Постанова

від 27.11.2012 по справі 5002-16/2631-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року Справа № 5002-16/2631-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

позивача -Єременко Віталій Васильович, довіреність б/н від 05 вересня 2012 року (Товариство з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим");

відповідача -не з'явився (Виробничий кооператив "Галіт");

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 25 вересня 2012 року у справі № 5002-16/2631-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" (вул. Луначарського, б.29, кв.3, м. Севастополь, 99011; Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014)

до виробничого кооперативу "Галіт" (ст. Прибрежна 50 км, с. Прибрежне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96560)

про стягнення 13362,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до виробничого кооперативу „Галіт" про стягнення 13362,22 грн., з яких: 12955,62 грн. -основна заборгованість, 406,60 грн. -3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати наданих послуг відповідно до умов договору про бухгалтерське обслуговування підприємства від 01 лютого 2011 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які свідчать про виконання з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Декон-Крим" умов договору від 01 лютого 2011 року, зокрема надання послуг з бухгалтерського обслуговування підприємства та прийняття цих послуг відповідачем у встановленому договором порядку. Надані позивачем акти надання послуг № 177 від 31 травня 2011 року на суму 22425,53 грн. та № 200 від 30 червня 2011 року на суму 885,80 грн. складені на виконання договору від 01 січня 2011 року, отже, не можуть бути доказом виконання позивачем умов договору, укладеного між сторонами 01 лютого 2011 року, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланням товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Так, апелянт вказує на те, що судом було задоволено клопотання про витребування доказів по справі, які мають важливе значення, проте, не отримавши витребуваної інформації, суд виніс рішення, яке не відображує всіх обставин справи.

Крім того, суд дійшов висновку, що надані позивачем акти надання послуг № 177 від 31 травня 2011 року та № 200 від 30 червня 2011 року складені на виконання договору від 01 січня 2011 року, в той час як предметом спору у справі є стягнення заборгованості за договором від 01 лютого 2011 року. Згідно з проведеною перевіркою на підприємстві було виявлено, що бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" зробила механічну помилку при складанні даних актів, помилково вказавши дату договору 01 січня 2011 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Плут В.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року розгляд апеляційної скарги був відкладений на 27 листопада 2012 року, зобов'язано позивача надати судовій колегії докази направлення рахунків на адресу відповідача, реєстр договорів, які були укладені з виробничим кооперативом "Галіт", первісні документи щодо виконання та оплати робіт за договором за весь період його дії та розрахунок заборгованості, зроблений на підставі зазначених документів.

23 листопада 2012 року до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення та витребувані документи.

За розпорядженням секретаря судової палати від 27 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Плут В.М. був замінений на суддю Волкова К.В.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив її задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та явка представника відповідача обов'язковою судом апеляційної інстанції не визнавалась, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності зазначеного учасника процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Декон-Крим»(виконавець) та виробничим кооперативом «Галіт»(замовник) був укладений договір про бухгалтерське обслуговування підприємства (далі -Договір), за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з бухгалтерського обслуговування, а замовник зобов'язаний сплачувати послуги в строки та розмірах, передбачених даним Договором (том 1, арк. с. 13-15).

По закінченню місяця виконавець зобов'язаний надати замовнику звіт про виконання послуг по кожній категорії, а також акт виконаних робіт (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.2. Договору за надані виконавцем послуги замовник щомісячно вносить плату у розмірі 4% від обертів, в 3-х денний строк з моменту надання виконавцем рахунку та підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 2.2. Договору передбачена можливість його пролонгації на той же строк і на тих же умовах у випадку відсутності заяв сторін про розірвання чи зміну умов договору.

Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Позивач стверджує, що належним чином виконував роботи з надання послуг за умовами Договору, про що свідчать акти виконаних робіт № 177 від 31 травня 2011 року на суму 22425,53 грн. та № 200 від 30 червня 2011 року на суму 885,80 грн. (том 1, арк. с. 16-17).

Відповідач, на думку позивача, порушив зобов'язання в частині своєчасності та повноти оплати за Договором, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 12955,62 грн., яка на даний час є непогашеною, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору про надання послуг, які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку про те, що оскільки надані позивачем акти надання послуг № 177 від 31 травня 2011 року на суму 22425,53 грн. та № 200 від 30 червня 2011 року на суму 885,80 грн. складені на виконання договору від 01 січня 2011 року, то вони не можуть бути доказом виконання позивачем умов договору, укладеного між сторонами 01 лютого 2011 року.

Проте, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, що призвело до прийняття невірного рішення у справі.

Так, ухвалою від 11 вересня 2012 року господарський суд Автономної Республіки Крим викликав в судове засідання, призначене на 25 вересня 2012 року, головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" для дачі усних та письмових пояснень стосовно виконання договору про бухгалтерський облік підприємства від 01 лютого 2011 року, а ухвалою від 12 вересня 2012 року, за клопотанням позивача, витребував від податкового органу Сакської ОДПІ в АР Крим ДПС додатки №5 до декларації з ПДВ за період з 01 травня 2011 року по 31 липня 2011 року, де у розділі №2 Податковий кредит з ІПН (357816127027) повинні бути відображені наступні суми: травень 2011 обсяг постачання (без податку на додану вартість) 18687,94 грн., сума податку на додану вартість 3737,59 грн., червень 2011 обсяг постачання (без податку на додану вартість) 738,17 грн., 147,63 грн. сума податку на додану вартість; від виробничого кооперативу "Галіт" -податкові декларації з додатками за період з 01 травня 2011 року по 31 липня 2011 року з розшифровкою сум.

Незважаючи на те, що вимоги вказаних ухвал виконані не були, 25 вересня 2012 року судом було прийняте рішення у справі.

Позивачем до апеляційної скарги були долучені податкові накладні, з яких вбачається, що ним були надані відповідачу послуги на суму 22425,53 грн. та 885,80 грн. саме за договором про бухгалтерське обслуговування підприємства від 01 лютого 2011 року (том 1, арк. с. 151-152).

Згідно з проведеною перевіркою на підприємстві було виявлено, що бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" зробила механічну помилку при складанні актів виконаних робіт № 177 від 31 травня 2011 року на суму 22425,53 грн. та № 200 від 30 червня 2011 року на суму 885,80 грн., помилково вказавши дату договору 01 січня 2011 року, замість 01 лютого 2011 року, за що її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом №12/1-л/с від 03 вересня 2012 року (том 1, арк. с. 153).

Позивач на виконання вимог ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2012 року у письмових додаткових поясненнях зазначив, що між ним та відповідачем були укладені наступні договори: договір про бухгалтерське обслуговування підприємства від 01 лютого 2011 року, договір займу (возвратної фінансової допомоги) від 05 січня 2011 року, договір про переведення боргу №1/11 від 27 червня 2011 року, та долучив копії цих договорів до матеріалів справи.

Таким чином, докази укладення договору між сторонами, який був би датований 01 січня 2011 року, як це зазначено в спірних актах виконаних робіт, в матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні 30 жовтня 2012 року підтвердила наявність між сторонами договірних відносин з приводу бухгалтерського обслуговування, приймала участь в обговорюванні припущень щодо існування між сторонами аналогічного договору, укладеного 01 січня 2011 року, не стверджуючи про наявність такого договору. Однак, в наступне судове засідання не з'явилась, доказів існування договору від 01 січня 2011 року колегії не надала.

Викладені обставини, на думку колегії, підтверджують той факт, що акти виконаних робіт № 177 від 31 травня 2011 року на суму 22425,53 грн. та № 200 від 30 червня 2011 року на суму 885,80 грн. були складені саме за договором про бухгалтерське обслуговування підприємства від 01 лютого 2011 року, фактично при їх складанні було допущено технічну помилку, що не впливає на правовідносини сторін, які виникли в силу факту укладення відповідного договору.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач не вказував на те, що спірні акти не стосуються договору про бухгалтерське обслуговування підприємства від 01 лютого 2011 року, а лише зазначав, що 28 лютого 2012 року прокуратурою Київського району м. Сімферополя була порушена кримінальна справа відносно Дуйсиналиєва Н.А. за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України . Під час розслідування цієї кримінальної справи було встановлено, що офіційні документи та печатка виробничого кооперативу «Галіт»була викрадена у січні 2011 року, отже, спірні акти виконаних робіт були підписані та завірені печаткою виробничого кооперативу «Галіт»в той період, коли вона була викрадена.

В обвинувальному висновку по кримінальній справі відносно Дуйсиналиєва Н.А. за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України , зазначено, що Дуйсиналиєв Н.А. в січні 2011 року заволодів оригіналами статутних та бухгалтерських документів та печаткою виробничого кооперативу «Галіт», а в липні-серпні 2011 року викрав їх з території кооперативу.

Судова колегія з цього приводу зазначає, що обвинувальний вирок суду, яким встановлений факт викрадення печатки виробничого кооперативу «Галіт», відсутній. На момент укладення Договору та підписання актів виконаних робіт директором виробничого кооперативу «Галіт» був Кирилович А.В., який діяв в межах своїх повноважень відповідно до статуту, що також знайшло підтвердження з боку відповідача, який під час розгляду справи судом першої інстанції вказував, що директор Кирилович А.В. був звільнений 11 серпня 2011 року.

На вимогу апеляційного суду позивач надав детальний розрахунок суми заборгованості за Договором, рахунки-фактури, акти виконаних робіт та банківські виписки, з яких вбачається, що протягом надання позивачу відповідачем послуг з бухгалтерського обслуговування, відповідачеві було нараховано 66100,56 грн., сплачено останнім -53144,94 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 12955,62 грн.

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 12955,62 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 3% річних: по акту виконаних робіт від 31 травня 2011 року за період з 04 червня 2011 року по 02 липня 2012 року -в розмірі 381,41 грн., по акту виконаних робіт від 30 червня 2011 року за період з 04 липня 2011 року по 02 липня 2012 року -в розмірі 25,79 грн.

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, наявний в матеріалах справи, визнала його вірним, а позовні вимоги про стягнення 406,60 грн. 3% річних такими, що підлягають задоволенню як відповідні вимогам статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія через обґрунтованість апеляційної скарги вважає наявними підстави для її задоволення та для скасування рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого приймає нове рішення у справі про задоволення позову повністю та відшкодування відповідачем судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи на всіх стадіях розгляду.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104 (пункт 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року у справі № 5002-16/2631-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

"1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з виробничого кооперативу "Галіт" (ст. Прибрежна 50 км, с. Прибрежне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96560, код ЄДРПОУ 16501721, р/р 26001060725863 ФКБ „Приватбанк", МФО 384436) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим" (вул. Луначарського, б.29, кв.3, м. Севастополь, 99011; Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 35781615, р/р 26001000093109 АКБ „Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023) 13362,22 грн., з яких: 12955,62 грн. -основна заборгованість, 406,60 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2414,25 грн."

4.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

К.В. Волков

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Декон-Крим"

(вул. Луначарського, б.29, кв.3, м. Севастополь, 99011)

(Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014)

2. Виробничий кооператив "Галіт"

(ст. Прибрежна 50 км, с. Прибрежне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96560)