Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а/0570/12567/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12567/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Гавриленков Д.Ю. - довір. від 29.10.2012 року № 08-4994

від відповідача - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

до відповідача ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 174 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Маріупольській міський центр зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам, як матеріального забезпечення на випадок безробіття, в сумі 174 грн. 19 коп.

Доводи позовної заяви обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 має заборгованість перед Маріупольським міським центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по виплаченим коштам по безробіттю, оскільки на час здійснення таких виплат не надала відомостей про працевлаштування до ОВК ТВО № 58.

Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 174 грн. 19 коп. на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представника позивача суд встановив.

14.04.2009 року ОСОБА_2 звернулась до Орджонікідзевської районної філії Маріупольського центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного та отримання у зв'язку з цим допомоги та з зазначеної дати перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна (а.с. 7).

14.04.2009 року ОСОБА_2 наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості з 14.04.2009 року по 08.04.2010 року.

Маріупольським центром зайнятості проведена звірка інформації про доходи, які отримані безробітною ОСОБА_2 у період перебування на обліку в центрі зайнятості від ОВК ТВО № 58, про що складений акт від 05.11.2010 року № 394 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Орджонікідзевською районною філією.

Під час звірки встановлено, що ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна, працевлаштована з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року до Державної організації (установи, закладу) окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 58 з виборів Президента України 17.01.2010 року, ( ЄДРПОУ 36842558, місцезнаходження: м. Маріуполь, пр-т. Перемоги. 16) (а.с. 14).

Згідно довідки, виданої на ОСОБА_2 Маріупольським міським центром зайнятості, за період з 17.01.2010 року по 31.01.2010 року сума нарахувань по безробіттю складає 174 грн. 19 коп. (а.с. 16).

Згідно відомостей з центральної бази даних Держанвого реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ДПІ у м. Маріуполі від 29.10.2012 року на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб ОСОБА_2 у 2010 році отримані наступні доходи:

- від Маріупольського міського центру зайнятості за I квартал 2010 року - 1328 грн. 52 коп.

- від ОВК ТВО № 58 за I квартал 2010 року - 1344 грн. 98 коп. (а.с. 31).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача виплачену допомогу по безробіттю в сумі 174 грн. 19 коп.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування та на яку покладений обов'язок реєструвати безробітних і подавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Тобто позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні повноваження та управлінські функції у сфері зайнятості населення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як зазначалось раніше, відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

- працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;

- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";

- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

- які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;

- які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

- працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідно до ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Як зазначалось раніше, відповідач перебував на обліку у позивача як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та у цей же період працював на ОВК ТВО № 58.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Контролюючими органами відносно отриманих фізичними особами доходів є органи державної податкової служби.

Згідно відомостей з центральної бази даних Держанвого реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ДПІ у м. Маріуполі від 29.10.2012 року ОСОБА_2 у 2010 році отримані доходи від Маріупольського міського центру зайнятості та доход від ОВК ТВО № 58.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення зазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості - позивача у справі про отримання доходу під час перебування на обліку як безробітний.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки, центром зайнятості у період з 17.01.2010 року по 31.10.2010 року перераховані кошти відповідачу на випадок безробіття в сумі 174 грн. 19 коп., відповідач у цей період часу отримував інші доходи, позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, звернувся до суду з позовом про стягнення таких виплат, тому суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 71, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст.158 -163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по виплаченим коштам, як матеріального забезпечення на випадок безробіття, в сумі 174 грн. 19 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (індефікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р № 37170300901052 в ГУДКУ у Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 24815706) суму виплаченого забезпечення на випадок безробіття в розмірі 174 грн. 19 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 28.11.2012 проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.