Рішення

від 27.11.2012 по справі 18/2062/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2012 р. Справа № 18/2062/12

за позовом Прокурора м. Комсомольська (пров. Молодіжний, буд. 14, м. Комсомольськ, 39800) в інтересах держави в особі Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" (вул. Молодіжна, буд. 8, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800)

до Виробничо - торгівельного підприємства "Комфорт" (вул. Конституції, буд. 22, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39806; вул. Добровольського, буд. 47, кв. 56, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800)

про стягнення 16514,68 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Буленко О.О.

Розглядається позовна заява про стягнення 16514,68 грн., у тому числі 8827,92 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2/А від 19.04.2000р., 7224,12 грн. - пені, 194,55 грн. - інфляційних, 268,09 грн. -3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали суду від 19.10.2012р., надіслані на адресу відповідача, вказану в позові, та адресу зареєстрованого місцезнаходження, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.46-51).

Ухвала суду від 06.11.2012р., надіслана відповідачу на адресу: вул. Добровольського, буд. 47, кв. 56, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800, була одержана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 07.11.2012р. (а.с.69)

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.09.2012р. Виробничо - торгівельне підприємство "Комфорт" зареєстровано, як юридична особа за адресою: вул. Добровольського, буд. 47, кв. 56, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800 (а.с.7).

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.11.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Статтею 29 ГПК України передбачено можливість прокурора заявляти позовні заяви до суду та брати участь у розгляді справ.

Частиною 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" віднесено до повноважень прокурора, як посадової особи, у межах нагляду за додержанням та застосуванням законів звертатися до суду з заявами про захист держави, тобто дає підстави прокурору виступати як посадовій особі, що виявила порушення законодавства України та реалізовує надані їй повноваження вживати заходи по усуненню порушень.

Згідно з п.2 ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави в разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі про представництво інтересів держави в господарському судочинстві прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця . загроза є підставою для порушення справи в господарському суді. Поняття "інтереси держави" є оціночним у кожному конкретному випадку, прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших) інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

У даному випадку несплата відповідачем заборгованості негативно впливає на рівень енергетичної безпеки держави, оскільки не проводяться своєчасно позивачем розрахунки за спожитий на виробництво теплової енергії природний газ та електроенергію з енергопостачальними організаціями.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" є правомірним.

Між Виробничою міжрайонною філією теплового господарства "Комсомольськтеплоенерго" Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та ВТП " Комфорт" (відповідачем) укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 2/А від 19.04.2000 року (далі -Договір); (а.с.11-12).

Відповідно до п.1.2 Статуту Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" останнє є правонаступником прав та зобов'язань Виробничої міжрайонної філії теплового господарства "Комсомольськтеплоенерго" Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (а.с.38-42). Державну реєстрацію Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" проведено, що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.35).

Таким чином, Комунальне виробниче підприємство "Комсомольськтеплоенерго" є правонаступником прав та зобов'язань Виробничої міжрайонної філії теплового господарства "Комсомольськтеплоенерго" Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" за договором № 2/А від 19.04.2000р.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення гарячого водопостачання, опалення та вентиляції приміщення відповідача (споживача).

Згідно п.3. Договору оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводиться споживачем на основі тарифів, встановлених уповноваженим органом один раз в місяць до 5 числа місяця наступним за звітним.

31.12.2010р. рішенням Комсомольської міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води" за № 661 встановлені тарифи для гарячого постачання для споживачів ІІІ групи у розмірі 12,80 грн. (з ПДВ) за 1 м 3 . (а.с.58).

07.10.2011р. рішенням Комсомольської міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води" за № 681 встановлені тарифи для гарячого постачання для споживачів ІІІ групи у розмірі 19,18 грн. (з ПДВ) за 1м 3 (а.с.59).

Пунктом 4 Договору передбачено, що у випадку зміни тарифів "теплопостачальна організація" повідомляє про це споживачу і розрахунок проводиться з дня підтвердження нових тарифів.

Листами № 3489 від 19.10.2011р. та від 20.01.2011р. за №476 позивач повідомляв відповідача про зміну тарифів (а.с.61).

Відповідач листом (вхід. №1202 від 01.11.2012р.) звернувся до позивача з клопотанням про перегляд договору в зв'язку зі зміною права власності (а.с.60).

Згідно п.12 Договору в разі розірвання, припинення даного Договору укладається протокол. Зацікавлена сторона за місць до складання угоди про розірвання, припинення Договору, направляє лист, в якому зазначає причину по якій розривається договір. Протягом цього місяць постачальник та споживач оформляють угоду про розірвання, припинення даного Договору у формі протоколу, в якому зазначається: 1) який договір розривається, припиняється; 2) з якого моменту Договір вважається розірваним, припиненим; причину, по якій розривається, припиняється Договір; 3) споживачем та постачальником складається акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін, в якому зазначають про повне припинення споживання теплової енергії споживачем; 4) здійснюється остаточний розрахунок та погашення заборгованості за теплову енергію споживачем, про що записується в протоколі.

В разі невиконання одного з вище перелічених умов протокол не складається, даний Договір не є розірваним чи припиненим (п.12 Договору ) .

Всі зміни чи доповнення не передбачені даним Договором, які виникають в ході виконання Договору, вирішуються в установленому порядку згідно законодавства України та оформляються письмово (п.12 Договору).

Згідно п.13 Договору при звільненні теплоспоживаючого приміщення споживачем, згідно даного Договору, споживач направляє на адресу позивача лист із зазначенням дати звільнення займаного приміщення, підтверджено підписом та резолюцією власника. В разі не надання письмового повідомлення протягом 10 днів з моменту звільнення приміщення, споживач здійснює оплату за відпуск теплової енергії до моменту надання листа, без слідуючого перерахування за прострочений час.

Таким чином, відповідач не довів факту розірвання договору в установленому порядку.

За період січень 2010 р. -квітень 2012р. позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію на загальну суму 11627,92 грн. (детальний розрахунок -а.с.8).

На оплату вказаної суми позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки, які були вручені відповідачу, що підтверджується реєстрами рахунків (а.с.14-22).

За надані послуги відповідач розрахувався частково, сплативши 2800,00 грн.,

Заборгованість відповідача за одержані послуги становить 8827,92 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.10.2012р. (а.с.57-58).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтями 13, 20 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2633) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання віднесено, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади тарифів на теплову енергію.

Статтею 25 Закону № 2633 встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону № 2633 споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Заборгованість в сумі 8827,92 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 8827,92 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною п'ятою ст. 25 Закону № 2633 передбачено, що у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

В статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (від 20 травня 1999 року N 686-XIV) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п. 3 Договору у випадку несплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу, але не більше ставки встановленої законодавством України.

На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 7224,12 грн. пені за період 06.02.2012р. по 01.08.2012р. (розрахунок -а.с.9).

При цьому позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після проведення перерахунку суд встановив належну загальну суму пені яка підлягає стягненню за період з 06.02.2012р. по 01.08.2012р. в розмірі 3813,94грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Дана сума пені обчислена за ставкою, визначеною п. 3 Договору, не перевищує 100 % загальної суми боргу, тобто відповідає вимогам ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20 травня 1999 року N 686-XIV.

Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Вимоги в частині стягнення пені, що заявлена на суму заборгованості за період з січня 2010р. по квітень 2011р., слід відхилити, як заявлені з порушенням ч.6 ст. 232 ГК України, тобто після закінчення шести місячного строку.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні в сумі 194,55 грн. за період лютий 2010р. -липень 2012р. та 3 % річних в сумі 268,09 грн. за період з 06.02.2010р. по 01.08.2012р. (а.с.9-10).

Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що 3 % річних в сумі 268,09 грн. за період з 06.02.2010р. по 01.08.2012р. обчислені вірно (розрахунок суду -залучено до справи).

Позовні вимоги в частині стягнення 194,55 грн. - інфляційних, нарахованих за період лютий 2010р. -липень 2012р., слід задовольнити частково -на суму 154,34 грн. (розрахунок суду -залучено до справи), в іншій частині -ці вимоги підлягають відхиленню як невірно обчислені арифметично.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 154,34 грн. -інфляційних та 268,09 грн. річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-торгівельного підприємства "Комфорт" (адреса місцезнаходження: вул. Добровольського, буд. 47, кв. 56, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800; адреса діяльності: вул. Конституції, 22, Полтавська область, м. Комсомольськ, 39806; ідентифікаційний код 22551166; інші відомості -не відомі) на користь Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" (адреса місцезнаходження: вул. Молодіжна, буд. 8, м. Комсомольськ, Полтавська обл., 39800, ідентифікаційний код 13940851; інші відомості -не відомі) 8827грн. 92 коп. основного боргу, 3813грн. 94 коп. пені, 268грн. 09 коп. річних, 154грн. 34 коп. інфляційних.

3. В іншій частині -у позові відмовити.

4. Стягнути з Виробничо-торгівельного підприємства "Комфорт" (адреса місцезнаходження: вул. Добровольського, буд. 47, кв. 56, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800; адреса діяльності: вул. Конституції, 22, Полтавська область, м. Комсомольськ, 39806; ідентифікаційний код 22551166; інші відомості -не відомі) в доход Державного бюджету України (одержувач УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, м. Полтава, 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 38019510, рахунок № 31214206783002, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019) 1609грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази.

Повне рішення складено та підписано: 30.11.2012р .

Суддя Т. М. Безрук