Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-27/14510-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14510-2012 26.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Анкем-Груп» простягнення 95 699,05 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ковальова Л.П. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрвторчормет»(надалі -ПАТ «Укрвторчормет») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкем-Груп» (надалі -ТОВ «Анкем-Груп») про стягнення 151 844,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №9445052 від 23.04.2012 р. позивач перерахував передоплату за товар, а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 85 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 544,93 грн. та пені у розмірі 66 300,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 26.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала заяву про зменшення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 85 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 453,15 грн. та пеню у розмірі 7 245,90 грн. Заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалами суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 16, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15087151 від 09.11.2012 р. та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 р. між ТОВ «Анкем-Груп»(продавець) та ПАТ «Укрвторчормет»(покупець) укладено договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002 у кількості 40 тон (орієнтовно).

Згідно з п. 3.4 Договору розрахунки за товар можуть проводитися шляхом попередньої оплати. В такому випадку поставка товару здійснюється на протязі 5 банківських днів з дати отримання попередньої оплати.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що при неможливості поставки товару в термін, визначений у пункті 3.4 цього договору, продавець на 6-й банківський день повертає суму попередньої оплати на рахунок покупця. У разі порушення цього терміну продавець сплачує покупцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 1-го відсотка від суми неповерненої в зазначений термін попередньої оплати.

На виконання умов Договору позивачем перераховано на рахунок відповідача передоплату за товар у розмірі 85 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4822 (№73424433) від 27.04.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання з поставки товару Договором на суму 85 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача повернути вказану суму та сплати пеню та 3% за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за період з 03.05.2012 р. по 26.11.2012 р.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується оплата позивачем на користь відповідача вартості товару 27.04.2012 р. на загальну суму 85 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, пункту 3.4 Договору, графіку поставки та дати надходження коштів, відповідач був зобов'язаний поставити товар до 04.05.2012 р.

Матеріали справи не містять доказів, а відповідачем не доведено факту поставки товару згідно п. 3.4 Договору до 04.05.2012 р., відтак з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.5 Договору відповідач повинен був повернути суму попередньої оплати до 07.05.2012 р. (6-й банківський день з моменту перерахування грошових коштів).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 85 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Анкем-Груп»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Укрвторчормет»про стягнення з ТОВ «Анкем-Груп»заборгованості у розмірі 85 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 453,15 грн. та пені у розмірі 7 245,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.05.2012 р. по 26.11.2012 р.

Відповідач у встановлений судом строк (до 07.05.2012 р.) свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 08.05.2012 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що при неможливості поставки товару в термін, визначений у пункті 3.4 цього договору, продавець на 6-й банківський день повертає суму попередньої оплати на рахунок покупця. У разі порушення цього терміну продавець сплачує покупцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 1-го відсотка від суми неповерненої в зазначений термін попередньої оплати.

За перерахунком суду, враховуючи встановлений судом строк виконання грошового зобов'язання, визначений позивачем період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить

7 071,72 грн. В іншій частині (174,18 грн.) пеня обрахована невірно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання, встановлений судом для перерахунку пені. За порахунком суду розмір 3% становить 1 418,22 грн. В іншій частині (34,93 грн.) 3% обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Анкем-Груп»на користь ПАТ «Укрвторчормет»заборгованості у розмірі 85 000,00 грн., пені у розмірі 7 071,72 грн. та 3% річних у розмірі 1 418,22 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 174,18 грн. та 3% річних у розмірі 34,93 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкем-Груп»(03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 16; ідентифікаційний код 37939108) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»(02160, м. Київ, вул. Каунанська, 27; ідентифікаційний код 00191483) заборгованість у розмірі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 7 071 (сім тисяч сімдесят одну) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 1 418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1 869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 80 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2012 р.

Суддя В.П. Босий