Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а/1270/8630/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8630/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

позивача: Буркової О.М. (довіреність № 27/10 від 29.03.2012),

Єрьоменко С.І. (довіреність № 1711/24 від 06.04.2012),

відповідача: Дубовець А.П. (довіреність б/н від 10.08.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість та орендної плати за землю у сумі 71753,21 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 10.02.2007, знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.

За відповідачем станом на жовтень 2012 року утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 42465,64 грн. та орендної плати за землю у розмірі 29287,57 грн.

Сума податкового боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до наданої до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларації з податку на додану вартість № 48626 від 19.04.2011 на загальну суму 2679,00 грн., № 63755 від 19.05.2011 на загальну суму 1683,00 грн., № 69762 від 17.06.2011 на загальну суму 8188,00 грн., № 81090 від 19.07.2011 на загальну суму 1061,00 грн., № 97833 19.08.2011 на загальну суму 5403,00 грн., № 102948 від 20.09.2011 на загальну суму 2,00 грн., № 113034 20.10.2011 на загальну суму 23120,00 грн. та декларацію № 7877 від 03.04.2012 з орендної плати за землю на 2012 рік починаючи з січня 2012 року по грудень 2012 року з щомісячною сплатою 5481,71 грн.

Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» з метою погашення податкового боргу позивачем відповідачу вручено першу податкову вимогу від 01.07.2010 № 1/1487 та другу податкову вимогу від 04.08.2010 № 2/1766.

Відповідно до ст.ст.88, 89 ПК України майно боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 30498874 від 02.03.2011.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06 листопада 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкрите судове засідання.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про надав письмові заперечення на позов (а.с.36), у яких зазначив про те, що Ленінською МДПІ при визначенні суми податкового боргу по орендній платі за землю не враховано показники уточнюючого розрахунку з орендної плати за землю на 2012 рік, згідно якого розмір щомісячної орендної плати складає 1827,24 грн., а не 5481,71 грн. В частині наявності податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 42465,64 грн. не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Товариство з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 10.02.2007, знаходиться на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, орендної плати за землю (а.с.7-8).

Відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 42136,00 грн. такими податковими деклараціями: № 48626 від 19.04.2011 на загальну суму 2679,00 грн., № 63755 від 19.05.2011 на загальну суму 1683,00 грн., № 69762 від 17.06.2011 на загальну суму 8188,00 грн., № 81090 від 19.07.2011 на загальну суму 1061,00 грн., № 97833 19.08.2011 на загальну суму 5403,00 грн., № 102948 від 20.09.2011 на загальну суму 2,00 грн., № 113034 20.10.2011 на загальну суму 23120,00 грн. У добровільному порядку сплачено 487,25 грн. (а.с.77-83).

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання відповідачу нарахована пеня у сумі 816,89 грн., що підтверджено обліковою карткою платника податків (а.с.86).

Загальна сума податкового боргу по податку на додану вартість складає 42465,64 грн.

Податкові зобов'язання по орендній платі за землю визначені відповідачем у декларації № 7877 від 03.04.2012 з орендної плати за землю на 2012 рік та уточнюючому розрахунку № 36386 від 02.08.2012 (а.с.31-32, 84-85).

З облікової картки платника податків з орендної плати за землю вбачається, що станом на жовтень 2012 року за відповідачем обліковується борг у сумі 29287,57 грн., з яких недоїмка - 27917,37 грн., пеня - 1370,2 грн. (а.с.87-92).

Посилання представника відповідача на неврахування позивачем при визначенні податкового боргу з орендної плати за землю відомостей уточнюючого розрахунку № 36386 від 02.08.2012, у якому товариством визначено до щомісячної оплати розмір орендної плати у сумі 1827,24 грн., суд вважає безпідставними.

Так, дослідженням облікової картки платника податків (а.с.87-92) встановлено, що нарахування податкового боргу з орендної плати за землю здійснено згідно даних уточнюючого розрахунку № 36386 від 02.08.2012.

Статтею 14 ПК України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.«а» п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пеня, визначена п.п.129.1.1 п.129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ленінською державною податковою інспекцією у м. Луганську відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 01 липня 2010 року № 1/1487 та другу податкову вимогу від 04 серпня 2010 року № 2/1766 (а.с.9).

Оскільки перша податкова вимога від 01 липня 2010 року № 1/1487 та друга податкова вимога від 04 серпня 2010 року № 2/1766 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено опис майна відповідача, про що складено акт опису майна № 11 від 01.03.2011, а саме проведено опис адмінбудівлі двохповерхової з підвалом загальною площею 400 м2 (а.с.22 - зворот).

Також до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження Ленінською МДПІ у м. Луганську нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», згідно акта опису №11 від 01.03.2012, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 02.03.2011 за № 30498874 (а.с.23).

На підтвердження відсутності у відповідача коштів достатніх для погашення податкового боргу, представником позивача подано до суду платіжні доручення до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків (інкасове доручення № 2а-7240/1 від 02.02.2012, № 2а-7240/2 від 11.05.2012, № 2а-7240 від 07.07.2012, № 2а-7240 від 11.09.2012, № 2а-7240 від 18.09.2012, № 2а-7240 від 25.09.2012, № 2а-7240 від 09.10.2012, № 2а-5759 від 09.10.2012, № 2а-5759 від 09.10.2012) але платіжні доручення були повернути з помітною - відсутні кошти (а.с.49-46).

Дослідженням вказаних доручень встановлено, що на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» відсутні кошти достатні для погашення податкового боргу у сумі 71753,21 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем у повній мірі доведено суду відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» коштів, достатніх для погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 42 465,64 грн. та з орендної плати за землю у сумі 29 287,57грн., та неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 28 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 03 грудня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити повністю.

Надати дозвіл Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва» з податку на додану вартість у сумі 42465,64 грн. (сорок дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень шістдесят чотири копійки) та орендної плати за землю у сумі 29287,57 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень п'ятдесят сім копійок) за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю з організації та проведенню туризму та допомоги маркетингових послуг «Барва», ідентифікаційний код 13374340, що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна № 11 від 01 березня 2011 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 грудня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова