Постанова

від 28.09.2012 по справі 2-а/1970/3234/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3234/12

"28" вересня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Костецькій Н.Т.,

за участю прокурора Халанич Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Лановецького району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Лановецького району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Лановецькому районі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд»(далі -ТзОВ «Ланівціагробуд», відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1642,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ТзОВ «Ланівціагробуд»як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»- «з»частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». УПФУ в Лановецькому районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідному розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували в трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію на підставі пунктів «б»- «з»частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на 2011 рік, який своєчасно направлений ТзОВ «Ланівціагробуд».

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Заборгованість ТзОВ «Ланівціагробуд»по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за період з 01.11.2011 року по 11.09.2012 року становить 1642,15 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в адміністративному позові, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте позивач подав до суду письмову заяву від 28.09.2012 року № 1558/04 про розгляд справи за відсутності представника УПФУ в Лановецькому районі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 14).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 13), причини неприбуття представника до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Ланівціагробуд»зареєстроване як юридична особа 15.07.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 217399 (а. с. 6). Відповідач взятий на обліку в УПФУ в Лановецькому районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

УПФУ в Лановецькому районі проведено та направлено ТзОВ «Ланівціагробуд»розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на 2011 рік по пенсіонерах ОСОБА_2, ОСОБА_3, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а. с. 10).

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ТзОВ «Ланівціагробуд»не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах за період з 01.11.2011 року по 11.09.2012 року, яка станом на 11.09.2012 року становить 1642,15 грн., та підтверджується довідкою-розрахунком УПФУ в Лановецькому районі від 12.09.2012 року заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по відповідачу (а. с. 12), даними картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 по ТзОВ «Ланівціагробуд»з 01.11.2011 року по 11.09.2012 року (а. с. 11).

Пунктами «б»- «з»частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах. Зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як визначено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.

Згідно з пунктами 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У спірному випадку за відповідачем як платником страхових внесків рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1642,15 грн., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ланівціагробуд»(код ЄДРПОУ 33390484, вулиця Незалежності, 44, місто Ланівці, Тернопільська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області (код ЄДРПОУ 21156396, вулиця Грушевського, 13, місто Ланівці, Тернопільська область) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1642 (одна тисяча шістсот сорок два) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок на рахунок № 2560030101093 у Лановецькому відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України»№ 6387, МФО 398143.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 2 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.