Рішення

від 27.11.2012 по справі 5016/2384/2012(17/91)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5016/2384/2012(17/91)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача: Снігіревський В.О., довіреність № 6381 від 12.11.2012р.

від відповідача: представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/2384/2012 (17/91)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", 62500, Харківська обл., м.Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКОЛАЕВСПОРТИНВЕСТ", 54038, м.Миколаїв, вул. Наваринська,17-А, кв. 79,

про: стягнення заборгованості у розмірі 14 485,72 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКОЛАЕВСПОРТИНВЕСТ" про стягнення заборгованості у розмірі 14 485,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору поставки № 27-07/124 від 27.07.2012р. в частині оплати за отриманий товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить ухвала господарського суду від 05.11.2012 року, направлена на адресу відповідача: вул. Наваринська, 17-А, кв.79, м. Миколаїв, повернуті поштовою установою до суду з відміткою "із закінченням строку зберігання". Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.11.2012 року місцезнаходженням відповідача є м.Миколаїв, вул. Наваринська, буд. 17-А, кв. 79. Тобто, ухвала суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

27 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м'ясокомбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Николаевспортинвест» було укладено договір поставки № 27-07/12Н , у відповідності до якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у власність товар: ковбасні вироби в кількості і асортименті згідно накладних.

Розділом 4 договору сторони визначили ціну товару та порядок розрахунків.

Так, у відповідності до п.4.1 договору, ціни на товари вказуються у видаткових накладних. Загальною ціною по діючому договору є сума вартістю всього товару вказана в накладних. (п.4.2)

Відповідно до п. 4.3. договору, відповідач прийняв зобов'язання оплачувати суму вартості кожної партії товару на умовах відстрочення платежу на строк 7 (сім) календарних днів з моменту прийомки товару (що згідно п.2.4. є день передачі товару за накладною).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, передавши відповідачу товару на загальну суму 13 930,53 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002397 від 29.07.2012р. (арк. спр. 8).

Відповідач у відповідності до п.4.3 договору оплату за отриманий товар у встановлений договором термін не здійснив.

Таким чином, у відповідача за невиконання умов договору поставки утворилась заборгованість в сумі 13 930,53 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Николаевспортинвест»не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13 930,53 грн. підлягають задоволенню повністю.

Пунктом 7.1 договору сторони визначили, що у випадку прострочення платежів відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної суми заборгованості.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК учасник господарських відносин у випадку порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити певні господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною 3 статті 232 та частиною 2 статті 230 ГК визначено, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Внаслідок невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 27-07/12Н від 27.07.2012р., позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 462,45 грн. та 3 % річних в сумі 92, 74 грн.

Судом також було перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та 3 % річних за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.6; які після здійсненого судом перерахунку становили - пеня у розмірі 462,45 грн. та 3 % річних у розмірі 92,48 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у випадку невиконання ним грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, після здійсненого судом перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 14 485,46 грн., з яких 13 930,53 грн.- сума основного боргу, 462,45 грн. -пеня, 92,48 грн.- 3 % річних.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 27-07/124 від 27.07.2012р .

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Николаевспортинвест", 54038, м.Миколаїв, вул. Наваринська,17-А, кв. 79; ідентифікаційний код 35272884 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", 62500, Харківська обл., м.Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, ідентифікаційний код 32447115, суму основного боргу у розмірі 13 930,53 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 56 коп.), пеню в розмірі 462,45 грн. (чотириста шістдесят дві грн. 45 коп.), 3 % річних в розмірі 92,48 грн. (дев'яносто дві грн. 48 коп.), 1 609,47 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 47 коп.)- витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 30.11.2012 року.