Ухвала

від 20.09.2012 по справі 2а/2470/3640/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/3640/11

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавки Г.Г.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

Апелянта: ОСОБА_2

Представника відповідача: Макушинської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Територіального управління МНС України в Чернівецькій області до Державної виконавчої служби України про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

21.12.2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Каращук К.Л. від 28.11.2011 року про накладення штрафу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі, а саме: скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 28.11.2011 року про накладення штрафу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .

У судовому засіданні апелянт та представник відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року- без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі №2а-3498/10/2470 частково задоволено позов громадянки ОСОБА_2 та зобов'язано позивача спільно з Чернівецькою обласною державною адміністрацією і Управлінням Держгірпромнагляду по Чернівецькій області „ ...здійснити в зимову пору року одноразове обстеження підвальних приміщень, які розташовані у 5 та 6 під'їзді багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з обов'язковою участю ОСОБА_2 щодо наявності в них газового обладнання та вмісту у повітрі чадного газу із залученням компетентних органів, яким законодавством надано право на здійснення такого обстеження."

На виконання вищезазначеної постанови 28.01.2011 спільна комісія здійснила обстеження підвальних приміщень, які розташовані у 5 та 6 під'їздах багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 щодо наявності в них газового обладнання, що підтверджується Актом перевірки.

31.01.2011 Чернівецьке міське управління УМНС України в Чернівецькій області надало до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт №1/6/475 разом із фотоматеріалами обстежених підвальних приміщень.

07.07.2011 Чернівецьким окружним адміністративним судом громадянці ОСОБА_2 був виданий виконавчий лист, по якому 19.09.2011 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. відкрито виконавче провадження №29005358.

08.11.2011 листом №9/0/6044 позивач надіслав зазначеному судовиконавцю копії документів, що підтверджували добросовісне повне виконання резолютивної частини постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі №2а-3498/10/2470.

Проте, вимогою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 25.10.2011 №34452/20-7 зобов'язано позивача: „негайно здійснити в зимову пору року одноразове обстеження підвальних приміщень, які розташовані у 5 та 6 під'їзді багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з обов'язковою участю ОСОБА_2 щодо наявності в них газового обладнання та вмісту у повітрі чадного газу із залученням компетентних органів, яким законодавством надано право на здійснення такого обстеження... "

На виконання вищезазначеної вимоги 17.11.2011 здійснено повторне обстеження підвальних приміщень, які розташовані у 5 та 6 під'їздах багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 щодо наявності в них газового обладнання та квартири №68 в цьому ж будинку в присутності її власниці гр.ОСОБА_2 щодо наявності чадного газу, що підтверджується Актом перевірки.

Про проведене обстеження позивач надав відповідь до ДВС України листом від 18.11.2011 №9/2/6180, надіславши при цьому оригінал акта обстеження.

На виконання повторної вимоги старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 17.11.2011 №С-34452/5-8 позивач 24.11.2011р. супровідним листом №9/2/6237 надіслав відповідачу копію акта від 17.11.2011р. про обстеження підвальних приміщень та квартири №68 в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі №2а-3498/10/2470.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття виконавчого провадження постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2010 у справі №2а-3498/10/2470 була уже виконана, що підтверджується Актом обстеження від 28.01.2010року, разом з тим, актом від 17.11.2011 підтверджується повторне обстеження підвальних приміщень і квартири №68 в житловому будинку АДРЕСА_1.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким рішення суду першої інстанції та в свою чергу зазначає, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (зараз і далі по тексту в редакції з 01.11.2011 року по 01.12.2012 року, чинній на час винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2011 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (частина 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" ).

За правилами частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В силу частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За правилами частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У відповідності з вимогами пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Відповідно ж до частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Разом з тим, у відповідності із пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л., отримавши від позивача два акти обстеження, безпідставно прийняла рішення про винесення постанови від 28.11.2011 року про накладення штрафу.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 вересня 2012 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.