Рішення

від 27.11.2012 по справі 17/49/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/49/2012/5003 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 27 листопада 2012 р.           Справа 17/49/2012/5003 Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В., при секретарі судового засідання Незамай Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:             Дочірнього підприємства "Торжок",                                   54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108    до:                            Приватного підприємства "Щедра Поляна",                                 24357, Вінницька обл., Тростянецький р-н, с. Нова Ободівка,                                 вул. Леніна, б. 104   про                           стягнення 19 350,15 грн. за договором оренди нежитлового приміщення За участі представників сторін : позивача: не з'явився; відповідача : не з'явився; В С Т А Н О В И В : 02.10.2012 р. Дочірнє підприємтсво "Торжок" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Щедра Поляна" 19350,15 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 069-ТЦ від 27.04.11р., в тому рахунку: 18 704,59 грн. основного боргу та 645,56 грн. пені. Ухвалою від 03.10.2012 р. порушено провадження у справі № 17/49/2012/5003 з призначенням судового засідання на 18.10.2012 р. 18.10.12р. у зв"язку з неявкою представників сторін та ненаданням ними всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 27.11.2012 р. В судове засідання 27.11.2012 р. представники сторін не з"явились. Позивач при поданні позовної заяви та під час розгляду справи клопотав про розгляд справи без його представника. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача та відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів. Оскільки відповідачем відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з врахуванням вимог ст.69 ч.1 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне. 27.04.2011 р. між Дочірнім підприємством «Торжок»ВАТ «КИТ-Кєпитал»(орендодавець), яке на підставі рішення зборів директорів компанії від 10.07.2012р. (а.с. 71-74,9) змінило назву на Дочірнє підприємство «Торжок» та Приватним підприємством «Щедра Поляна»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 069-ТЦ (далі - Договір). За умовами даного договору (п.п. 1.1., 1.2., 1.3.) орендодавець зобов'язався передати орендарю за оплату в тимчасове володіння  та користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, розташовані в Торговельно-розважальному центрі «КИТ»та належать позивачу на праві власності (свідоцтво про державну реєстрацію права власності серія САС № 237564 від 02.10.2008 р.) загальною площею 201 кв.м. (в т.ч. тоговельна площа 140 кв.м.) за номерами: 69 (частина), 70 (частина), 78, 79 (частина), 82, 83, 84 (загальна площа 201 кв.м.), а орендар зобов'язався прийняти дані приміщення та здійснювати оплату за користування ними відповідно до умов даного договору. Відповідно до п. 2.2 договору позивач передав відповідачу, приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.06.2011 р. (а.с. 23). 05.03.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору (а.с. 21), якою до п. 1.2. Договору внесено зміни - надано Відповідачу в користування інші приміщення за номерами: 57, 58, 69 (частина), 70 (частина), 78, 79 (частина), 82, 83, 84 (загальна площа - 214, 27 кв.м.). Враховуючи зміни до Договору, ПП «Щедра Поляна»повернуло ДП «Торжок»ВАТ «КИТ-Кєпитал»приміщення за номерами: 69 (частина), 70 (частина), 78, 79 (частина), 82, 83, 84, що підтверджується актом приймання- передачі приміщення від 05.03.2012 р. (а.с. 24). В свою чергу Позивач надав в користування ПП «Щедра Поляна»приміщення за номерами: 57, 58, 69 (частина), 70 (частина), 78, 79 (частина), 82, 83, 84, яке прийняло їх, відповідно до акту приймання-передачі від 06.03.2012 р. (а.с. 25). Тобто Позивач свій обов'язок щодо надання приміщення орендарю виконав належним чином. Пунктом 3.3. Договору сторони визначили, що орендна ставка складає 40,00 грн., в тому числі НДС - 20 %, за один квадратний метр площі приміщення за місяць. Враховуючи, що загальна площа приміщень, якими користувався Відповідач, після укладення додаткової угоди до Договору, складає 214,27 кв.м - загальна сума постійної орендної плати за календарний місяць становить 8 570,80 грн. Також, відповідно до п. 3.4., З.5., 3.6. Договору Відповідач повинен сплачувати змінну орендну плату, яка визначається в залежності від різних факторів, забезпечувальний платіж та плату за доступ до мереж телефонії та Інтернет. Відповідно до п. п. 4.2.1. Договору орендар зобов'язаний у встановлений Договором строк та своєчасно вносити орендну плату та інші платежі. А саме, згідно п. 3.10 Договору: «Постійна орендна плата виплачується орендарем щомісячно у вигляді попередньої оплати за наступний календарний місяць, не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа кожного поточного місяця, а за перший місяць оренди - впродовж 5 (п'яти) днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення. Змінна орендна плата виплачується орендарем щомісячно не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим». Протягом перших дванадцяти місяців дії договору Відповідач дотримувався свого обов'язку й вчасно перераховував позивачу оренди плату, що підтверджується виписками банку (а.с. 29-50). Але, після 03 травня 2012 року, Відповідач припинив вносити орендну плату та плату за комунальні послуги. Згідно з п. 6.4. Договору, орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання Договору, у випадку прострочення орендарем оплати оренди та інших платежів, передбачених Договором, на строк більше 5 (п'яти) днів, незалежно від її подальшого внесення. Позивач надав Відповідачу повідомлення про відмову від виконання Договору, який було отримав Відповідачем 02.07.2012 р. (а.с. 51). Також, 08.08.2012 р. Позивач надіслав Відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, аналогічне повідомлення про відмову від виконання Договору та його розірвання на підставі п. 6.4. Договору, у зв'язку з простроченням орендарем оплати оренди та інших платежів (дане повідомлення отримано Відповідачем 15.08.2012 р.) (а.с. 51,52). Крім того, відповідно до п. 6.5. Договору, припинення Договору, в тому числі у випадку відмови орендодавця від його виконання, не припиняє обов'язку орендаря усунути допущене порушення, зокрема, погасити заборгованість за Договором. Станом на на день подання та розгляду справи заборгованість Відповідача з орендної плати та плати за комунальні послуги перед Позивачем за травень - липень місяці 2012 року становить 18 704, 59 грн. Також відповідачеві нараховано до стягнення пеню в сумі 645,56 грн. відповідно до п. 7.2.1 договору. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які випливають з договору оренди. Відповідно до ч.ч.1,6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 27.04.2011 року укладено договір оренди нежитлових приміщеннь, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, розташовані в Торговельно-розважальному центрі «КИТ», загальною площею 201 кв.м., а в подальшому (05.03.2012р.) додаткову угоду до даного договору про оренду нежитлових приміщеннь, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108/5, розташовані в Торговельно-розважальному центрі «КИТ», загальною площею 2214,27 кв.м. В порушення вимог договору та додаткової угоди до нього відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання по орендній платі, внаслідок чого заборгував позивачу  18 704,59 грн. Вказані обставини підверджуються наданими позивачем доказами, а саме договором та додатковою угодою до нього (а.с. 13-22), актами прийому-передачі приміщення (а.с. 24-25), виписками банку (а.с. 29-50), відсутністю заперечень відповідача на позов.   Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі - 18 704,59 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи. Окрім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 645,56 грн. пені. Розглянувши питання щодо обґрунтованості заявлених вимог судом встановлено наступне: У п. 7.2.1. договору сторони передбачили, що при простроченні внесення орендної плати та інших платежів по Договору, орендар виплачує орендодавцю неустойку, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Зважаючи на наведені приписи закону, суд, провівши перерахунок заявленої до стягнення суми, встановив, що вона здійснена в межах чинного законодавства та умов договору. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 645,56 грн. пені підлягають задоволенню. В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову. Крім того, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 1 500,00 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Позивач змушений був звернутись до юридичної фірми за юридичною допомогою та захистом своїх порушених прав. Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Як вбачається із матеріалів справи 06.09.2012 року між між Дочірнім підприємством «Торжок»ВАТ «КИТ-Кєпитал»(орендодавець), яке на підставі рішення зборів директорів компанії від 10.07.12р. (а.с. 71-74) змінило назву на Дочірнє підприємство «Торжок»та ТОВ "Юридична фірма "Студіо легале", укладено договір про надання юридичних послуг. Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг по даному договору становить 3000,00грн. В підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг з надання юридичної допомоги в загальному розмірі 1500,00 грн. надано платіжне доручення № 788 від 17.09.2012 р. Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на правову допомого є правомірними, а отже підлягають задоволенню відповідно до п. 2 ч.6 ст. 49 ГПК України, як інші витрати. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору  в сумі 1 609,50 грн. слід покласти на відповідача. Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34 ,43, 49, 75, 82-85, 115, 116  ГПК України, суд ВИРІШИВ : Позов задовольнити.           Стягнути з Приватного підприємства "Щедра Поляна" (код 37663287, 24357, Вінницька обл., Тростянецький р-н, с. Нова Ободівка, вул. Леніна, б. 104) на користь Дочірнього підприємтсва "Торжок" (код 32143382, 54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108) –18704,59 грн. боргу, 645,56 грн. пені, 1 500,00 грн. інших витрат та 1609,50 грн. витрат на сплату судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.   Повне рішення складено  03 грудня 2012 р. Суддя                                             Стефанів Т.В. віддрук. прим.: 1 - до справи 2 - позивачу  54002, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108 ; 3 - відповідачу  24357, Вінницька обл., Тростянецький р-н, с. Нова Ободівка, вул. Леніна, б. 104