Рішення

від 27.11.2012 по справі 5027/748/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5027/748/2012.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ"

до фізичної особи-підприємця Хандія Володимира Степановича

про стягнення заборгованості - 123 764,11 грн

Суддя Скрипничук Iван Васильович

Представники:

позивача - Гончарук В.В., довіреність від 28.09.2012

відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ", Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця Хандія Володимира Степановича, м.Чернівці, вул. Боярка, 1/5, про стягнення заборгованості в сумі 123764,11 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідно до умов договору комерційної концесії, укладеного між сторонами 01.11.2010, відповідач зобов'язався один раз на місяць сплачувати позивачеві роялті (плата за використання об'єкту інтелектуальної власності) у розмірі 590 євро по курсу НБУ на день платежу. За період з 06.12.2010 по 06.09.2012 відповідач повинен був сплатити 12390 євро, проте перерахував на рахунок позивача лише 4224,59 грн. Таким чином, заборгованість підприємця по сплаті роялті на 01.10.2012 склала 123764,11 грн.

Відповідно до розпорядження від 24.10.2012 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ дану справу прийнято до провадження судді Скрипничука І.В.

Ухвалою суду від 06.11.2012 розгляд справи відкладено на 27.11.2012 у зв"язку з нез"явленням відповідача у засідання суду та неподанням відзиву на позов.

Відповідач повторно відзив не подав, участь повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відкладено розгляд справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати докази тощо).

Суд також зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд встановив.

Так, 01 листопада 2010 року ТОВ «Наш Край-ЛЦ», якому належить право інтелектуальної власності на торговельну марку «Наш край», та фізична особа - підприємець Хандій В.С. уклали між собою договір комерційної концесії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві за плату (Роялті) право користування комплексом належних позивачеві прав інтелектуальної власності з метою виготовлення, використання, ввезення, пропозиції до продажу і іншого введення в господарський обіг товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки «Наш край», а відповідач зобов'язався, починаючи з відкриття точки в м.Чернівці, вул. Червоноарміська, 103В, один раз на місяць впродовж 5 (п'яти) календарних днів, наступних за звітним періодом сплачувати позивачеві Роялті у розмірі 590 євро по курсу НБУ на день платежу. Розмір роялті визначається в залежності від розміру торгівельної площі, на якій користувач використовує торгівельну марку, та становить 2 євро за 1 м. кв. Роялті сплачується в повному обсязі та у національній валюті - гривні.

Згідно умов договору роялті - це щомісячна плата, яку користувач сплачує правоволодільцеві за право використання об'єктів інтелектуальної власності у порядку та строки, вказані в статті 3 договору.

Пунктом 2.2 статті 2 договору визначено, що предметом даного договору є право на використання користувачем об'єктів права інтелектуальної власності, комерційного досвіду та ділової репутації правоволодільця з метою ведення бізнесу за системою правоволодільця. До об'єктів інтелектуальної власності, які надаються правоволодільцем користувачеві, належать торгівельна марка та система правоволодільця.

Крім того, ст. 4 договору передбачено, що позивач зобов'язався надати користувачу один екземпляр франчайзингового пакету з метою його використання для ведення бізнесу; призначити уповноваженого представника (куратора відкриття торгового закладу), який буде консультувати з питань організації виробничих процесів та контролювати їх дотримання до та в період відкриття точки; розробити і надати користувачу відповідні плани, специфікації для оформлення точки у відповідності з вимогами, зазначеними у франчайзинговому пакеті, планограму торгового залу, схему розташування відділів та товарів на полицях; провести ввідне стажування для персоналу користувача згідно статті 5 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав.

За період з 1 грудня 2010 року по 6 вересня 2012 року позивачем було нараховано роялті в розмірі 12390 євро. Відповідач частково виконав свої зобов'язання по сплаті роялті, а саме: 1 лютого 2011 року сплатив позивачу 4224,59 грн., що підтверджується випискою з банку (а.с. 18).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті роялті становить 123764,11 грн. по курсу НБУ станом на дату подання позову згідно розрахунку (а.с.8).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини другої статті 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок - у відповідності до звичайно пред'явлених вимог. Вказана норма кореспондується з положенням передбаченим частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Документальним з'ясуванням доказів у справі, а саме аналізом банківської виписки (а.с. 18), судом встановлено, що за послуги по користуванню франшизою за грудень 2010 року відповідач здійснив оплату в сумі 4222,59 грн. Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань по договору комерційної концесії від 01.11.2010 за період з грудня 2010 року по серпень 2012 року на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд вважає доводи позивача про порушення його майнових прав документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 123764,11 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 49 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Хандія Володимира Степановича, м.Чернівці, вул. Боярка, 1/5 (ІПН 2411009979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Край - ЛЦ», Волинська обл., Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22 (код 35607079) суму боргу в розмірі 123764,11 грн. та судовий збір у сумі 2475,28 грн.

Повне рішення складено 29.11.2012.

Суддя І.В. Скрипничук