Рішення

від 28.11.2012 по справі 5011-34/12509-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/12509-2012 28.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Медія Солюшинс" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДЕВЕЛОПМЕНТ" 3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 1 536 300,10 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача -Слєсаренко Я.В., представник за довіреністю; від відповідача-1 -не з'явився. від відповідача-2 -не з'явився. від відповідача-3 -ОСОБА_4, представник за довіреністю. СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медія Солюшинс" (далі -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі -відповідач-2), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач-3) про стягнення заборгованості в сумі 1 536 300,10 грн., з яких:

1 303 893,45 грн. заборгованість за відсотками;

186 270,49 грн. заборгованість по комісії;

40 374,16 грн. пеня за відсотками;

5 762 грн. пеня по комісії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Укрпромбанком»виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №150/КВ-07 від 11.05.2007 належним чином, а враховуючи те, що відповідач-3 як Позичальник, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав позивач на підставі кредитного договору №150/КВ-07 від 11.05.2007, договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості» №2263 від 02.07.2010, договорів поруки №150/Пор-07-4 від 28.09.2007, №150/Пор-07-5 від 28.09.2007 вимагає відшкодування заборгованості в сумі 1 536 300,10 грн. солідарно з усіх відповідачів.

Відповідно до договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості №2263, новим кредитором є ПАТ «Дельта Банк».

Ухвалою суду від 13.09.2012 було порушено провадження у справі №5011-34/12509-2012, розгляд справи було призначено на 10.10.2012.

Розгляд справи неодноразового відкладався.

Ухвалою суду від 14.11.2012 заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" накладено арешт на грошові кошти у сумі 1 536 300,10 грн. які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СОЛЮШНС», Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДЕВЕЛОПМЕНТ», Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрпромбанк»та ПАТ «Дельта Банк»про визнання правочину частково недійсним.

На обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача-3 зазначив, що відповідач звернувся до господарського суду з позовною заявою до позивача про визнання правочину (Договору про передачу активів) недійсним в частині права вимоги до відповідача-3, що повністю позбавить Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" пред'являти будь-які позовні заяви до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідачем-3 не доведено суду неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається судом, а розгляд справи про визнання правочину частково недійсним (Договору про передачу активів) не перешкоджає розгляду даної справи в розумінні встановлення фактів та доказів, які мають значення для розгляду даної справи, а також обставин, що впливають на збирання, оцінку таких доказів.

Також, позивачем заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи розрахунку заборгованості згідно Кредитного договору №150/КВ-07 від 11.05.2007 станом на дату подання позовної заяви, оскільки як зазначив останній для проведення розрахунку заборгованості за кредитним договором необхідні спеціальні знання.

Як зазначається у пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судом у даному клопотанні відмовлено, адже відповідачем-3 не доведено необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Позивачем також, подано клопотання про витребування у позивача документів, що підтверджують перехід права вимоги за Кредитним договором №150/КВ-07 та іпотечним договором, що його забезпечує, а саме:

- акт прийому-передачі прав вимоги на виконання п.п. 3.1, 3.4, 5.1. Договору про передачу активів від 02.07.2010 року;

- договір застави майнових прав № КГ-2010/1, № 2010/2, № КГ-2010/3 від 20 січня 2010 року (з урахуванням змін та доповнень) укладених між ТОВ "УКРПРОМБАНК" та AT "ДЕЛЬТА БАНК";

- перелік Кредитних та Забезпечувальних Договорів наведений в Додатку

№ 1 до Договору про передачу активів ТОВ "УКРПРОМБАНК" в рахунок погашення

заборгованості від 02.07.2010 укладеного між ТОВ "УКРПРОМБАНК" та AT "ДЕЛЬТА

БАНК";

- угоди про торгові позики з урахуванням змін та доповнень, внесених

до вказаних Угод 19 січня 2010 року; № 1288-2008 від 18 лютого 2008 року; № 1289-

2008 В1Д 18 лютого 2008 року; № 1313-2008 від 29 лютого 2008 року; № 1391-2008 від

04 червня 2008 року; № 1509-2008 від 18 серпня 2008 року; № 1478-2008 від 29 липня

2008 року, 1292-2008 від 04 червня 2008 року; 1547-2008 від 11 вересня 2008 року та

№ 1379-2008 від 23 травня 2008 року, що були укладені ТОВ "УКРПРОМБАНК" та

Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк (Cargill Financial Services International);

- Договір відступлення права вимоги № УДТК-2010 від 20 лютого 2010

року укладеного між Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк (Cargill FinancialInternational Inc.) та AT "ДЕЛЬТА БАНК".

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність витребування у позивача додатку №1 до Договору про передачу активів та Кредитних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" на користь Акціонерного товариства "Дельта Банк" від 02.07.2010 року (для огляду) та витягу з цього додатку в частині передання права вимоги за Кредитним договором №150/КВ-07 від 02.07.2010.

Щодо витребування інших документів зазначених у клопотанні, суд відмовив у їх витребуванні, оскільки вказані документи не стосуються предмету даного спору.

Клопотання про фіксування судового процесу судом задоволено.

Оскільки позивачем не зрозуміло підставу позову, а саме умови переходу до позивача прав вимоги подано клопотання про зобов'язання позивача надати письмові відповіді на запитання, перелік яких зазначений у клопотанні відповідача-3 щодо умов переходу до позивача права вимоги.

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на його процесуальну та матеріальну необґрунтованість. У судовому засіданні позивачем у присутності відповідача були надані відповіді на уточнюючи запитання суду. Такої процесуальної дії як зобов'язання позивача надати письмову відповідь за запитання відвіповідача-3, які виникають у останнього і процесі розгляду справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Відповідачем-3 подані заперечення на позовну заяву з підстав його необґрунтованості, зокрема позивачем в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України було нараховано пеню після спливу шестимісячного терміну. Також відповідачем-3 зазначено, що нарахування пені повинно бути розпочато з дати повідомлення відповідача про переуступку вимоги, а не з дати укладення договору №2263 про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості, тобто з 02.07.2010.

Відповідачем-3 усно заявлено клопотання про призначення колегіального розгляду справи, приймаючи до уваги, що спір між сторонами по даній справі не відноситься до категорії складних, і заявником не наведено достатніх обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні усної заяви відповідача-3 про призначення колегіального розгляду справи.

У судовому засіданні відповідачем-3 також повторно усно заявлені клопотання про призначення експертизи, по зупинення провадження у справі, про витребування доказів, з тих же підстав, з одних і тих самих питань. Суд відмовив у задоволенні вказаних клопотань, оскільки вказані клопотання вже були вирішені господарським судом, про що зазначено у відповідній ухвалі.

Відповідно до пункту 3.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу:

- клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій;

- подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Таким чином, суд розцінює дії відповідача-3 як зловживання своїми правами спрямовані на умисне затягування судового процесу.

Відповідачі-1,2 відзив на позов не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне в черговий раз відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі -Банк , ТОВ «Укрпромбанк») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Боржник) було укладено Кредитний договір №150/КВ-07 (далі -Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору ТОВ «Укрпромбанк»відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

- ліміт кредитування -еквівалент 2 500 000 доларів США, що а курсом НБУ на даут надання кредитних коштів.

- валюта кредитування -гривня, долар США, евро;

- строк кредитної лінії -з 11 травня 2007 року до 11 травня 2009 року включно;

- мета використання коштів -поповнення обігових коштів;

- процентна ставка -14,5% річних в доларах США, 12% річних в евро, 19% річних в гривні;

- комісія на відкриття кредитної лінії у розмірі 0,30% від ліміту кредитування, без ПДВ.

25.09.2007 між ТОВ «Укрпромбанк», ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, 28.09.2007 між ТОВ «Укрпромбанк», ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, також 30.05.2008 між ТОВ «Укрпромбанк», ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору в редакції договору №2 про внесення змін та доповнень від 30.05.2008 ліміт кредитування становить 12 625 000 грн.

02.07.2010 між ТОВ «Укрпрмбанк»та ПАТ «Дельта Банк»було укладено договір про передачу активів ТОВ «Укрпрмбанк»в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010, (зареєстрований за №2263 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5) (далі - Договір про передачу активів).

Відповідно до пункту 3.2 Договору про передачу активів внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку Прав Вимоги до Боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від Боржників належного та реального виконання обов'язків за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, а також Попередніми Договорами.

Відповідно до пункту 3.4 Договору про передачу активів передача Прав Вимоги за договорами, вказаними в п. 3.1 цього Договору здійснюється в дату, вказану в п. 5.1 цього Договору та підтверджується підписанням сторонами актів прийому-передачі прав вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ та Додатку №1 до Договору про передачу активів до позивача від ТОВ «Укрпромбанк»перешли всі права, що випливають з Кредитних договорів та договорів поруки, що є предметом розгляду у даній справі.

При розгляді справи судом враховано, що додаток №1 до Договору про передачу активів містить узгоджений сторонами перелік активів, проте сам по собі, самостійно та відокремлено, цивільні права та обов'язки не встановлює, не змінює та не припиняє, тому і не може вважатися окремим від Договору про передачу активів правочином.

Як убачається з матеріалів справи, Додаток №1 до Договору про передачу активів був прошитий разом із текстом договору, на якому міститься посвідчувальний напис нотаріуса, а зворотній бік прошитого документа містить напис про кількість прошитих сторінок, про що зроблено відповідні записи нотаріуса при посвідченні тексту Договору про передачу активів, та скріплений підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні угод, засвідченні вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, а також при посвідченні часу пред'явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

Аналогічна положення закріплено п. 24 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року (чинна на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого при посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред'явлення документа, при видачі дублікатів на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи за формами, установленими Правилами ведення нотаріального діловодства.

Відповідно до п. 5.5 та пп. 5.5.1 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року № 3253/5 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи, видають свідоцтва і вчиняють виконавчі написи, акти про морські протести та протести векселів за формами, установленими цими Правилами. Посвідчувальні написи, свідоцтва, видані нотаріусом, виконавчі написи, акти про морські протести та протести векселів, підписуються нотаріусом і скріплюються його печаткою.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи встановлені судом, спірний додаток №1 є невід'ємною частиною договору про передачу активів, який посвідчено з дотриманням правил вчинення нотаріального посвідчення правочинів, а тому Додаток №1 до Договору про передачу активів не є окремим правочином, а лише його складовою частиною (був складовою частиною самого договору з моменту його укладення та нотаріального посвідчення, і відповідно під час нотаріального посвідчення договору).

Цієї ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 16.12.2009 у справі №12/32 (9/22), постанові від 13.03.2012 у справі №27/228, а також у постанові від 25.09.2012 у справі №5011-34/5377-2012 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Приватного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Національного банку України про визнання недійсним додатку № 2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" від 30.06.2010, укладеного між відповідачами, в частині передачі ПАТ "Дельта Банк" активів ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором № 34/КВ-07 від 28.08.2007, укладеним між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Черкаська м'ясна компанія").

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до умов Договору та згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України у зобов'язанні Позичальника за Кредитним договором відбулася заміна кредитора, а Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»набуло статусу нового кредитора.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за Кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за кредитом.

Відповідно до пункту 4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості дів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Згідно з пунктом 4.3 Кредитного договору нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця до 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.

Згідно з пунктом 4.4 Кредитного договору сплата процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-числа по останній робочий день поточного місяця на відповідні рахунки. У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів сума несплачених в строк процентів вважається простроченою, переноситься Банком для обліку прострочених нарахованих доходів.

Відповідно до пункту 4.6 Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього Договору, проценти з розрахунку 16,5% річних -в доларах США, 21% річних в гривні, 14% річних в евро, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Відповідно до пункту 6.1.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому даним Договором.

Факт надання Банком кредитних грошових коштів Позичальнику в межах встановленого ліміту на виконання умов Кредитного Договору підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку відповідача.

В результаті порушення умов Кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитними коштами станом на 31.08.2012 у відповідача-3 виникла заборгованість в загальній сумі 1 490 163,94 грн., з яких:

- 1 303 893,45 грн. заборгованість за відсотками;

- 186 270,49 грн. заборгованість по комісії;

Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості за Кредитним договором.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, факт наявності у Позичальника заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 31.08.2012, і яка станом на момент ухвалення рішення не була погашена у сумі 1 303 893,45 грн. по процентах за користування кредитом, позивачем належним чином доведена, документально підтверджена і відповідачами не спростована. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять, таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитом у сумі 1 303 893,45 грн. підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення заборгованості зі сплати комісії у сумі 186 270,49 грн. також підлягає задоволенню судом. Розрахунок з комісії відповідає умовам Кредитного договору та нормам чинного законодавства.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне повернення відсотків у сумі 40 374,16 грн. та пені за несвоєчасне повернення комісії у сумі 5 762 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 8.1 Кредитного договору (*в редакції Договору №2 про внесення змін і доповнень до Кредитного договору) у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або нарахованих процентів за користування ним та або/комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню за розрахунком позивача в сумі 46 136,16 грн. Розрахунок пені по відсоткам та комісії відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача-3 за Кредитним договором укладено наступні договори поруки (разом - договори поруки):

між ТОВ «Укрпромбанк», ТОВ «Терра Девелопмент», ФОП ОСОБА_1 від 28.09.2007 договір поруки № 150/Пор-07-4;

30.05.2008 між ТОВ «Укрпромбанк», ТОВ «Терра Девелопмент», ФОП ОСОБА_1 також був укладений договір №1 про внесення змін і доповнень до договору поруки № 150/Пор-07-4 від 28.09.2007.

між ТОВ «Укрпромбанк», ТОВ «Медіа Солюшнз», ФОП ОСОБА_1 від 28.09.2007 договір поруки № 150/Пор-07-5.

30.05.2008 між ТОВ «Укрпромбанк», ТОВ «Медіа Солюшнз», ФОП ОСОБА_1 також був укладений договір №1 про внесення змін і доповнень до договору поруки № 150/Пор-07-5 від 28.09.2007.

Відповідно до статті 1 договорів поруки Поручителі поручаються перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором № 150/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 11 травня 2007, укладеним між Кредитором і Боржником, за умовами якого останній зобов'язаний Кредитору по 11 травня 2009 включно у порядку, строки та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути кредит у розмірі 12 625 000 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 19% процентів річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором (далі -Основне зобов'язання).

Шляхом підписання цього Договору, Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Кредитного договору (п.п. 2 Договорів поруки).

Відповідно до пунктів 3 Договорів поруки відповідальність Поручителя за цим Договором настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Кредитним договором.

Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій штрафних санкцій та відшкодування збитків (п.п. 4 Договорів поруки).

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладається на відповідачів.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА СОЛЮШНС»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 28, ідентифікаційний код 32910461), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ДЕВЕЛОПМЕНТ»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 28, ідентифікаційний код 34600706), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 303 893 (один мільйон триста три тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 45 коп. заборгованості за відсотками, 186 270 (сто вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят) грн. 49 коп. заборгованості по комісії, 46 136 (сорок шість тисяч сто тридцять шість) грн. 16 коп. пені, а також 30 726 (тридцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. судового збору за подання позовної заяви та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2012

СуддяР.Б. Сташків