Рішення

від 20.11.2012 по справі 5009/3994/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/109/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа № 5009/3994/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМУ "Підряд", м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ-ЗАСПА", м. Запоріжжя,

про стягнення 97 106,21 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Попович Д.Є. (довіреність № 1 від 26.01.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "СБМУ "Підряд" з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ-ЗАСПА" суми основної заборгованості за договором № 35 від 29.04.2011 р. в розмірі 87262,89 грн., а також 876,04 грн. інфляційних втрат, 2251,38 грн. процентів за порушення виконання грошового зобов'язання та 6715,90 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення зобов'язань за договором № 35 від 29.04.2011 р. відповідач здійснив неповну оплату товару, поставленого за видатковою накладною № РН-0001048 від 30.11.2011 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 25.10.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/109/12 та призначено розгляд справи на 20.11.2012р.

В судовому засіданні 20.11.2012 р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

20.11.2012 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач додатково просить стягнути заборгованість в розмірі 40040,12 грн. за договором про надання транспортних послуг № 25 від 20.10.2011 р. за послуги з перевезення товару, який постачався відповідачу за договором № 35 від 29.04.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги.

Суд не прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, оскільки фактично позивач заявив додаткові вимоги з інших підстав, які не заявлялися в первісному позові, що не є збільшенням позовних вимог і не передбачено статтею 22 ГПК України.

Розгляду підлягають первісні позовні вимоги.

Відповідач не надав відзиву на позов, свого представника в судове засідання не направив, причин неявки не повідомив. Про час та місце судового засідання відповідач повідомлявся завчасно ухвалою від 25.10.2012р., копії якої надсилались на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, яка також зазначена в договорі № 35 від 29.04.2011 р. як адреса для листування. Отримання відповідачем цих ухвал підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 07.11.2012 р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 20.11.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.04.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "СБМУ "Підряд" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЧ-ЗАСПА" (покупець, відповідач) укладено договір поставки продукції № 35.

Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується відпустити покупцеві асфальтобетонну суміш (далі -товар) відповідної якості, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Кількість товару узгоджується сторонами додатково на підставі заявок покупця.

У пунктах 2.1, 2.2 договору погоджено, що сума договору визначається сумою видаткових накладних. Ціна за 1 тону визначається в специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.

У додатку № 1 (специфікація) сторони погодили, що поставляється відповідно до договору асфальтобетонні суміші: крупнозерниста пориста, марка 1 А-3 за ціною 562,86 грн. з ПДВ за тону; дрібнозерниста, тип Б, марка 1 Б-20 за ціною 646,14 грн. з ПДВ за тону, щебенево-мастикова а/бетонна суміш ЩМА-10 ЩМПА-10МКА за ціною 1132,44 грн. з ПДВ за тону.

Згідно з п. 3.2 договору кількість та асортиментний перелік товару визначається в накладній на відпуск товару, що видається на кожну партію продукції. Необхідна кількість та асортимент встановлюється згідно замовлення покупця.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що замовник проводить попередню оплату в розмірі 100% проплатою у національній грошовій одиниці на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури.

Відповідно до умов пунктів 4.1-4.2 договору поставка здійснюється на підставі замовлень на протязі 1 (одного) робочого дня з моменту отримання заявки покупця, що передається покупцем кожний день на наступний день на кількість, тип, марку (факсом/телефонограми, поданої не пізніше 15.00 год.), окремими партіями на протязі 2011 року.

Приймання-передача продукції по кількості і якості здійснюється сторонами на складі постачальника відповідно до товаросупровідних документів: товаротранспортна накладна; паспорт якості.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 договору постачальник зобов'язується відпустити товар на наступний день після отримання замовлення покупця. Покупець зобов'язується оплатити вартість товару на умовах даного договору.

У п. 6.1 договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 р., а в частині фінансових зобов'язань -до повного їх виконання.

Отже, умови договору в частині розрахунків є чинними на момент розгляду справи судом.

Додатково суд зауважує, що в договорі при зазначенні реквізитів покупця помилково вказано найменування іншої юридичної особи - Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхо-будівельне управління № 50», що також підтвердив позивач у своїх письмових поясненнях. Адреса підприємства та прізвище керівника відповідають даним стосовно ТОВ "СІЧ-ЗАСПА", які зазначені у Спеціальному витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Печатка підприємства на договорі також свідчать про те, що договір укладено саме з ТОВ "СІЧ-ЗАСПА".

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7207378,81 грн. згідно видаткових накладних № РН-0000229 від 25.05.2011 р., № РН-0000298 від 31.05.2011 р., № РН-0000893 від 30.09.2011 р., № РН-0000969 від 30.10.2011 р., № РН-0001048 від 30.11.2011 р.

На оплату поставленого товару позивач виписав рахунки-фактури № СФ-00622 від 29.04.2011 р., № СФ-00736 від 31.05.2011 р., № СФ-00542 від 30.09.2011 р., №СФ-00543 від 30.10.2011 р., № СФ-0544 від 30.11.2011 р.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 7120115,92 грн., що підтверджується випискою позивача по рахунку.

Залишок боргу складає 87262,89 грн.

Позивач вказує, що не повністю сплаченою залишилась остання видаткова накладна №РН-0001048 від 30.11.2011 р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.5 договору товар мав бути оплачений на умовах 100% передоплати.

Однак позивач здійснив поставку за видатковою накладною № РН-0001048 від 30.11.2011р. до її повної оплати.

Строк оплати достроково поставленого товару договором не встановлено.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок сплатити повну вартість поставленого товару після його прийняття.

Статтею 33 ГПК України передбачено обов'язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 87262,89 грн. основного боргу за договором № 35 від 29.04.2011 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем передбачених договором строків оплати товару він зобов'язаний сплатити постачальнику за весь період прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На суму боргу 87262,89 грн. позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012 р., що склало 6715,90 грн.

При розрахунку пені позивачем помилково застосовано 365 днів за весь період прострочення, у той час як у 2012 році 366 днів.

За розрахунком суду пеня за період з 01.12.2011р. по 31.05.2012 р. складає 6682,56 грн. В цій сумі вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню. У стягненні 33,34 грн. пені суд відмовляє.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму боргу 87262,89 грн. позивачем нараховані 3% річних за період з 01.12.2011 р. по 10.10.2012р. в сумі 2251,38 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2011 р. по вересень 2012р. в сумі 876,04 грн.

Розрахунок 3% річних судом перевірено. Вимоги про стягнення 2251,38 грн. -3% річних підлягають задоволенню.

Розрахунок інфляційних втрат позивача є невірним, оскільки за обраний період розрахунку позивачем враховані лише позитивні значення індексу інфляції та не враховані від'ємні його значення.

У той же час, у п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України

від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

Середній індекс інфляції за період з грудня 2011 р. по вересень 2012 р. становить менше одиниці (0,99), тобто має місце дефляція, а не інфляція, тому інфляційних втрат позивач не поніс.

Враховуючи викладене, у стягненні 876,04 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Судовий збір в сумі 800,80 грн., який був сплачений платіжним дорученням № 1735 від 15.11.2012 р. за подання заяви про збільшення позовних вимог, підлягає поверненню позивачу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки вказана заява не прийнята до розгляду і фактично даний збір є надміру сплаченим. Оригінал платіжного доручення № 1735 від 15.11.2012 р. знаходиться в матеріалах справи № 5009/3994/12.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ-ЗАСПА" (юридична адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул. Мала, 3; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 44, офіс 21, 22; код ЄДРПОУ 30388839; п/р 260060998000221 в Запорізькій філії ПАТ «Кредитпромбанк»м. Запоріжжя, МФО 373135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМУ "Підряд" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 31-А, код ЄДРПОУ 25298093, п/р 26007000034968 у ПАТ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012) 87262,89 грн. (вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят дві грн. 89 коп.) основного боргу, 6682,56 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 56 коп.) пені, 2251,38 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят одна грн. 38 коп.) -3% річних та 1922,70 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять дві грн. 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СБМУ "Підряд" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31-А, код ЄДРПОУ 25298093, п/р 26007000034968 у ПАТ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012) з Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: УДКСУ м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок №31215206783007) судовий збір в сумі 800,80 грн. (вісімсот грн. 80 коп.), сплачений платіжним дорученням № 1735 від 15.11.2012 р.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.11.2012 р.