Постанова

від 05.03.2012 по справі 33/2690/318/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

05.03.2012 року м. Київ

№ 33/2690/318/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт СН НОМЕР_3, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та працює директором ТОВ «МОНОЛІТ М», про порушення митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адмінправопорушення, 11.02.11 через митний кордон України, пост "Ужгород" Чопської митниці зі Словацької Республіки на вантажному автомобілі з реєстраційним номером НОМЕР_4/НОМЕР_5 був переміщений товар - «плитка керамічна глазурована виготовлена із кам'яної кераміки; посудини для пиття на ніжці зі скла; посуд та прибори столові або кухонні; посудини для пиття з свинцевого кришталю; годинники настінні електричні, без скла», виробництва Італії, загальною вагою брутто 9472 кг.

Товар переміщено через митний кордон України на підставі товаросупровідних документів - CARNET TIR XW65929220, CMR 0163672 від 10.02.11, інвойсів №2211200091 від 04.02.11, №52 від 02.02.11, №266 від 31.12.10 на адресу ТОВ «МОНОЛІТ М» (код ЄДРПОУ - 36861665, адреса: 02125, м. Київ, вул. П.Запорожця, б. 15, к. 62).

Продавцем вантажу згідно товаросупровідних документів є компанія «Патерсон Холдінг С.А.» (Morgan Y Morgan, MMG Tower, 16th Floor, 53 rd E Street, Marbella, Панама).

16.02.11 вантаж був оформлений в Київській регіональній митниці згідно ВМД № 100130002/2011/053803 та випущений у вільний обіг.

При цьому до митного оформлення подавалися наступні інвойси: №2211200091 від 04.02.11 на суму 2.092,32 Євро; № 52 від 02.02.11 на суму 1.900,20 Євро, № 266 від 31.12.10 на загальну суму 9.578, 70 Євро, а всього на суму 13.571, 22 Євро.

З метою перевірки автентичності документів, поданих до митного контролю та митного оформлення через Держмитслужбу України був направлений запит до митних органів Словацької Республіки.

26.10.11 Київською регіональною митницею отримано відповідь митної служби Словацької Республіки, згідно із якою встановлено, що перш ніж товари були поміщені в режим транзиту до України, вони знаходились у вільному обігу в Італії. Також митною службою Словацької Республіки надіслані завірені копії товаросупровідних документів на дану поставку товару, а саме: копії італійських експортних митних декларацій №11ITOXJ1T0004448Е4, №11ITOXJ1Т0004449ЕЗ, №11ITOXJ1T0004447Е5.

З отриманої відповіді встановлено, що відправниками у вказаних деклараціях значаться безпосередньо виробники товару: «Гамма» Італія, «Спігареллі Керамік» Італія, "Черамік Аскот» Італія.

В експортних деклараціях інвойси мають ті ж самі номери (№2211200091, №52, №266) що й інвойси, надані у Словацькій Республіці для процедури транзиту, проте ціни зазначені в італійських експортних деклараціях є вищими ніж ціни, зазначені в інвойсах наданих для транзиту та поданих до митного оформлення в Київській регіональній митниці, а саме: №2211200091 від 04.02.11 на загальну суму 3.433,73 Євро; № 52 від 02.02.11 на загальну суму 5.642,30 Євро, № 266 від 31.12.10 на загальну суму 23.874,28 Євро, а всього на загальну суму 32.950,31 Євро. Загальна різниця у вартості складає: 19.379,09 Євро.

При цьому номер транспортного засобу, найменування одержувача, назви, ваги та кількості продукції, номери та дати інвойсів в експортних деклараціях співпадають із даними, вказаними в документах, поданих митним органам України.

Контракт від 04.12.09 № 1-М, який укладено з компанією «Патерсон Холдінг С.А.» на поставку товарів, підписано директором ТОВ «МОНОЛІТ М» (код ЄДРПОУ - 36861665, адреса: 02125, м. Київ, вул. П Запорожця, б. 15, к. 62) ОСОБА_3.

ОСОБА_3 неодноразово викликалась до Київської регіональної митниці для надання пояснень, проте отримавши запрошення до Київської регіональної митниці так і не з'явилась.

Таким чином, у діях директора ТОВ «Моноліт М» ОСОБА_3 встановлені ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України, а саме дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані стосовно вартості товару, у зв'язку з чим стосовно неї складено протокол про порушення митних правил за ст. 352 Митного кодексу України.

Товар митницею не вилучався, оскільки до моменту виявлення правопорушення був випущений у вільний обіг.

Згідно ч. З ст. 405 Митного кодексу України, у разі коли неможливо конфіскувати товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, з осіб, які вчинили порушення митних правил, стягується вартість зазначених товарів, транспортних засобів у порядку, встановленому законодавством України.

Вартість предметів порушення митних правил, становить - 356.099,07 грн.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року, ОСОБА_3 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України, притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адмінстягнення у виді конфіскації безпосереднього об'єкту порушення митних правил в дохід держави, а у разі неможливості конфіскувати товари, що стали безпосереднім об'єктом порушення митних правил, - стягнення з ОСОБА_3 вартості зазначених товарів у сумі - 336.099,07 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом не в повній мірі враховано усі обставини по справі, що мають значення для її правильного вирішення, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт зазначає, що ОСОБА_3 не мала умисел, що спрямований на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані стосовно вартості товару та не вчиняла відповідних дій, оскільки фактично митне оформлення для переміщення товарів через митний кордон України здійснювала посадова особа ТОВ «Моноліт М» - ОСОБА_6, яка отримала товаросупровідні документи від вантажовідправника «Патерсон Холдінг С.А.» через водія ОСОБА_5, а тому у митних органів на момент складення протоколу про порушення митних правил, не було достатніх підстав вважати що порушення митних правил, передбачених ст. 352 МК України сталося через ОСОБА_3

Крім того, апелянт указує на те, що протокол про порушення митних правил ОСОБА_3, складений митними органами із порушення вимог ст. 256, оскільки даний протокол був складений за відсутності самої ОСОБА_3, без роз'яснення їх відповідних прав та можливості надати заперечення з приводу зазначених у протоколі обставин.

Більш того, як зазначено в апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутнє достатньо даних, що декларантом (як то ОСОБА_3 чи ОСОБА_6.) були допущені порушення митних правил, оскільки різниця вартості у поставлених товарах відповідно до документів, що були представлені митним органам, та документів, що були витребувані із Словацької Республіки, є лише розміром комісії згідно із відповідним контрактом, який був укладений між ТОВ «МОНОЛІТ М» та фірмою «Патерсон Холдінг С.А.».

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати із закриттям провадження по справі.

При цьому апелянт пояснював, що декларація була оформлена та подана іншою особою ОСОБА_6, яка виконувала обов'язки декларанта ТОВ «Моноліт М», усі відомості про товар, переміщений через митний кордон, зазначала відповідно до супровідних документів цього товару. Що стосується різниці у вартості цього товару, то вона відповідала умовам комісійного контракту, який був укладений між сторонами та за яким ТОВ «Моноліт М», як комісіонер взяло на себе зобов'язання придбати у кампанії «Патерсон Холдінг С.А.» товари, ввезти його на територію України та в послідуючому реалізувати цей товар за відповідну комісійну винагороду, яка становить 20 040, 26 Євро.

Прокурори, які приймали участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вважали оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а подану апеляційну скаргу безпідставною, а тому просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, прокурорів Гошовського Р.М. та Брянцева В.Л., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил, передбачених ст. 352 МК Українти, які виявились у вчиненні дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані стосовно вартості товару, за обставин викладених в протоколі про порушення митних правил та у постанові суду першої інстанції, є обґрунтованим та підтверджений доказами, зібраними по справі.

При цьому, як при перевірці митними органами автентичності переміщуваних товарів через митний кордон України щодо відповідності відомостей у поданих до митного органу документах, у тому числі і відомостей, указаним в вантажно-митній декларації шляхом витребування копій товаросупровідних документів на дану поставку товару: італійських експортних митних декларацій №11ITOXJ1T0004448Е4, №11ITOXJ1Т0004449ЕЗ, №11ITOXJ1T0004447Е5, які були подані під час транзиту даного товару через митні кордони інших держав, так і судом першої інстанції, було правильно встановлено, що вартість товару, заявлена у даних документах значно відрізняється від вартості цих же товарів, заявленої декларантом ОСОБА_9 під час проходження митного контролю на території України., і ця різниця фактично становить 19.379,09 Євро.

Ці обставини у повному обсязі підтверджують той факт, що при складанні посадовими особами ТОВ «МОНОЛІТ М» відповідних документів митним органам були надані неправдиві дані стосовно вартості товару, який переміщувався через митний кордон України.

Твердження апелянта про те, що митні документи представником товариства були складені вірно, а виявлена пізніше різниця у вартості товару відповідає розміру комісійної винагороди, яку повинно було отримати товариство після реалізації цього товару згідно із комісійним контрактом, є неспроможними, оскільки безпосередні предмети порушення митних правил були ввезені на територію України не на підставі комісі

· йного контракту від 20.12.2010 року, а згідно із контрактом №1-М від 04.12.2009 року, укладеному між ТОВ «МОНОЛІТ М» та фірмою «Патерсон Холдінг С.А.», за яким товариство виступало покупцем товарів. При цьому розмір комісійної винагороди, яка становить 19.500,00 Євро не відповідає розміру встановленої митними органами різниці у вартості товару, яка складає 19.379, 09 Євро.Крім того, відповідно до проведеного аналізу та співставлення умов зовнішньоекономічного контракту від 04.12.2009 року №1-М, укладеного ТОВ «МОНОЛІТ М» з компанією «Патерсон Холдінг С.А.» та комісійного договору від 20.12.2010 року, в останньому відсутнє обов'язкове застереження про те, що ТОВ «Моноліт М», фактично діючи на умовах раніше укладеного зовнішньоекономічного контракту від 04.12.2009 року № 1-М, повинен діяти на умовах, передбачених комісійним контрактом від 20.12.2010 року, яке в даних умовах є обов'язковим.

·

Доводи апеляційної скарги про те, що за умов доведеності порушень митних правил, винуватою повинна бути визнана інша особа, яка безпосередньо виконувала обов'язки по декларуванню товарів, що стали об'єктом порушення митних правил, є безпідставними, та спростовуються наступним.

Встановивши під час перевірки невідповідність між фактичною вартістю товарів під час транзиту через митні кордони інших держав та задекларованою вартістю при ввезенні на митну територію України, з метою з'ясування особи, винуватої у допущенні такої невідповідності, митними органами було встановлено, що фактичним власником, який ввіз даний товар на митну територію України відповідно до укладеного контракту від 04.12.09 №1-М з компанією «Патерсон Холдінг С.А.», було ТОВ «МОНОЛІТ М», підписаний уповноваженою особою - директором ТОВ «Моноліт М», ОСОБА_3, яка в силу постійно виконуваних нею посадових обов'язків є відповідальною особою за виконання ТОВ «Моноліт М», яке є суб'єктом зовнішньої економічної діяльності, вимог чинного законодавства України, у тому числі і з питань митної діяльності.

Що ж стосується особи ОСОБА_6, то вона на той час працювала у ТОВ «Моноліт М» за сумісництвом на посаді декларанта та заповнювала відповідні митні документи в силу своїх посадових обов'язків на підставі лише наданих їй водієм ОСОБА_5 товаросупровідних документів CMR 0163672 від 10.02.11, CARNET TIR XW65929220, інвойсів 2211200091 від 04.02.11, № 52 від 02.02.11, № 266 від 31/12/10, акту про проведення митного огляду № 305060910/2011/000098 від11.02.11 р. Ужгородською митницею, уніфікованої митної квитанція МД 1 серії 30596 г № 0800827 від 11.02.11 року та контракту від 04.12.09 № 1-М на підставі яких була заповнена вантажно-митна декларація.

При цьому експортні митні декларації, які були подані митним органам інших країн під час транзиту №11ITOXJ1T0004448Е4, №11ITOXJ1Т0004449ЕЗ, №11ITOXJ1T0004447Е5 для оформлення митних документів ОСОБА_6 не надавалися. Ці обставини також були ретельно перевірені митними органами, за висновками яких, ОСОБА_6, працюючи у ТОВ «Моноліт М», який фактично є суб'єктом зовнішньої економічної діяльності, фактично була лише формальним декларантом, оскільки виконувала свої посадові обов'язки по декларуванню товарів лише в частині митного оформлення товарів при ввезенні на митну територію України, а не під час вивезення даного товару з території Італії та під час транзиту через територію Республіки Словаччини, а тому підстав для складення митними органами протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_9 встановлено не було.

Більш того, оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 митними органами не складався, то пояснення апелянта про можливе порушення митних правил саме нею, не є предметом розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, всупереч доводам апеляції щодо невинуватості ОСОБА_3 у порушенні митних правил передбачених ст. 352 МК України, судом першої інстанції були ретельно перевірені та оцінені усі зібрані митними органами по справі докази.

Доводи апеляції про те, що протокол про порушення митних правил ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки був складений за відсутності самої ОСОБА_3, без роз'яснення їх відповідних прав та можливості надати заперечення з приводу зазначених у протоколі обставин, також є безпідставними, оскільки за наявних в матеріалах справи даних, ОСОБА_3 неодноразово викликалась до Київської регіональної митниці для надання пояснень стосовно виявлених порушень, проте отримавши запрошення до Київської регіональної митниці, не з'явилась.

При цьому митними органами належним чином ОСОБА_3 були направлені не тільки копія протоколу, а й відповідне повідомлення з роз'ясненням їй її прав, у тому числі і належного ОСОБА_3 право подати до митних органів заперечення щодо встановлених обставин та складення відносно неї відповідного протоколу, та обов'язків.

Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно встановив усі обставини по справі, що мають суттєве значення для її правильного вирішення, та обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 в порушенні митних правил, передбачених ст. 352 Митного кодексу України.

Будь-які інші докази на спростування таких висновків суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні та до суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи не надані.

Вид адміністративного стягнення визначений судом першої інстанції у відповідності з нормами закону.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді суд апеляційної інстанції не вбачає.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника особи, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27 січня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 352 Митного кодексу України залишити без зміни.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва С.І. Стрижко