Згідно п.3.2. договору відповідач незалежно від наслідків господарської діяльності, своєчасно та в повному обсязі сплачує на розрахунковий рахунок позивача, компенсацію (відшкодування) плати податку на землю, на протязі трьох банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення.

22.11.2012р. в судовому засіданні суду надані Позивачем належні докази направлення платіжної вимоги-доручення на адресу відповідача відповідно до п. 3.2 Договору оренди, а саме поштова квитанція та опис вкладення з яких вбачається що позивач 19.11.12 направив на адресу відповідача платіжну вимогу-доручення на оплату компенсацію (відшкодування) плати податку на землю.

Відповідачем не надано доказів компенсації (відшкодування) плати податку на землю, на протязі трьох банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення, як визначено п. 3.2 договору.

Відповідно до п.5.1. договору за порушення умов договору або неналежне його вкидання сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю у розмірі 1 330, 32грн. з наступних підстав:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про участь орендарів у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю № 332.

Згідно п.3.2. договору відповідач незалежно від наслідків господарської діяльності, своєчасно та в повному обсязі сплачує на розрахунковий рахунок позивача, компенсацію (відшкодування) плати податку на землю, на протязі трьох банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не сплачено компенсацію (відшкодування) плати податку на землю, на протязі трьох банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення в розмірі 1 330,32 грн.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором про участь орендарів у компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю № 332 у сумі 1 330,32 грн. за період за період з вересня 2009р. по липень 2010р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 224,81грн., а також три процента річних від простроченої суми у сумі 119,18грн. задоволенню не підлягає з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача була направлена письмова претензія - вимога за вих. №64-7399 від 16.11.2012 року про сплату компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю у сумі 1 330,32 грн. за період за період з вересня 2009р. по липень 2010р.

Суд в даному випадку застосовує ч.1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події

Згідно п.3.2. договору відповідач незалежно від наслідків господарської діяльності, своєчасно та в повному обсязі сплачує на розрахунковий рахунок позивача, компенсацію (відшкодування) плати податку на землю, на протязі трьох банківських днів з дня отримання платіжної вимоги-доручення.

Оскільки вимога позивача за вих. №64-7399 від 16.11.2012 про сплату компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю у сумі 1 330,32 грн. направлена відповідачу 19.11.2012р. та враховуючи поштовий перебіг, строк оплати настав не раніше 25.11.2012р.

Тобто відповідач станом на час звернення позивачем до суду не прострочив виконання грошового зобов'язання за договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині 1330,32 грн. компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в розмірі 1330,32 грн. компенсації (відшкодуванні) плати податку на землю. В частині стягнення індексу інфляції та 3% річних суд відмовляє, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засіданні 22.11.2012р. оголошувалася перерва, до 27.11.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фірма Прокат»(04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, код ЄДРПОУ 03062272) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 03366612) 1330 (одну тисячу триста тридцять) грн. 32 коп. відшкодування плати податку на землю, 1313 (одну тисячу триста тринадцять) грн. 38 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині позовних вимог про стягнення індексу інфляції та 3% річних відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.11.2012р.