Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а-12060/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2012 р. Справа №2а-12060/12/0170/1

15:47 м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95"

про стягнення заборгованості в розмірі 1989,61гривень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95" про стягнення з юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вітекс-95», код ЄДРПОУ 23665156, юр. Адреса: 95050, м. Сімферополь, вул Шалфейна 78, заборгованість з:

- податку на прибуток підприємства - код платежу 3011021000 (р/р 3111209700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026), - у сумі 1989,61 гривень, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків в банках.

Адміністративний позов мотивований тим, що ТОВ "Вітекс-95" станом на день звернення позивача з позовом не сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток. Позивач пояснює, що відповідачем подавались декларації, нараховувалися узгоджені податкові зобов'язання, але на момент розгляду справи ТОВ "Вітекс-95" не в повному обсязі погасило суми податкового боргу у сумі 1989,61 гривні, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалами суду від 29.10.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання яке відбулось 22.11.2012 року представники позивача та відповідача не з'явились, повідомлені належним чином про час, дату судового розгляду, позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач будь-яких клопотань до суду не надсилав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95" є юридичною особою, яка зареєстрована 20.12.1995 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14680948 станом на 14.09.2012 рік, а також довідкою з Головного управління статистики від 14.09.2012 року №05.3-8.1/1592.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95" зареєстровано як платника податків у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС з 21.12.1995 року за № 4621, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19.09.2012 року №2005/18-337.

Згідно довідки ДПС в АР Крим станом на 25.09.2012 року №10660/9/18-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95" має рахунки у таких банківських установах:

- ПАТ «КРЕДІ АГРОКОЛЬ БАНК»;

- Центральна філія ПАТ «Кредобанк»;

- Ф КРУ АР «Б» Фінанси та кредит м. Сімферополь;

- Ф «Крим.дир. «АБ»КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»м. Сімферополь.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник поддатків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст 33 КАС України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток підприємства передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до ст 134 пп 134.1, 134.1.1 Податкового кодексу України вибачається, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

В пп.152.8 ст 152 Податкового кодексу України зазначається, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податків, зазначених у пункті 153.3 статті 153, пунктах 156.1 та 156.2 статті 156, статті 160 цього Кодексу, несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно із пп 152.9. ст. 152 Податкового кодексу України Для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Відповідно до норм Податкового кодексу України Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу.

Згідно з вимогами статті 49 ПКУ податкова декларація платниками податку на прибуток підприємств, за винятком виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 ПКУ, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Отже, платник податків зобов'язаний сплатити суму податку на прибуток підприємств, зазначену у поданій ним декларації з податку на прибуток, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації.

Судом встановлено, що 07.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вітекс- 95" подало до ДПІ у. м. Сімферополі АРК ДПС податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року № 9024391249, якою відповідачем визначено податкове зобов'язання в розмірі 2 097,00 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем зазначене податкове зобов'язання за 1 квартал 2012 року частково погашено в розмірі 235,39 гривень, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по ТОВ фірма «Вітекс-95», та особовим рахунком який досліджений в судовому засіданні.

Таким чином заборгованість відповідача по вказаній декларації за 1 квартал 2012 року складає 1861,61 гривень (2097-235,39).

Судом встановлено, що 12.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вітекс-95" подало до ДПІ у. м. Сімферополі АРК ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2012 року № 9039965347, якою відповідачем визначено податкове зобов'язання в розмірі 128,00 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем зазначене податкове зобов'язання за півріччя 2012 року погашено не було.

Таким чином загальна сума заборгованості з податку на прибуток підприємств, яка булла самостійно задекларована відповідачем, однак несплачена у повному обсязі складає 1989,61 (1861,61+128,00) гривень.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на суму такого податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем була складена та направлена на адресу відповідача податкова вимога від 21 травня 2012 року №1486 про сплату податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням з податку на прибуток підприємств на загальну суму за основним платежем 1861,61 грн., яка повернута поштовою службою відправнику із зазначенням причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що згідно довідок про стан розрахунків з бюджетом станом на 24.09.2012 року, 21.11.2012 року, що досліджувалися в судовому засіданні, відповідачем сума податкового боргу, що був заявлений в позові в розмірі 1 989,61 гривень, станом на день розгляду справи не погашена.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги, що податковий борг з податку на прибуток підприємств в розмірі 1989,61 гривень відповідачем не сплачений, позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст. 95 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95", податкового боргу в сумі 1989,61 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв'язку зі складністю справи судом 22.11.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 26.11.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітекс-95" (ідентифікаційний код 23665156) податковий борг в сумі 1989,61 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.