Рішення

від 28.11.2012 по справі 19/5014/2678/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.12 Справа № 19/5014/2678/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-Темс", м.Луганськ

до Приватного підприємства „Індтрейд-2181", м.Луганськ

про стягнення 37240 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Цукер І.Б., представник за довіреність № б/н від 03.08.2012;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 37240 грн. 00 коп., в якості винагороди по договору від 20.05.2010 № б/н.

В судовому засіданні 28.11.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9100201032030. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з п.3.9.2 цієї ж постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.13 зазначеної вище постанови неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

У наведених в даному пункті випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Пункт 3.14 постанови передбачає, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Тобто до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луга-Темс" (сторона 1, позивач) та Приватним підприємством „Індтрейд-2181" (сторона 2, відповідач) 20.05.2010 був підписаний договір № б/н, за умовами якого в цілях проведення економічного експерименту по стимулюванню покупців до збільшення об"єму придбань сторона 2 зобов"язується перед стороною 1 виплатити їй винагороду в сумі, рівній семи відсоткам від суми, яка розраховується як різниця між, з одної сторони -вартість товарів (з ПДВ), придбаних позивачем у Приватного підприємства „Луганськенерголюкс" протягом липня-грудня 2010 року, та з іншої сторони -8000000,00 грн., при дотриманні одночасно двох умов:

- вартість (з ПДВ) придбаних позивачем у Приватного підприємства „Луганськенерголюкс" товарів протягом липня-вересня 2010 року складає більш ніж 2900000,00 грн.;

- вартість (з ПДВ) придбаних позивачем у Приватного підприємства „Луганськенерголюкс" товарів протягом жовтня-грудня складає більш ніж 5500000,00 грн.

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2012 (п.3 договору).

На виконання умов договору, позивач за період з липня по вересень 2010 року, згідно накладних № 72105 від 21.07.2010 на суму 747000,00 грн., № 72106 від 21.07.2010 на суму 2241000,00 грн., придбав товар на загальну суму 2988000,00 грн. (а.с.8-9) та за період з жовтня по грудень 2010 року, згідно накладних № 041002 від 04.10.2010 на суму 1494000,00 грн., № 231115 від 23.11.2010 на суму 1350000,00 грн., № 251110 від 25.11.2010 на суму 2700000,00 грн., придбав товар на загальну суму 5544000,00 грн. (а.с.10-12).

Відповідно до п.2 договору сторони дійшли згоди, що виплата зазначеної винагороди здійснюється на поточний рахунок сторони 1 в семиденний строк з моменту отримання стороною 2 вимоги про таку виплату.

15.12.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 37240,00 грн. на виконання зобов"язань за договором.

Дану вимогу відповідач отримав 15.12.2010 нарочно (а.с.13), але взяті на себе зобов"язання не виконав, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 37240,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 37240,00 грн. та про їх задоволення.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (з наступними змінами) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тобто позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 102,65 грн., сплачений за квитанцією № 321870 від 25.09.2012, яка знаходиться в матеріалах справи.

При комп'ютерних версіях ухвал господарського суду Луганської області від 24.10.2012 та від 13.11.2012 були допущені описки в назві відповідача. Так, зазначено: "Приватного підприємства „Інтрейд-2181", у той час, як слід зазначити: "Приватного підприємства „Індтрейд-2181".

За таких обставин допущені описки необхідно виправити, не змінюючи при цьому змісту ухвали.

В судовому засіданні 28.11.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-Темс", м.Луганськ, до Приватного підприємства „Індтрейд-2181", м.Луганськ, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Індтрейд-2181", м.Луганськ, пров.Богданівський, б.24, код 35844444, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луга-Темс", м.Луганськ, вул.Советська, б.40, офіс 405, код 32864887, заборгованість в сумі 37240 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

3. Виправити описки, які допущені в ухвалах господарського суду Луганської області від 24.10.2012 та від 13.11.2012 № 19/5014/2678/2012 в назві відповідача та вважати належною назвою відповідача „Приватне підприємство „Індтрейд-2181".

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.12.2012.

Суддя Т.В. Косенко