Постанова

від 29.10.2012 по справі 20/035-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2012 № 20/035-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД»

на рішення господарського суду Київської області

від 30.07.2012 року

у справі № 20/035-12 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД», м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат», Київська область

про стягнення 159867,00грн.,-

за участю представників:

від позивача: Пелюк С.С. - представник (дов. б/н від 03.07.2012р.);

від відповідача: Миколаєнко В.М. - представник (дов. б/н від 21.06.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світлиця ЛТД" (надалі ТОВ "Світлиця ЛТД", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" (надалі -ТОВ "БЗК", відповідач) про стягнення 159 867,00 грн. в порядку регресу, посилаючись на ст.1191 ЦК України та обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на момент продажу ним майнових прав на квартири фізичним особам фактично відбулася переуступка права за договором № 09/1-33 пайової участі у будівництві житлового будинку від 01.02.2005 року до ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат". Відтак, позивачу, яким проведено виплату фізичним особам надлишково сплачених коштів, ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" має повернути означену грошову суму.

В ході розгляду справи, 02.07.2012 року позивачем суду були надані уточнення позовних вимог, згідно з якими останній просив стягнути з відповідача в порядку регресу 164 663,01 грн., з них: 159 867,00 грн. - основної заборгованості та 4 796,01 грн. - три проценти річних, нарахованих за період прострочення з 30.06.2011 року по 30.06.2012 року.

Водночас, 16.07.2012 року позивач надав місцевому суду в порядку статті 22 ГПК України письмові пояснення, зазначивши, що за правовою природою повернення позивачем на користь фізичних осіб надмірно сплачених ними коштів, є діями третьої особи у зобов'язанні з виконання обов'язку боржника (відповідача у справі), тобто заміна кредитора, внаслідок чого ТОВ «Світлиця ЛТД» отримало до належного боржника - ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" право вимоги щодо стягнення суми фактично сплачених належним кредиторам коштів у розмірі 159 867,00 грн. та 4 796,01 грн. - три проценти річних.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2012 року у справі № 20/035-12 позивачеві у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Світлиця ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушило питання про скасування рішення господарського суду Київської області від 30.07.2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Світлиця ЛТД» на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2012 року у справі № 20/035-12 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів: Рудченка С.Г., Пономаренка Є.Ю. та призначено до розгляду на 15.10.2012 року.

У зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у розгляді справи № 20/035-12 була проведена зміна складу колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.

В судовому засіданні 15.10.2012 року розгляд справи в порядку статті 77 ГПК України було відкладено до 29.10.2012 року через неявку уповноважених представників сторін.

На підставі розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, розгляд справи № 20/035-12 відбувся у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Синиця О.Ф., Пономаренко Є.Ю.

29.10.2012 року в судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача не погодився з доводами апеляційної скарги, находить їх необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В cудовому засіданні 29.10.2012 року колегією суддів апеляційного господарського суду було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, наявність підстав для її часткового задоволення.

Із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що 01.02.2005 року між ТОВ "Світлиця ЛТД" (в тексті договору - пайовик) та ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" (в тексті договору - забудовник) був укладений договір № 09/1-33 пайової участі у будівництві житлового будинку, на виконання умов якого ТОВ " Броварський заводобудівельний комбінат" прийняло на себе зобов'язання на власний ризик своїми силами і засобами за рахунок залучених від пайовиків коштів, збудувати та здати в експлуатацію багатоповерховий 360-ти квартирний житловий будинок за № 7 по вул. Грушевського у м. Бровари Київської області і передати ТОВ "Світлиця ЛТД" за актом приймання-передачі визначену кількість квартир згідно з їх розподілом. ТОВ "Світлиця ЛТД", у свою чергу, зобов'язалось забезпечити інвестування будівництва визначеного об'єкта пайової участі за узгодженим сторонами графіком інвестування та прийняти визначену кількість квартир у власність на умовах цього договору.

Згідно п. 1.4 договору пайовик вносить інвестиції на будівництво 89 квартир у житловому будинку загальною проектною площею квартир 4 258,60 кв.м. вартістю 11 285 290,00 грн., у тому числі ПДВ 20%. Після проведення корегування проекту об'єкта інвестування кількість квартир та їх загальна площа підлягають уточненню за письмовим узгодженням сторін.

Пайовик здійснює інвестування будівництва за погодженим сторонами графіком, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а саме: шляхом передачі товарно-матеріальних цінностей у кількості та номенклатурі, погоджених з замовником, по графіку передачі ТМЦ, протоколу узгодження цін, які є невід'ємною частиною цього договору; шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок забудовника, іншими способами, які не суперечать законодавству України. У разі здійснення пайовиком інвестування будівництва шляхом передачі товарно-матеріальних цінностей, їх вартість визначається по фіксованій на момент інвестування вартості даних цінностей, а забудовник, в свою чергу, здійснює будівництво житла за фіксованою на момент інвестування вартістю цього об'єкту. За таким розрахунком пайовик отримує у власність визначені квартири або частки об'єкту пайової участі у межах обсягу пайового внеску (п. п. 2.4, 2.5 договору).

Додатками №№ 1-6 до договору № 09/1-33 ТОВ "Світлиця ЛТД" та ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" було уточнено загальну проектну площу квартир, на будівництво яких внесено інвестиції, визначено загальну суму інвестицій, встановлено середню вартість одного квадратного метра загальної площі квартири. Також сторони погодили графік та ціну передачі від ТОВ "Світлиця ЛТД" товарно-матеріальних цінностей, графік перерахування грошових коштів на користь ТОВ " Броварський заводобудівельний комбінат» для будівництва житлового будинку та затвердили адресний перелік квартир, які передаються пайовику забудовником.

Водночас, сторонами були укладені додаткові угоди №№ 7-8 від 02.11.2005 року, додатки № 9 та № 10 від 03.11.2005 року, додатки № 11 та № 12 від 31.03.2006 року, додатки № 13 та № 14 та зведений акт звірки обсягів інвестування спорудження 360-ти квартирного будинку від 12.07.2006 року, додаткова угода від 13.11.2006 року, додатки № 15 та № 16 від 25.06.2007 року, якими уточнювався обсяг пайової участі, його форма, поточна вартість об'єкту пайової участі, адресний перелік квартир, що передаються пайовику, та якими були врегульовані питання організаційного характеру між сторонами.

Згідно п.2.8 договору пайової участі розрахунки між пайовиком і забудовником проводяться щомісячно шляхом складання акту звіряння надходження інвестицій («живими» коштами або матеріальними ресурсами).

Пайовик має право передати майнові права на конкретну квартиру третій особі лише після 100% оплати ним квартири (абз. 3 п.2.8, п.п.3 п.3.1 договору).

Відповідно до п. 5.9 договору пайовик не може вимагати від забудовника виконання будь-яких умов цього договору, якщо пайовик переуступив своє право вимоги за цим договором іншій особі, або якщо він здійснив відчуження проінвестованої ним квартири.

Місцевим господарським судом встановлено, що під час виконання договору № 09/1-33 від 01.02.2005 року між ТОВ "Світлиця ЛТД" та фізичними особами протягом 2005-2007 років було укладено 91 договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов яких ТОВ "Світлиця ЛТД" зобов'язалось продати відповідно до ст. 656 ЦК України майнові права на отримання у власність квартири з визначеним номером та встановленої проектної площі у багатоповерховому 360-тиквартирному житловому будинку № 7 по вул. Грушевського у м. Бровари Київської області, а фізичні особи - оплатити вказані майнові права відповідно до встановленої ціни за одиницю площі у встановлений строк.

Зі змісту п.1.9 договорів купівлі-продажу слідує, що загальна вартість об'єкту підлягає уточненню шляхом помноження вартості одиниці площі на загальну площу за даними БТІ на цей об'єкт, для чого уточнена загальна площа ціна об'єкту порівнюється із його попередніми даними. У разі відхилення загальної площі від попередньо сплаченої різниці вартості площі оплачується Стороною 2 або повертається їй протягом 20 календарних днів з дня направлення Стороною 1 відповідного рекомендованого повідомлення. Ціна за 1 кв.м. для перерахунків вартості уточненої БТІ площі об'єкту встановлюється у відповідності до зазначеної протоколом ціни реалізації об'єкту на останню дату продажу.

В свою чергу, 31 жовтня 2007 року між ТОВ "Світлиця ЛТД" та ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" було укладено додаткову угоду щодо порядку здійснення кінцевих розрахунків за фактичними (за обмірами БТІ) даними загальної площі житлового будинку № 7 по вул. Грушевського м. Бровари (додаток № 17 до договору № 09/1-33), у п. 1 якої сторони встановили, що ТОВ "Світлиця ЛТД" здійснило інвестування 4 705,71 кв.м. об'єкту інвестування на суму 15 223 968,55 грн.

Даною додатковою угодою сторони також погодили опосередковану вартість 1 кв.м. загальної площі у сумі 3 235,20 грн. у т.ч. ПДВ 539,20 грн. (п.2 додаткової угоди до договору), а пунктом 4 - встановили порядок розрахунків при розбіжності між фактичною та проектною загальною площею об'єкту інвестування, згідно якого забудовник повертає пайовику кошти, які були ним надмірно сплачені в сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць об'єкту інвестування, на яку зменшилась його загальна площа. Повернення здійснюється за визначеною сторонами ціною вимірної одиниці об'єкту 3 235,20 грн., при цьому забудовник надає пайовику дані щодо фактичної загальної площі об'єкту інвестування, отримані від державних органів, що здійснюють реєстрацію права власності на нерухоме майно, а остаточні розрахунки мають бути здійснені протягом 15 календарних днів з дати направлення листа щодо загальної площі до пайовика.

15 січня 2008 року, на виконання п. 5 додаткової угоди від 31 жовтня 2007 року, ТОВ "Світлиця ЛТД" та ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" склали та підписали акт передавання-приймання об'єктів інвестування у 360-тиквартирному будинку за адресою: м. Бровари, Київська область, вул. Грушевського, 7, за яким ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" на підставі договору № 09/1-33 та додаткової угоди від 31.10.2007 року передало, а ТОВ "Світлиця ЛТД" прийняло майнові права на отримання у власність об'єктів інвестування (квартир).

Пунктами 3, 5 даного акту сторони зафіксували зменшення фактичної загальної площі квартир порівняно з загальною їх площею за проектом у розмірі 137,41 кв.м. на суму 444 548,83 грн., та одночасно визначили фактичну вартість загальної площі об'єктів інвестування - 14 779 419,72 грн.

За умовами п.6 акту передавання-приймання від 15.01.2008 року ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" взяло на себе зобов'язання повернути на поточний рахунок ТОВ "Світлиця ЛТД" розмір надмірно сплачених грошових коштів у сумі 444 548,83 грн., на підставі п.п.4.1 п.4 додаткової угоди № 17 від 31.10.2007 року, проте зобов'язання не виконало, наслідком чого стало звернення позивача до господарського суду Київської області з позовом до відповідача з вимогою про повернення вказаної суми коштів.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2008 року позов було задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» на користь ТОВ "Світлиця ЛТД" 444 458,83 грн. надмірно сплачених коштів, 4 409,05 грн. - три проценти річних, 50 394,39 грн. - інфляційних втрат, 1 187 886,64 грн. - пені.

За результатами перегляду даного спору Київський апеляційний господарський суд вказане рішення скасував, а у своїй постанові від 23.03.2009 року у справі № 10/357-08/21, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України зазначив, що на момент продажу товариством «Світлиця ЛТД» фізичним особам майнових прав на об'єкти інвестування фактично відбулася уступка права за договором № 09/1-33 до ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат», відповідно до якої останнє мало відшкодувати фізичним особам різницю між вартістю проектної та фактично зданої площі квартир.

Натомість, виконуючи зобов'язання перед фізичними особами, взяті на себе за договорами купівлі-продажу майнових прав, ТОВ «Світлиця ЛТД» у січні та березні 2008 року підписало з фізичними особами-покупцями акти взаєморозрахунків, у яких зафіксували загальний розмір площ квартир за договорами та за даними БТІ, та, відповідно, їх фактичну вартість, у зв'язку з чим позивач взяв на себе зобов'язання повернути покупцям переплачені кошти за різницю площі на підставі п.1.9 договорів купівлі-продажу.

З наявних у матеріалах справи актів взаєморозрахунків та видаткових касових ордерів вбачається, що ТОВ «Світлиця ЛТД» було повернуто фізичним особам надмірно сплачені ними грошові кошти на загальну суму 159 867,00 грн., так, зокрема:

- 28.01.2008 року повернуто надмірно сплачені кошти Боронко Н.М. за договором № 1364 від 19.05.2006 року у сумі 2 400,00 грн.; Бомко Л.В. та Токовчук В.В. за договором № 450 від 22.02.2006 року - у сумі 1 264,20 грн.; Гусєвій Ю.С. за договором № 314 від 30.01.2007 року - у сумі 15 372,00 грн.;

- 30.01.2008 року повернуто надмірно сплачені кошти Зуб С.Г. за договором № 7633 від 31.10.2005 року у сумі 11 078,00 грн.; Неумивайченко М.В. за договором № 1842 від 14.06.2005 року - у сумі 16 866,80 грн., Шкарлат О.М. (зміна прізвища на Штонда) за договором № 3631 від 03.11.2005 року - у сумі 13 596,00 грн.; Пилипенко О.М. (зміна прізвища на Литв'як) за договором № 1169 від 25.04.2005 року - у сумі 6 440,00 грн.; Діденко Є.М. за договором № 5338 від 12.08.2005 року - у сумі 14 784,00 грн.; Шепель В.Г. за договором № 6312 від 13.08.2005 року - у сумі 16 128,00 грн.; Михайлову В.В. за договором № 2720 від 02.09.2005 року - у сумі 6 158,00 грн.; Талалай Т.І. за договором № 5716 від 25.05.2005 року - у сумі 280,00 грн.;

- 08.05.2008 року повернуто надмірно сплачені кошти Морозовій О.Д. за договором № 1953 від 23.06.2005 року у сумі 18 476,00 грн.; Степанюк В.А. за договором № 3230 від 25.07.2007 року - у сумі 5 810,00 грн., Михальчишину Н.С. за договором № 1197 від 27.04.2006 року - у сумі 2 180,00 грн.; Смірнову І.А. за договором № 3085 від 23.09.2005 року - у сумі 12 744,00 грн.; Антонову М.О. за договором № 7444 від 26.10.2005 року - у сумі 1 290,00 грн.

Також, 03.12.2009 року Зубковій О.В. за договором № 936 від 07.04.2005 року було повернуто надмірно сплачені кошти у сумі 15000,00 грн. згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 11004103 ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва № 2-3432.

Вищий господарський суд України у постанові від 30.06.2009 року у справі № 10/357-08/21 вказав, що обставини можливого (вірогідного) стягнення з ТОВ «Світлиця ЛТД» на користь фізичних осіб сум переплачених коштів (різниця між вартістю проектної та фактичної зданої площі квартир) та пені в порядку цивільного судочинства, не позбавляють вказане товариство звернутись до контрагента з регресним позовом.

Враховуючи наведене, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами щодо повернення грошових коштів в сумі 159 867,00 грн., виплачених ним фізичним особам, що підтверджується копіями листів №19 від 07.09.2010 року, № 45 від 02.11.2010 року, № 25 від 06.07.2011 року, проте відповідач на такі звернення ніяких відповідей не надав та заявленої до повернення суми коштів не сплатив.

В ході розгляду спору судом першої інстанції відповідач факт сплати позивачем 159 867,00 грн. на користь фізичних осіб не заперечував, однак наголосив на тому, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, оскільки останній не є належною стороною у зобов'язанні, а сплата фізичним особам коштів за умовами договору № 09/1-33 здійснена без погодження з боржником та за відсутності будь-яких правових підстав.

Суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги у первісній редакції позовної заяви про стягнення коштів на підставі статті 1191 ЦК України, відмовив у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту завдання неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача шкоди майну фізичних осіб, які проінвестували квартири, причинно-наслідкового зв'язку між такими діями (бездіяльністю) і наслідками, що настали, відтак, сплата позивачем грошових коштів фізичним особам не може розцінюватись як відшкодування шкоди у розумінні статті 1191 ЦК України, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право регресної вимоги до відповідача.

На переконання судової колегії місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Юридична наука під регресом охоплює поняття значно ширше, ніж визначене у статті 1191 ЦК України та розуміє під собою будь-яке право зворотної вимоги.

Регрес за своїм змістом є зобов'язанням по відшкодуванню шкоди, понесеної однією особою з вини або за рахунок іншої, а тому може бути визначений як зобов'язання з відшкодування шкоди, що виникає в результаті перекладання сплаченого однією особою іншій на третю особу, на виконання обов'язку або з вини якої пішов платіж.

Отже, регресне зобов'язання - це зворотна вимога про повернення грошей або майна, виконане однією особою за іншу або з вини останньої третій особі.

Як вже зазначалось судом, 28.01.2008 року, 30.01.2008 року, 08.05.2008 року позивачем на вимогу фізичних осіб були повернуті грошові кошти за фактичну (зменшену) площу проінвестованих квартир на загальну суму 159 867,00 грн., тим самим зобов'язання, передбачені п.1.9 договорів купівлі-продажу майнових прав останній виконав перед покупцями у належний спосіб, а фізичні особи прийняли таке виконання від ТОВ «Світлиця ЛТД», про що свідчить прийняття ними коштів за видатковими касовими ордерами та відсутність від них будь-яких претензій на адресу позивача та відповідача.

Варто зазначити, що лише 23.03.2009 року Київський апеляційний міжобласний господарський суд у своїй постанові, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2009 року у справі № 10/357-08/21 визначив правову природу правовідносин, що склалися між сторонами у зв'язку з укладенням ними правочину та вказав, що через здійснену уступку права вимоги зобов'язальною стороною по відношенню до фізичних осіб є ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат», а не ТОВ «Світлиця ЛТД».

Однією із засад цивільного судочинства відповідно до п.6 ч.1 статті 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи дані положення та з огляду на те, що виплата спірних коштів фізичним особам у часі передувала постановленню вищевказаних судових рішень, колегія суддів вважає, що останні у належний спосіб прийняли виконання зобов'язання по сплаті надмірно сплачених коштів за ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» від ТОВ «Світлиця ЛТД».

Під час розгляду справи місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо виконанням ним в якості боржника грошового зобов'язання перед новими кредиторами (фізичними особами), яким відступлені права вимоги за договором № 09/1-33 пайової участі від 01.02.2005 року та за додатковою угодою до цього договору за № 17 від 31.10.2007 року, або ж заявлені до нього вимоги фізичних осіб щодо виконання зобов'язань за цим договором.

Відтак, на переконання колегії суддів, позивач належним чином виконав грошове зобов'язання за боржника, у зв'язку з чим відповідач має повернути позивачеві належні до сплати кошти в сумі 159 867,00 грн. в порядку регресу.

При цьому, судова колегія находить вірним позицію суду першої інстанції, яка визнала суму стягнення трьох процентів річних окремою самостійною вимогою, крім того, заявленою після початку розгляду спору по суті.

Між тим, слід зазначити, що розмір регресної вимоги не може бути більшим суми фактично сплаченого кредиторові в основному зобов'язанні, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 4 796,01 грн. в порядку ст. 625 ЦК України, є безпідставною.

Таким чином, в зазначеній частині оскаржуване рішення є мотивованим та законним.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у відповідності до частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія находить апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Київської області від 30.07.2012 року у справі № 20/035-12 таким, що підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 159 867,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 41, 43, 79 86, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2012 року у справі № 20/035-12 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 30.07.2012 року у справі №20/035-12 скасувати частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» 159 867,00 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський заводобудівельний комбінат» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Порошкова, 2, код ЄДРПОУ 33212226) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світлиця ЛТД» (03151, м. Київ, вул. Донецька, 30, код ЄДРПОУ 32955151) 3112,29 грн. (три тисячі сто дванадцять гривень 29 коп.) судових витрат за розгляд справи місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом.

5. Матеріали справи № 20/035-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Синиця О.Ф.

Пономаренко Є.Ю.