Рішення

від 26.11.2012 по справі 5017/2921/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2012 р.Справа № 5017/2921/2012

За позовом Прокурора Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі 9 Спортивного клубу Управління спору Міністерства оборони України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб -Рішельє"

про стягнення 85640,52грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від прокуратури: Чалий М.Г. -довіреність;

Набекало М.М. -довіреність;

від позивача (Міністерства оборони України): Пашнєва Ю.В. -довіреність;

від позивача (9 Спортивний клуб МОУ): Пашнєва Ю.В. -довіреність;

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 26.11.2012р. приймали участь представники:

від прокуратури: Чалий М.Г. -довіреність;

від позивача (Міністерства оборони України): Пашнєва Ю.В. -довіреність

від позивача (9 Спортивний клуб МОУ): Пашнєва Ю.В. -довіреність;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Прокурор Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі 9 Спортивного клубу Управління спору Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб -Рішельє" про стягнення заборгованості в сумі 85640,52грн., яка складається з неустойки в розмірі 81632,16грн. та збитків за користування комунальними послугами в сумі 4008,36грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2012р. було порушено провадження по справі №5017/2921/2012.

07.11.2012р. представник прокуратури надав до суду уточнену позову заяву, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача лише неустойку в розмірі 81632,16грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Прокурора Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону, згідно з уточненою заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи про те, що адресат вибув, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 26.11.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.08.2006 року між 9 Спортивним клубом армії Південного оперативного командування (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб - Рішельє" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 41/ск.

Відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - загальною площею 283,6 кв.м, у тому числі нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом № 12 площею 255,6 кв.м та підтрибунне приміщення за генеральним планом № 10 площею 28 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 12, військове містечко № 216, що знаходиться на балансі 9 СКА Південного ОК та обліковується в КЕВ м. Одеси. Майно передається в оренду з метою організації майстерні з ремонту одягу і взуття (184 кв.м), перукарні (68 кв.м), оздоровчого центру (сауна -31,6 кв.м) (п.1.2 договору).

За умовами п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього акту договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно п.2.2 цього договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно додаткової угоди від 05.01.2007 р. № 48д/2007/9СК та додаткової угоди № 51д/2007/9СК від 01.06.2007 р. до вказаного вище договору оренди нерухомого військового майна були внесені зміни в п 1.1 і п. 1.2 договору щодо складу майна та мети використання, а також стосовно розміру орендної плати. Зокрема, п. 1.1 договору згідно додаткової угоди від 01.06.2007 р. викладено у наступній редакції: „Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - загальною площею 223,38 кв.м, у тому числі нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом № 12 площею 223,38 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Семінарська, 12, військове містечко № 216, що знаходиться на балансі 9 СКА Південного ОК та обліковується в КЕВ м. Одеси, вартість якого визначена на 19.06.2006 р. за незалежною оцінкою та становить згідно акту оцінки 1191864 грн.". Також п. 1.2 договору в редакції вказаної додаткової угоди від 01.06.2007 р. передбачено, що майно передається в оренду з метою організації майстерні з ремонту взуття (59,28 кв.м), перукарні (34,9 кв.м), лазні (74,8 кв.м), офіс -54,4 кв.м.

При цьому, як зазначено прокурором, внесення змін щодо площі орендованого майна обумовлено тим, що згідно акту перевірки орендованої площі від 30 травня 2007 року було виявлено, що за даними контрольного обміру фактична площа орендованого майна складає 310,10 кв.м. Також згідно листа орендаря від 30 травня 2007 року від приміщень площею 58,72 кв.м (у будівлі за генеральним планом № 12) та приміщення площею 28 кв.м (у будівлі за генеральним планом № 10) орендар відмовився, при цьому дані приміщення 06 червня 2007 року були прийняті 9 Спортивним клубом за актом прийому-передачі. Таким чином, відповідно до додаткової угоди №51д/2007/9СК від 01 червня 2007 року загальна площа орендованого майна склала 223,38 кв.м., а розмір орендної плати за базовий місяць складає 6802,68грн.

Згідно п. 10.9 договору оренди чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Строк дії договору сторонами визначено в п. 10.1 договору, а саме з 01.08.2006 р. по 31.07.2011 р.

Листом від 25.05.2011 року № 220 9 Спортивний клуб повідомив ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" про закінчення строку дії договору та відсутність наміру 9 Спортивного клубу продовжувати дію договору. Зазначений лист було отримано директором ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" під особистий підпис.

Згідно п. 2.4, 2.5 договору передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець повинен скласти акт приймання-передачі та прийняти майно протягом одного місяця. При цьому майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

25.07.2011р. наказом начальника 9 Спортивного клубу за № 36 була створена комісія для прийняття орендованих приміщень від ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" яка 01.08.2011 р. та 10.08.2011 р. збиралася для прийняття майна та складання акту приймання-передачі. Однак, як вказує прокурор, представник ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" не з'явився, хоча був попереджений про дату і час передачі майна, приміщення були замкнені, про що складені відповідні акти.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою спонукання орендаря до виконання договірних зобов'язань 9 Спортивним клубом було направлено на адресу ТОВ „Футбольний клуб -Рішельє" претензію № 372 від 22.08.2011 року щодо невідкладного звільнення наданого у користування нежитлового приміщення. Однак, вказані вимоги орендодавця залишено орендарем без відповіді та задоволення.

Перевіркою у лютому 2012р. було встановлено, що відповідача після припинення договору ( з 31.07.2011р) об'єкт оренди, не звільнив та продовжує використовувати його.

Представник прокуратури зазначає, з метою стягнення неустойки, 03.02.2012р. прокурором було пред'явлено два позови до господарського суду Одеської в інтересах Міністерства оборони України та 9 Спортивного клубу до ТОВ „ФК Рішельє" про стягнення неустойки за період з 1.08.2011р. по 01.02.2012р. та про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішеннями господарського суду Одеської області у справах №5017/321/2012 від 02.04.2012р. та №5017/380/2012 від 05.04.2012р., позови прокуратури були задоволенні повністю.

Проте незважаючи на вказані рішення суду та застосовані до відповідача фінансові санкції за порушення останнім свого обов'язку, щодо повернення об'єкта оренди, ТОВ „ФК Рішельє" продовжує безпідставно утримувати та користуватись об'єктом оренди

Посилаючись на той факт, що ТОВ „Футбольний клуб - Рішельє" орендоване майно відповідно до вимог законодавства не повернуло та продовжує його використовувати, що суперечить вимогам закону, Прокурор Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону змушений був звернуться до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі 9 Спортивного клубу Управління спору Міністерства оборони України для захисту порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтями 20 і 36-1 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення , зокрема, Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними у межах, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України", ст. ст. 3, 4, 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" та п.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема, здійснює управління майном, що перебуває на праві господарського відання підприємств. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання або неналежне виконання суб'єктами підприємницької діяльності умов договорів оренди, укладених щодо державного майна, а також порушення порядку використання державного майна зачіпає права та обов'язки Міністерства оборони України та 9 Спортивного клубу як суб'єктів управління державним майном, які є представником власника цього майна і виконують його функції у межах, визначених законодавчими актами, що в свою чергу спричиняє шкоду державним інтересам та потребує відповідного захисту.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За статтею 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором у заяві про уточнення позовних вимог було нараховано неустойку за період 01.03.2012р. по 01.09.2012 р. у сумі 81632,16 грн. Розглянувши здійсненний прокурором розрахунок суми неустойки, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки на суму 81632,16 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб - Рішельє" (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, буд.5 код 31756098) на користь 9 Спортивного клубу (65012, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, код 09568529) 81632 (вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять дві) грн. 16 коп. - неустойки

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб - Рішельє" (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, буд.5 код 31756098) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять)грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.12.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.