Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а/1270/8071/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8071/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Коршикова С.К.,

при секретарі судового засідання Майбороді С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - головний державний податковий інспектор юридичного

відділу Кузєнкова О.В., довіреність №20/10-025 від 22.03.2012,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланит» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., з податку на прибуток у сумі 850,00 грн., а всього у розмірі 1020,00 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2012 року Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (скорочено-Краснодонська ОДПІ Луганської області ДПС, надалі-позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланит» (надалі-відповідач) про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., з податку на прибуток у сумі 850,00 грн., а всього у розмірі 1020,00 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таланит» (ідентифікаційний код юридичної особи 35382281) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської міської ради 27.03.2008 за реєстраційним номером №1 387 102 0000 000941 та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС.

Станом на 16.08.2012 підприємство відповідача має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 1020,00 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 850,00 грн., яка утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань на підставі податкових повідомлень-рішень №0000361640/0 від 27.01.2010 на суму 170,00 грн. та №0001541540/0від 11.10.2010 на суму 850,00 грн.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) (надалі-Закон від 21.12.2000 №2181-III) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 №2181-III встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланит» (надалі-відповідач) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., з податку на прибуток у сумі 850,00 грн., а всього у розмірі 1020,00 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Проте, у зв'язку з тим, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Таланит» (ідентифікаційний код юридичної особи 35382281) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської міської ради 27.03.2008 за реєстраційним номером №1 387 102 0000 000941 (а.с.4), внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5) та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ Луганської області ДПС у якості платника податків.

Станом на 16.08.2012 підприємство відповідача має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 1020,00 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 850,00 грн., яка утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань на підставі податкових повідомлень-рішень №0000361640/0 від 27.01.2010 на суму 170,00 грн. та №0001541540/0від 11.10.2010 на суму 850,00 грн.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Так, у зв'язку з порушенням термінів сплати податкових зобов'язань та на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III Краснодонською ОДПІ Луганської області ДПС до відповідача - ТОВ «Таланит» застосовано штрафні (фінансові) санкції шляхом прийняття:

- податкового повідомлення рішення №0001541540/0 від 11.10.2010 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на сумі 850,00 грн., винесеного на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №1493/15-35382281 від 08.10.2010 з податку на прибуток (а.с.11,12), якою встановлено факт несвоєчасного подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за 1-е півріччя 2009 року (граничний строк подання-10.08.2009), 9-ть місяців 2009 року (граничний строк подання-09.11.2009), за 2009 рік (граничний строк подання-09.02.2010), 1-й квартал 2010 року (граничний строк подання-11.05.2010) та 1-е півріччя 2010 року (граничний строк подання-09.08.2010). У зв'язку з неможливістю вручення відповідачу вищевказаного податкового-повідомлення-рішення через відсутність відповідача за юридичною адресою (Луганська область, м.Суходільськ, вул.Станіславського,40/47) воно було розміщено на дошці податкових оголошень Краснодонської ОДПІ Луганської області 11.10.2010, по що складено відповідний акт №167 від 11.10.2010 (а.с.11-на звороті),

- податкового повідомлення рішення №0000361640/0 від 27.01.2010 за платежем «податок на додану вартість» на сумі 170,000 грн., винесеного на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №1819/1640/35382281 від 26.01.2010 з податку на додану вартість (а.с.13,35-36), якою встановлено факт несвоєчасного подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2009 року (граничний строк подання-21.04.2009, дата фактичного подання-28.04.2009). У зв'язку з неможливістю вручення відповідачу вищевказаного податкового-повідомлення-рішення через відсутність відповідача за юридичною адресою (Луганська область, м.Суходільськ, вул.Станіславського,40/47) воно було розміщено на дошці податкових оголошень Краснодонської ОДПІ Луганської області 31.03.2010, по що складено відповідний акт №41 від 31.03.2010 (а.с.37).

Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

З огляду на вимоги пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, податкові повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ Луганської області №0001541540/0 від 11.10.2010 та №0000361640/0 від 27.01.2010 вважаються врученими ТОВ «Таланит» у день їх розміщення на дошці податкових оголошень -11.10.2010 та 31.03.2010 відповідно.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Даних про оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень - рішень Краснодонської ОДПІ Луганської області №0001541540/0 від 11.10.2010 та №0000361640/0 від 27.01.2010 у суду на час розгляду справи не має, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, а саме, 22.12.2008 головному бухгалтеру ТОВ «Таланит» Мироновій Н.В. вручено першу податкову вимогу №1/400 від 21.11.2008 та 11.02.2009 другу податкову вимогу №2/16 від 21.01.2009, що підтверджується підписами останньої на корінцях податкових вимог (а.с.9).

Наявність у відповідача податкового боргу з перед бюджетом у загальному розмірі 1020,00 грн., у тому числі: з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 850,00 грн., також підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 01.12.2011 (а.с.11), довідкою розрахунком суми податкового боргу станом на 16.08.2012 (а.с.10), скороченою формою облікової картки платника податків станом на 31.12.2010 (а.с.33,34).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 1020,00 грн., у тому числі, з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 850,00 грн., з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорений та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачений, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ТОВ «Таланит» коштів у рахунок погашення податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланит» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., з податку на прибуток у сумі 850,00 грн., а всього у розмірі 1020,00 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таланит» (код ЄДРПОУ 35382281, місцезнаходження: 94420, Луганська область, м.Краснодон, м.Суходільськ, вул.Станіславського, буд.40 кв.47) кошти за податковим боргом у загальному розмірі 1020 грн. 00 коп. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок), у тому числі, з податку на додану вартість в сумі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят гривень 00 копійок), з податку на прибуток підприємства в сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таланит».

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 21 листопада 2012 року.

СуддяС.К. Коршиков