Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-27/15220-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/15220-2012 26.11.12

За позовомФізичної особи-підприємця Масленіна Олега Борисовича доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕкспресПей» простягнення 72 330,08 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Масленін О.Б. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Масленін Олег Борисович (надалі -«Підприємець») звернувся до до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕкспресПей»(надалі -«Товариство») про стягнення 72 330,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про правове обслуговування підприємства та надання юридичних послуг №04-1Ю/10 від 04.01.2010 р. позивач надав юридичні послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 70 400,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 930,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.11.2012 р.

В судове засідання позивач з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22332671, отриманим представником відповідача 12.11.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 р. між Товариством (довіритель) та Підприємцем (виконавець) було укладено договір про правове обслуговування підприємства та надання юридичних послуг №04-1Ю/10 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору довіритель доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичну та правову допомогу в обсягах та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 4.2 Договору сторони погодились, що 1 година роботи виконавця за даним договором становить суму в розмірі 400,00 грн. Оплата проводиться довірителем на підставі даного договору та підписаного сторонами акту виконаних робіт.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що за надані довірителю додаткові юридичні послуги та витрати, оплата проводиться довірителем протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.4 Договору оплату за даним договором довіритель проводить протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця або іншими формами розрахунку, які не заборонені чинним законодавством України.

На виконання умов Договору у період з квітня по червень 2010 р. позивачем було надано відповідачу юридичні послуги на загальну суму 70 400,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт від 30.04.2010 р., 31.05.2010 р. та 30.06.2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті юридичних послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 70 400,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору у період з квітня по червень 2010 р. позивачем було надано відповідачу юридичні послуги на суму 70 400,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт від 30.04.2010 р., 31.05.2010 р. та 30.06.2010 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п.4.4 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 70 400,00 грн. , а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.4 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 70 400,00 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 70 400,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 930,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 19.05.2010 р. по 18.05.2011 р.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно з п. 5.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 930,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 19.05.2010 р. по 18.05.2011 р.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем ні в усній, ні в письмовій формі не було заявлено про застосування судом строку позовної давності, а отже підстави для застосування позовної давності щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємця заборгованості у розмірі 70 400,00 грн. та пені 1 930,08 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Масленіна Олега Борисовича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕкспресПей»( 04114, м. Київ, вул. Полупанова, 14 ; ідентифікаційний код 35150256) на користь Фізичної особи-підприємця Масленіна Олега Борисовича (12502, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, пров. Тетерівський, 20-А; ідентифікаційний номер 2621212271) заборгованість у розмірі 70 400 (сімдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 930 (одна тисяча дев'ятсот тридцять) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2012 р.

Суддя В.П. Босий