Ухвала

від 09.09.2008 по справі 22а-441/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а - 441/08 ( 22а-2187/07)                                                                                                Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 69                                                                                                                    інстанції -

Азізбекян Т. А.

                                                                                                                                                             (24/67/07-АП)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

          09 вересня

2008 року                                                                           м.

Дніпропетровськ

            Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              - 

Коршун А. О., Проценко О.А.,

при секретарі - 

Галоян О. Г.,

за участю представників сторін:

позивача     - не прибув

відповідача 1 - не прибув

відповідача 2 - не прибув

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного

підприємства «Аршан», с. Шелюги Якимівського району Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької

області від 06 червня 2007 року

у справі № 24/67/07-АП

за позовом: Державної податкової інспекції у

Якимівському районі Запорізької області, смт. Якимівка Запорізької області

до відповідача-1: Приватного підприємства «Аршан»,

с. Шелюги Якимівського району Запорізької області

відповідача-2: Приватного підприємства

«Інтерсервіс-проммаш», м. Київ

про визнання угоди недійсною, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року Державна податкова інспекція у Якимівському районі

Запорізької області звернулася до Господарського суду Запорізької

області із позовом до Приватного підприємства

«Аршан», с. Шелюги, Якимівський район, Запорізька область, Приватного

підприємства «Інтерсервіс-проммаш», м. Київ,

у якому просила на підставі ст. ст. 207, 208 ГК України, п.11 ст.10 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні» визнати недійсним з моменту

виникнення господарське зобов'язання, оформлене накладною № 149 від 12.05.2005

р., податковою накладною № 149 від 12.05.2005 р. та квитанцією до прибуткового

касового ордеру № 149 від 12.05.2005 р. купівлі-продажу насіння соняшнику в

кількості 73, 3 т., укладеним між приватним підприємством «Аршан», код ЄДРПОУ

32196209 та приватним підприємством «Інтерсервіс-проммаш», код ЄДРПОУ 33226705.

            Позивач

зазначав, що в ході виїзної планової документальної перевірки з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватним

підприємством «Аршан» (далі - відповідач 1) було встановлено, що відповідач 1 в

періоді, що перевірявся, здійснив закупівлю сільськогосподарської продукції

(соняшник). За результатами перевірки встановлено, що відповідач 1 мав

фінансово-господарські взаємовідносини з приватним підприємством

«Інтерсервіс-проммаш» (далі - відповідач 2).

            Договір

купівлі-продажу сільгосппродукції відсутній.

Документами, які свідчать про наявність фінансово-господарських взаємостосунків

є податкові накладні № 149 від 12.05.2005 р. на суму 103353, 00 грн., в т. ч.

ПДВ - 17 225, 50 грн. та накладні № 149 від 12.05.2005 р. на суму 103353, 00

грн., в т. ч. ПДВ - 17 225, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим,

що з метою підтвердження фінансово-господарських взаємостосунків між

відповідачами, позивач направив лист від 30.10.2006 р. № 264/7/23-206 до ДПІ у

Голосіївському районі м. Києва для проведення зустрічної перевірки по

постачальнику ПП «Інтерсервіс-проммаш».

 Згідно відповіді ДПІ у Голосіївському районі

м. Києва від 03.11.2006 р. № 20589/7/230-702 зустрічну перевірку відповідача 2

провести не має можливості, у зв'язку з тим, що згідно бази даних АІС РПП по

підприємству стан 21 (ліквідаційна процедура за рішенням суду).

 Крім того:

- згідно рішення Голосіївського

районного суду м. Києва від 16.11.2005 р. справа № 2-5347 установчі документи

відповідача 2 визнані недійсними з

моменту їх реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість - з

моменту його видачі, тобто з 01.02.2005 р.;

- у судовому засіданні

встановлено, що установчі документи відповідача 2 зареєстровані з порушенням

діючого законодавства. Засновником ПП «Інтерсервіс-проммаш»

згідно статуту є ОСОБА_1., який в 2004 р. на прохання невідомих йому

осіб здійснював усі необхідні дії для реєстрації підприємства, при цьому він не

мав та не бажав здійснювати підприємницьку діяльність, установчий фонд не

формував, в дозвільну систему на виготовлення печаток і штампів не звертався,

до фінансово-господарської діяльності ніякого відношення не мав, будь-які

фінансові документи з реквізитами підприємства не підписував. Після державної

реєстрації підприємства усі документи передав невідомій йому особі.

            Сукупність

зазначених обставин свідчить, що діяльність відповідача 2 направлена на укладання угоди з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Необхідними умовами для визнання

угоди недійсною відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України є її

укладання з метою завідомо суперечною інтересам суспільства та держави.

            Постановою

господарського суду Запорізької області від 06.06.2007 р. позовні вимоги

задоволені повністю.

            У

апеляційній скарзі відповідач 1 просить скасувати постанову господарського суду

Запорізької області від 06.06.2007 р. та прийняти нову постанову, якою

відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідач 1

посилається на те, що саме лише визнання господарським судом недійсними

установчих документів підприємства, а також прийняття господарським судом

рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності

не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким

підприємством з іншими підприємствами до моменту виключення його з державного

реєстру.

Також

зазначає, що підприємство не знало та не могло знати про недостовірність

відомостей у Єдиному державному реєстрі стосовно відповідача 2, тому не може

нести відповідальність за недостовірність наданих відомостей або несплату

податку до бюджету відповідачем 2.

Позивач

подав заперечення на апеляційну скаргу, де зазначив, що вважає рішення суду

першої інстанції вірним та обґрунтованим.

Зазначає:

«Із

матеріалів перевірки вбачається, що податкова накладна, накладна та квитанція

до прибуткового касового ордеру за № 149 від 12.05.2005 р. на суму 103 353, 00

грн. підписані від імені ОСОБА_1., але рішенням Голосіївського районного суду

м. Києва визнано ОСОБА_1. не причетним до фінансово-господарської діяльності

підприємства ПП «Інтерсервіс-проммаш». Наведене свідчить, що вищевказані

документи, видані відповідачем 2, підписані від імені ОСОБА_1. особами, які не

належать до кола осіб, наділених таких правом у визначеному законом порядку.

Згідно

протоколу допита керівника ПП «Інтерсервіс-проммаш» ОСОБА_1. від 12.10.2006 р.

встановлено, що з моменту реєстрації підприємства фінансово-господарську

діяльність керівник не вів, в дозвільну систему для виготовлення та отримання

печатки не звертався, довіреностей на право ведення фінансово-господарської

діяльності від імені ПП «Інтерсервіс-проммаш» не видавав. Документи бухгалтерської

та податкової звітності ніколи не підписував і не надавав в контролюючі органи.

            У

судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового

засідання повідомлені відповідно до ст. 35 КАС України.

            Дослідивши

доводи апеляційної скарги та розглянувши матеріали справи, колегія суддів

дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з

наступного:

            Як

свідчать матеріали справи та підтверджено сторонами, між ПП «Аршан» та ПП

«Інтерсервіс-проммаш» укладено угоду купівлі-продажу сільськогосподарської

продукції (соняшнику), яку оформлено видатковою та податковою накладними № 149

від 12.05.2005 р., та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 12.05.2005

р.   

При перевірці

виконання відповідачем 1 вимог Закону України «Про податок на додану вартість»

встановлено, що відповідач 1 включив до складу податкового кредиту суму ПДВ з

податкових накладних, виписаних особою, свідоцтва платника ПДВ якого, судом

визнано недійсним з моменту реєстрації. 

            Відповідно

до ст. 207 Господарського кодексу України, діючого під час укладання угоди,

може бути визнано недійсним господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам

закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б

одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

            В

даному випадку відповідна мета визначена позивачем в діях ПП «Інтерсервіс-проммаш» - відповідача 2,

який, посилаючись на ст. 207 ГК України, зазначає, що рішенням Голосіївського

районного суду м. Києва від 16.11.2005 р. у справі № 2-5347 визнано недійсним

статут ПП «Інтерсервіс-проммаш», зареєстрований Голосіївською районною

державною адміністрацією м. Києва 10.12.2004 р., та установчі документи з

моменту їх реєстрації, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану

вартість з моменту його видачі з 01.02.2005 р.

Як свідчать

матеріали справи, при розгляді справи районним судом встановлено наступні

факти.

«Особа, вказана

замовником, не формувала статутний фонд ПП «Інтерсервіс-проммаш», грошовими та

матеріальними внесками підприємство не наділяла.

ПП

«Інтерсервіс-проммаш» створено невідомими особами без наміру засновника

займатися підприємницькою діяльністю та залучати до участі в підприємницькій

діяльності товариства своє майно та в подальшому отримувати прибуток.

Особа, яка вказана

як засновник підприємства, не має відношення до підприємницької діяльності

вищезазначеного.

Дії невстановлених

осіб, що здійснювали діяльність від імені ПП «Інтерсервіс-проммаш»,

використовували установчі документи, печатку підприємства з метою, що

суперечить інтересам держави та суспільства, ведуть до порушення встановленого

державного порядку дотримання законності в сфері оподаткування з моменту

державної реєстрації вищевказаного підприємства.»

Відповідно до ч.1

ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній,

цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються

при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо

якої встановлено ці обставини.

            Виходячи

з обставин, встановлених судовим рішенням,

слід дійти висновку, що діяльність ПП «Інтерсервіс-проммаш»,

складовою частиною якої є також укладання та виконання угод (господарських

договорів, зобов'язань, правочинів), була направлена на отримання доходу

особами, що не бажали легалізувати свою діяльність та здійснювати її відповідно

до правових засад, визначених законодавством України, тобто під власним ім'ям,

відповідно до норм законодавства, що регулює порядок реєстрації, подання

звітності та здійснення господарської діяльності суб'єктами підприємництва.

            Отримання

доходу шляхом здійснення такої діяльності за межами контролю уповноважених

органів держави є діями, що суперечать як інтересам держави, так і інтересам

суспільства.

            Згідно

п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні

податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах,

міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

«...11) подають до

судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод

недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими

угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом

підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними  цільовими фондами за рахунок їх майна.»

            Матеріали

справи свідчать, що договір купівлі-продажу, який оспорює податкова, було

укладено та виконано у 2005 р., під час дії ЦК України та ГК України, згідно з

якими поряд з терміном «угода» з'явилися терміни «господарське зобов'язання»,

«правочин».

            Відповідно

до ст. 207 ГК України, якщо господарське зобов'язання укладено з метою,

завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, на що посилається

позивач, та факт чого встановлено судом, воно може бути визнане судом

недійсним.

            Виходячи

з викладеного вище, вимоги податкової щодо визнання угоди, яка є сукупністю

господарських зобов'язань, недійсною, є такими, що підлягають задоволенню. 

За таких обставин висновки суду

першої інстанції є обґрунтованими та відповідають обставинам справи.

Посилання апелянта на ту

обставину, що «В процесі розгляду справи належних в розумінні ст. 71 КАС

України доказів, які б свідчили про підписання накладної № 149 від 12.05.2005

р., податкової накладної № 149 від 12.05.2005 р., квитанції до прибуткового

касового ордеру № 149 від 12.05.2005 р. невстановленими особами, які не мали

законних підстав діяти від імені ПП «Інтерсервіс-проммаш» сторонами не надано»,

не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки той факт, що діяльність від

імені ПП «Інтерсервіс-проммаш» здійснювали невстановлені особи, мета яких

суперечила інтересам держави та суспільства, встановлено рішенням

Голосіївського районного суду м. Києва.

            Відповідно

до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в

адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,

не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа, щодо якої встановлено ці обставини.

            Отже,

матеріалами справи підтверджено обставини, встановлені відносно діяльності ПП

«Інтерсервіс-проммаш».

            Посилання

апелянта на необізнаність ПП «Аршан» щодо недостовірності відомостей,

зазначених щодо ПП «Інтерсервіс-проммаш» у державному реєстрі, а також на

відсутність вини та протиправних намірів відповідача 1 при укладенні

оспорюваної угоди, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки угода

(правочин, господарське зобов'язання) може бути визнана недійсною за наявності

протиправної мети навіть у однієї з сторін угоди.

            Як

свідчать матеріали справи, про наміри ПП «Аршан» або його посадових осіб, що

протирічать інтересам держави та суспільства, у позові не йдеться.

Посилання на ту обставину, що

відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України правочини, що суперечать

моральним засадам суспільства, на що посилається податкова, не можуть

визнаватися судом недійсними, не приймаються до уваги, виходячи з наступного:

- цивільний кодекс України не

регулює публічно-правові відносини та застосовується при вирішенні спорів між

суб'єктами, що діють на засадах юридичної рівності та вільного волевиявлення,

зокрема між сторонами за угодою (правочином);

- господарський кодекс України

регулює у т. ч. відносини, що виникають між суб'єктом підприємницької

діяльності та державою, як суб'єктом публічно-правових відносин (розд.23, 26 та

інші).

Отже відносини, що виникають між

органом державної податкової служби та учасниками угоди (господарського

зобов'язання), регулюються нормами ст.207 ГК України, яка передбачає, що

господарське зобов'язання, вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам

держави та суспільства, на вимогу відповідного органу державної влади

може бути визнано судом недійсним повністю або в частині. Зазначені норми

ст.207 ГК кореспондуються з нормами ст.10 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні» та відносять угоди, передбачені ст.

ст. 207, 208 ГК України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в

Україні», до категорії оспорюваних.

Враховуючи

вищевикладене, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аршан», с. Шелюги Якимівського

району Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області

від 06.06.2007 року по справі № 24/67/07-АП слід залишити без задоволення, а  постанову - без змін.

                Керуючись ст. ст. 195, 196,

198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного

підприємства «Аршан», с. Шелюги Якимівського району Запорізької області

залишити без задоволення.

Постанову господарського суду

Запорізької області від 06 червня 2007 р. - без змін.

            Ухвала набирає законної сили відповідно до

ст. 254 КАС України.

            Ухвала може бути оскаржена

відповідно до ст. 212 КАС України.

            Ухвалу виготовлено у повному

обсязі   08.10.2008 р.

Головуючий суддя:                                                                       

Туркіна Л.П.

Судді:                                                                                    

         Коршун А. О.            

                  Проценко О.А.