Рішення

від 06.11.2012 по справі 18/1686/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р. Справа № 18/1686/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс", 61001, м. Харків, вул. Морозова, 11, в особі філії № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс", 36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Продовольча Сімейна Мережа", 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64-Д

про стягнення 53377,25 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Бистрай О.М.

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошене в судовому засіданні 06.11.2012 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 53377,25 грн. заборгованості за договором поставки № 87 від 01.02.2011 року, в т.ч. 47091,00 грн. основного боргу, 1314,32 грн. пені, 4709,10 грн. штрафу та 262,83 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 06.11.2012 року (а.с. 53), якою повідомив суд про допущення описки у позовній заяві при зазначенні сум боргу та штрафу і просить вважати правильними суми 47068,61 грн. та 4706,86 грн. відповідно.

Подана заява враховується судом під час винесення даного рішення.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, надіслана на його адресу копія ухвали від 23.10.2012 року (а.с. 48) була повернута до суду поштовим відділенням із відміткою "адресат вибув". Разом із тим, як вбачається з наданих позивачем витягів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 25.07.2012 року та на 05.11.2012 року (а.с. 68, 69), місцезнаходженням відповідача є: 36010, м. Полтава, вул. Половка, 64-Д, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві, внаслідок чого відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" в особі філії № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Продовольча Сімейна Мережа" (відповідач, покупець) був договір поставки за № 87 (а.с. 13-14), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах договору (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. п. 7.1.,7.2. договору поставки № 87 від 01.02.2011 року (далі - договір) даний договір вступає в силу з 01.02.2011 року і діє до 31.12.2011 року включно. При цьому якщо по закінченню терміну дії договору жодна сторона письмово не заявить про його розірвання, цей договір автоматично пролонговується на той же строк і на тих же умовах.

За змістом п. п. 1.2., 2.1., 2.2. договору товар за даним договором поставляється покупцеві на підставі відповідних письмових чи усних замовлень окремими партіями не раніше наступної доби після отримання замовлень. Товар поставляється на умовах DDP (доставка товару постачальником у пункт, вказаний покупцем) відповідно до правил Інкотермс-2000 за адресами: вул. М.Бірюзова, 36; вул. Гоголя, 38; вул. Жовтнева, 46; вул. Жовтнева, 5; вул. Леніна, 179; вул. Халтуріна, 8. Дані адреси є місцями фактичної поставки товару. Вантажоодержувачем товару є покупець, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту його передачі та підписання накладної, в якій вказується дата отримання товару.

Згідно п. 3.1., 3.2. договору ціна на товар є договірною та встановлюється у відповідності до чинних на момент поставки чергової партії товару прайс-листів постачальника і зазначається у накладних постачальника на кожну окрему партію товару. Накладні на товар після їх підписання є невід'ємними частинами цього договору. Загальна вартість договору визначається сумою вартості товарів, поставлених протягом дії договору відповідно до накладних.

На виконання умов договору позивачем у червні 2012 року по було поставлено відповідачеві товар, зокрема за наступними накладними (а.с. 54-67):

- № 250000216205 від 07.06.2012 року на суму 5321,87 грн.;

- № 250001314595 від 07.06.2012 року на суму 3921,63 грн.;

- № 250001314596 від 07.06.2012 року на суму 5720,28 грн.;

- № БК-1-701865/1 від 08.06.2012 року на суму 19995,78 грн.;

- № БК-KR-13261/1 від 08.06.2012 року на суму 8795,99 грн.;

- № 250001813298 від 08.06.2012 року на суму 3107,01 грн.;

- № 250001813327 від 11.06.2012 року на суму 206,05 грн.

Згідно п. 3.3. договору оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів до каси постачальника протягом 5 банківських днів з моменту одержання товару.

Відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань за поставлений відповідно до вищевказаних накладних товар не розрахувався, що мало наслідком виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 47068,61 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на нього окремо по кожній поставці товару за період з 15.06.2012 року по 23.08.2012 року пеню в розмірі 1314,32 грн. та 3% річних у розмірі 262,83 грн., а також штраф у розмірі 4706,86 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого відповідно до договору товару, факт наявності заборгованості в розмірі 47068,61 грн. за поставлений товар, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 47068,61 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних за період з 15.06.2012 року по 23.08.2012 року по кожній поставці товару окремо, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 4.5. договору за порушення строків сплати за товар з покупця стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченої суми.

Слід зазначити, що можливість одночасного стягнення штрафу та пені в разі її обумовлення сторонами у відповідному договорі передбачено, зокрема постановою Верховного Суду України від 26.03.2012 року по справі № 3-18гс12, яка в силу положень ст. 111 28 ГПК України обов'язково має враховуватися судом під час вирішення подібних спорів.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України, а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року) розмір пені, яка сплачується за прострочку платежу, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, позивачем цілком правомірно здійснено розрахунок суми пені (а.с. 34) з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми пені за період з 15.06.2012 року по 23.08.2012 року по кожній поставці товару окремо та суми штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

У позовній заяві позивач також просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті даної норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені особі, яка відповідно до чинного законодавства України є адвокатом, стороною, якій ці послуги надавались, при цьому оплата цих послуг має бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Позивачем в якості доказів оплати зазначених послуг надано до суду договір про надання юридичних послуг за № 21/08/633 від 21.08.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" в особі філії № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" та адвокатом Полтавського відділення спілки адвокатів України Бистрай Оленою Михайлівною, ордер № 28/09/633 від 28.09.2012 року, виданий на ім'я адвоката Бистрай Олени Михайлівни, та квитанцію № 21/08/633 від 21.08.2012 року на суму 4000,00 грн. (а.с. 32, 70-72), які суд вважає достатніми доказами понесення відповідних витрат.

Приймаючи до уваги наведене, витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Продовольча Сімейна Мережа" (36010, м. Полтава, вул. Половка, 64-Д, р/р 2600410694 в Полтавській філії АБ "Укргазбанк", МФО 331520, код ЄДРПОУ 37439732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" (61001, м. Харків, вул. Морозова, 11) в особі філії № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс" (36008, м. Полтава, вул. Серьогіна, 7, р/р 26002324034001 в ПРУ КБ "Приват Банк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25976127) - 47068,61 грн. основного боргу, 1314,32 грн. пені, 4706,86 грн. штрафу, 262,83 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.