Рішення

від 28.11.2012 по справі 19/5014/2673/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.12 Справа № 19/5014/2673/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Нова Астрахань Кремінського району Луганської області

про стягнення 86162 грн. 26 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Федай Я.І., представник за довіреністю № 7016 від 27.12.2011;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 60440,93 грн., 3% річних в сумі 1544,96 грн. та штрафу у розмірі 24176,37 грн.

Позивач в судовому засіданні 28.11.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9294000023260.

Через канцелярію суду, від відповідача надійшла заява № б/н від 28.11.2012, в якій він просить перенести розгляд справи на іншу дату, у зв"язку з неможливістю його особистої присутності при розгляді справи.

Дана заява була розглянута в судовому засіданні та, враховуючи відсутність доказів поважності причин неможливості прийняти участь в судовому засіданні особисто або забезпечити участь повноважного представника, відхилена судом виходячи з наступного.

В п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, в п.3.13 цієї ж постанови передбачено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

У наведених в вищезазначеному пункті випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Пункт 3.14 зазначеної вище постанови передбачає, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю „Обрій" (первісний боржник), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна" (кредитор) 04.04.2011 був підписаний договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить борг за договором № 05/10-ЛЗАУ від 25.03.2010 та додатками № 25/03/10/-ЗЗР, № 31/03/10/-ЗЗР, № 19/05/10/-ЗЗР, № 28/05/10/-ЗЗР, № 28/05/10/-1-ЗЗР, № 06/09/10-ЗЗР, № 28/09/10-НАС до договору № 05/10-ЛЗАУ від 25.03.2010 (основний договір та додатки до нього), який укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник (ст.521 Цивільного кодексу України) приймає на себе зобов"язання за цим договором у вигляді грошового боргу у розмірі 60440,93 грн., що виник в результаті неналежного виконання зобов"язань первісного боржника перед кредитором за основним договором та додатками до нього (п.1.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором (п.6.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору новий боржник зобов"язується здійснити сплату грошового боргу первісного боржника перед кредитором за наступним графіком:

- оплата 66,18% від загальної суми боргу, що складає 40000,00 грн., в тому числі ПДВ складає 6666,66 грн., шляхом перерахування на рахунок кредитора (разом або частками) до 10.10.2011;

- оплата 33,82% від загальної суми боргу, що складає 20440,93 грн., в тому числі ПДВ складає 3406,82 грн., шляхом перерахування на рахунок кредитора (разом або частками) до 09.12.2011.

Згідно даного договору, новий боржник бере на себе зобов"язання погасити заборгованість первісного боржника перед кредитором, шляхом перерахування грошового боргу, який він на себе прийняв згідно п.1 договору, на розрахунковий рахунок кредитора № 26006000026245 в ПАТ „Укрсоцбанк", м.Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 31351291 або на розрахунковий рахунок кредитора № 260023013708 в ПАТ „Національні інвестиції", м.Київ, МФО 300498, ЄДРПОУ 31351291 повністю, у строки передбачені п.2.2 договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору новий боржник взяв на себе обов"язки виконати зобов"язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору та додатків.

Відповідач взятих на себе зобов"язань не виконав, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 60440,93 грн., що підтверджується підписаним актом звірення взаємних розрахунків станом на 18.04.2012 (а.с.18).

Зазначена заборгованість стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.12.2011 та 16.08.2012 позивач направляв на адресу відповідача претензії № 127-ЮР та № 28-ЮР з вимогами погасити заборгованість (а.с.12-17), які отримані останнім, але залишені без відповідей та задоволення.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно з п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.5.4 договору у разі порушення графіку оплати та невиконання обов"язку, що передбачений в п.2.2 (Оплата та порядок розрахунків) цього договору новий боржник зобов"язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 40% від несплаченої суми боргу.

Тобто, позивачем правомірно нарахований відповідачу штраф у розмірі 24176,37 грн., який підлягає до стягнення.

В п.3.2 договору сторони дійшли згоди, що у випадку неналежного виконання новим боржником вимог п.2.2 і п.3.1 даного договору, у силу вступають положення про санкції, передбачені умовами основного договору та додатками (п.3.2 договору).

У випадку, якщо в термін, який зазначений в п.2.2 цього договору новий боржник не здійснить оплату грошового боргу первісного боржника перед кредитором, то кредитор має право застосувати до нового боржника всі без виключення санкції, які визначені договором № 05/10-ЛЗАУ від 25.03.2010 та додатками № 25/03/10/-ЗЗР, № 31/03/10/-ЗЗР, № 19/05/10/-ЗЗР, № 28/05/10/-ЗЗР, № 28/05/10/-1-ЗЗР, № 06/09/10-ЗЗР, № 28/09/10-НАС до договору № 05/10-ЛЗАУ від 25.03.2010 (п.5.5 договору).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 10.12.2011 по 16.10.2012 в сумі 1544,96 грн.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.11.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна", м.Київ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Нова Астрахань Кремінського району Луганської області, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна", м.Київ, вул.Глибочицька, б.40, код 31351291 заборгованість у сумі 60440 грн. 93 коп., штраф у розмірі 24176 грн. 37 коп., 3% річних у сумі 1544 грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1723 грн. 25 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 03.12.2012

Суддя Т.В. Косенко