Рішення

від 27.11.2012 по справі 5019/1676/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5019/1676/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС"

про стягнення в сумі 54 899 грн. 09 коп.

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" про стягнення 52 007 грн. 52 коп. заборгованості, 483 грн. 03 коп. 3% річних та 2 408 грн. 54 коп. пені.

Представник позивача в судове засідання 27.11.2012р. не з'явився, проте в судовому засіданні 13.11.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2012р. та 27.11.2012р. не з'явився, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, буд. 5, кв. 96, було направлено ухвали від 30.10.2012р. та 13.11.2012р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "По закінченню терміну зберігання".

Разом з тим, з поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2012р. вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС": м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, буд. 5, кв. 96. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч пункту 5 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС".

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представників сторін відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" (покупець) було укладено договір № 12/0602 (надалі - Договір; а.с. 8-10), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався вчасно поставити та передати у власність покупця якісні матеріали, в подальшому "товар", які визначені у рахунку-фактурі до кожної партії поставки окремо, згідно заявки покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за цей товар на умовах договору (п. 1.1. Договору).

У відповідності до пункту 2.1. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар партіями, згідно умов даного Договору та у строк, визначений сторонами на кожну окрему партію товару. Строки постачання відповідних партій товару визначаються у заявці покупця та підтверджуються у рахунку-фактурі постачальника.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що постачальник поставляє покупцю товар за письмовим замовленням надісланим електронною поштою або факсом. Підтвердженням отримання замовлення є рахунок-фактура постачальника.

Згідно до пункту 3.2. Договору кількість, асортимент та ціна вказується у рахунку-фактурі на підставі замовлення.

Відповідно до пунктів 6.1. - 6.5. Договору розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України (гривнях) шляхом перерахування покупцем суми вартості товару на поточний рахунок постачальника в розмірі та порядку, визначеному даним Договором. Покупець здійснює 100% (сто відсотків) передоплату від вартості кожної окремої партії. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними тільки після надходження на поточний рахунок постачальника грошових коштів в порядку передбаченому цим Договором. Ціна на товар була узгоджена між покупцем та постачальником, яка вказана у рахунку-фактурі, документ до даного Договору, який є його невід'ємною частиною. Умови розрахунків можуть бути змінені за письмовою домовленістю сторін.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 52 007 грн. 52 коп., що підтверджується видатковою накладною № БУ-0000178 від 27.06.2012р., рахунком-фактурою № БУ-0000121 від 27.06.2012р. (строк оплати якого до 27.06.2012р.) та довіреністю № 3 від 27.06.2012р. (а.с. 11-13).

27.06.2012р. позивачу від відповідача надійшов гарантійний лист № 022 від 27.06.2012р. (а.с. 28), в якому відповідач гарантував оплату за поставлений товар згідно рахунку-фактури від 27.06.2012р. № БУ-0000121 в строк до 06.07.2012р., проте суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження існування письмової домовленості між сторонами щодо зміни умов розрахунків чи погодження відповідачем строку оплати визначеного в гарантійному листі.

Позивачем відповідачу направлялася претензія-вимога № 1 від 20.07.2012р. (а.с. 15-16), в якій позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 52 007 грн. 52 коп.. Дана претензія-вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по Договору щодо оплати за поставлений товар, а відтак за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 52 007 грн. 52 коп..

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі прострочення оплати товару більше на строк 3 (трьох) банківських днів, покупець сплачує пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочення за кожен день затримки розрахунку.

На підставі пункту 7.2. Договору позивач за період з 02.07.2012р. по 22.10.2012р нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 408 грн. 54 коп. (розрахунок а.с. 17).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, позивач за період з 02.07.2012р. по 22.10.2012р. нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 483 грн. 03 коп. (розрахунок а.с. 17).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 007 грн. 52 коп. заборгованості, 2 408 грн. 54 коп. пені, 483 грн. 03 коп. 3% річних стверджуються Договором та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 54 899 грн. 09 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" (33022, м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, буд. 5, кв. 96, код ЄДРПОУ 34327544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белтеп-Україна" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 36-38, код ЄДРПОУ 36216878) - 52 007 грн. 52 коп. заборгованості, 2 408 грн. 54 коп. пені, 483 грн. 03 коп. 3% річних та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "30" листопада 2012р..