Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а-2401/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. № 2а-2401/12/1370

11 год. 25 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Бакаленко О.І.

від відповідача - Карпин Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ПП "Моє житло" до Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в :

20.03.2012 року ПП «Моє житло»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000602302/7067 від 02.03.2012 року. Ухвалою від 09.04.2012 року відкрито провадження у справі №2а-2401/12/1370.

20.03.2012 року ПП «Моє житло»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000592302/7065 від 02.03.2012 року. Ухвалою від 09.04.2012 року відкрито провадження у справі №2а-2403/12/1370.

Ухвалою від 30.08.2012 року об'єднано в одне провадження справу №2а-2403/12/1370 за адміністративним позовом ПП «Моє житло»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000592302/7065 від 02.03.2012 року, - із справою №2а-2401/11/1370 за адміністративним позовом ПП «Моє Житло»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000602302/7067 від 02.03.2012 року та присвоєно їй номер №2а-2401/12/1370.

В судовому засіданні від 10.05.2012 року проведено заміну неналежного позивача ДПІ у Залізничному районі м. Львова на належного ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані рішення є неправомірними, оскільки при проведенні перевірки і винесенні оскаржуваних рішень відповідачем неправильно застосовано норми чинного законодавства. Висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами ПП «Авторесурс - Сервіс», ПП «МКМ - Сервіс», ТзОВ «Цайпер -Україна»» не відповідають дійсності та спростовують поданими первинними документами, документами податкового та бухгалтерського обліку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовних заявах, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що перевіркою встановлено факт нікчемності угод, укладених між позивачем та контрагентами ПП «Авторесурс - Сервіс», ПП «МКМ - Сервіс», ТзОВ «Цайпер -Україна»», що підтверджується довідками та актами перевірок по вказаних контрагентах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 27 листопада 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 07.02.2012 року № 298 виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова, Блонській Світлані Анатоліївні -головному державному податковому ревізору -інспектору податкової служби ІІ рангу ДПІ у Залізничному районі м. Львова, на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) та наказу ДПІ у Залізничному м. Львова від 07.02.2012 року № 279, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Моє житло»(код ЄДРПОУ 33533608) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП «Авторесурс -Сервіс» (код ЄДРПОУ 37030617), ПП «МКМ -Сервіс»(код ЄДРПОУ 35383180) ТзОВ «Цайпер -Україна»(код ЄДРПОУ 32484335) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта перевірки, за результатами якої складено акт від 20.02.2012 року № 331/23-2/33533608 (далі -акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення від 02.03.2012 року:

- № 0000602302/7067, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 769 999 грн., в тому числі за основним платежем 769998 грн. та штрафними санкціями 1 грн.;

- № 0000592302/7065, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 647231, 31 грн., в тому числі за основним платежем 647230, 31 грн. та штрафними санкціями 1 грн.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97- ВР (із внесеними змінами та доповненнями) в результаті чого ПП «Моє житло»занижено податок на прибуток на загальну суму 769 998 грн., в т.ч. за І квартал 2011 року в сумі 769 998 грн.

- п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 647 230, 31 грн., в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 601 461, 42 грн., за березень 2011 року в сумі 31 164, 29 грн., за квітень 2011 року в сумі 14 604, 60 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч.1 ст.17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.1. ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд розглядає адміністративні справи згідно з ч.2 ст.11 КАС України не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання постанови слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА України у Львівській області «Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки»від 25.01.2012 року було видано наказ № 279 від 07.02.2012 року про проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Моє житло" з підстав, передбачених п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 ПК України.

Так, відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті Кримінального кодексу України, за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання податковими органами.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Крім того, згідно ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас пунктом 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо ненадіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями Кримінального кодексу України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

З урахуванням положень ч.2 ст.19 Конституції України та того, що положення п.86.9 Податкового кодексу України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин, у зв'язку з проведенням перевірки.

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст.4 Податкового кодексу України, відповідно до п.4.1.4 якого, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується і норма закріплена у п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також слід зазначити і той факт, що водночас із нормою п.86.9 Податкового кодексу України пов'язана норма, закріплена у п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п.78.1.11 Податкового кодексу України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Оскільки судом встановлено проведення позапланової перевірки позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час виставлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення, прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, рішення відповідачем прийнято передчасно, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. Правомірність виставлення спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наведені судом норми Податкового кодексу України відповідачем доведена не була.

За наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що, оскільки Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС при винесенні податкових повідомлень-рішень від 02.03.2012 року № 0000592302/7065 та № 0000602302/7067 не враховано вимоги п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України, такі податкові повідомлення-рішення слід визнати протиправними та скасувати саме з вищенаведених підстав.

Судові витрати у вигляді судового збору (4184,70 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача. При цьому, слід зазначити, що вираховуючи розмір судового збору, який підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України суд виходив з того, що первісно позивачем подавалось два позови окремо, по яких окремо сплачувався судовий збір.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 02.03.2012 року № 0000592302/7065, № 0000602302/7067.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Моє житло»(адреса: 79000, м. Львів, вул. Петлюри, 28/40, код ЄДРПОУ 33533608) 4184 (чотири тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна