Рішення

від 12.09.2012 по справі 5016/1248/2012(14/48)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 5016/1248/2012(14/48)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

представника позивача: Тарасенка В.М. -директор (у судовому засіданні 11.09.2012),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007»

(01054, м.Київ, вул.Павлівська, буд.10, оф.1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Вознесенський сиркомбінат»

(56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Молодогвардійська, 58-А)

про: стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу №1203 від 23.12.2011 у сумі 571986,60 грн., 68638,40 грн. штрафу за несплату фактично спожитого газу, 6420,00 грн. штрафу за недобір місячного обсягу газу та 24145,34 грн. пені.

Згідно заяв про зміну позовних вимог: стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу №1203 від 23.12.2011 у сумі 571986,60 грн., 17159,60 грн. штрафу за несплату фактично спожитого газу, 6420,00 грн. штрафу за недобір місячного обсягу газу та 24145,34 грн. пені, 127814,10 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 20000,0 грн. збитків на правову допомогу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 671190,34 грн., з яких: 571986,60 грн. - заборгованість за поставлений природний газ за договором №1203 від 23.12.2011, 68638,40 грн. штрафу за несплату фактично спожитого газу, 6420,00 грн. штрафу за недобір місячного обсягу газу та 24145,34 грн. пені.

У судовому засіданні 26.07.2012 представником позивача суду було подано заяву про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.58-61), якою позивач включив до розрахунку заборгованості упущену вигоду за період з березня 2012 року по липень 2012 року включно у сумі 127814,10 грн. Тобто, загальний розмір позовних вимог склав 799004,44 грн.

У судовому засіданні 28.08.2012 позивачем було подано суду заяву про фактичне зменшення розміру позовних вимог (т.1 а.с.133-135), остаточна сума яких становить767525,64 грн., з яких: 571986,0 грн. основного боргу за договором, 17159,60 грн. штрафу за несплату фактично спожитого газу, 6420,00 грн. штрафу за недобір місячного обсягу газу, 24145,34 грн. пені, 127814,10 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 20000,0 грн. витрат на юридичну допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, справа розглядається у межах позовних вимог, викладених у заяві позивача від 28.08.2012.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що всупереч чинному законодавству та умовам договору на постачання природного газу №1203 від 23.12.2011 відповідач не розрахувався за поставлений йому природний газ у березні та квітні 2012 на суму 571986,60 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем також нараховані 24145,34 грн. пені, 6420,00 грн. штрафу за недобір місячного обсягу газу та 17159,60 грн. штрафу за несплату фактично спожитого газу, 127814,10 грн. упущеної вигоди та збитки на правову допомогу у сумі 20000,0 грн.

У відзиві на позовну заяву (т.2 а.с.1-5), відповідач позовні вимоги визнав частково. Заперечення проти позову стосуються нарахування 57898,80 грн. штрафних санкцій, 20000,0 грн. втрат на юридичну допомогу та 127 814,10 грн. упущеної вигоди.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином ухвалами суду від 03.07.2012, 26.07.2012, 07.08.2012 та 28.08.2012, які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис представника на повідомленнях про вручення поштових відправлень (т.1 а.с.50, 100, 132, 137).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та наявність відзиву з викладенням позиції по суті позову, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача (т.1 а.с.43). У судовому засіданні 11.09.2012 судом було відмовлено у задоволенні заяви, оскільки позивачем не було надано суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

26.07.2012 від позивача надійшла заява, в якій він просив суд відстрочити сплату судового збору зі збільшених позовних вимог до ухвалення судового рішення у справі.

У судовому засіданні 26.07.2012 суд, керуючись ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», задовольнив заяву позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

У судове засідання 11.09.2012 позивачем надане платіжне доручення №305 від 07.09.2012 (т.2 а.с.11) на суму 1526,51 грн. Таким чином, з урахуванням сплаченого позивачем судового збору при поданні позову у сумі 13824,0 грн. (т.1 а.с.47), позивач сплатив судовий збір у повному розмірі, виходячи з остаточної ціни позову - 767525,64 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2012, за клопотанням позивача, строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

12.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

1. 23.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007»(позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Вознесенський сиркомбінат»(відповідач у справі) укладений Договір на постачання природного газу №1203 (т.1 а.с.28-29), за яким позивач зобов'язався передати відповідачу природний газ, а споживач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 Договору №1203 від 23.12.2011 ціна за 1000 куб.м. газу з моменту підписання договору (керуючись постановою НКРЕ від 29.09.2011 №1648) без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ 20% та збору у вигляді цільової надбавки -2%, складає 3377,00 грн. Крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2% (керуючись постановою КМУ №442 від 11.06.2005 з урахуванням змін від 14.04.2009 №359), податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м природного газу -4133,45 грн., в т.ч. ПДВ -20%. Ціна на газ, що вказана в цьому договорі, визначена на день його підписання, та змінюється нормативними актами уповноважених органів, власниками ресурсу і є обов'язковою для сторін за даними договором з моменту введення її в дію. Сторони домовились, що у разі зміни ціни на газ в сторону зменшення або збільшення, постачальником здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та підписуються з споживачем відповідні Додаткові угоди на зміну ціни з моменту введення її в дію.

Строк дії договору сторони встановили з 23.12.2011 по 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків -до повного їх здійснення та виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

31.12.2011 між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору №1203 від 23.12.2011 (а.с.30), якою сторони обумовили ціну на газ за 1000,0 кубічних метрів (керуючись постановою НКРЕ від 28.12.2011 №130) без урахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ -20% та збору у вигляді цільової надбавки -2%, складає 3496,74 грн. Всього до сплати за 1000 куб.м природного газу -4280,00 грн., в т.ч. ПДВ -20%. Додатковою угодою №1 до Договору №1203 від 23.12.2011 також встановлено, що вона набирає чинності з 31.12.2011 та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2012 та діє протягом дії договору.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 2.1, 2.3 та 2.4 Договору №1203 від 23.12.2011 сторони передбачили, що щомісячна кількість газу визначається згідно письмової заяви споживача. Фактичний обсяг постачання газу визначається на підставі актів приймання-передачі природного газу по закінченню місяця постачання, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. Споживання газу покупцем протягом місяця здійснюється рівномірно, в межах виділених та проведених постачальником лімітів газу.

Згідно пункту 3.4 Договору №1203 від 23.12.2011, приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятим споживачем в звітному місяці, оформлюється актом приймання-передачі природного газу. Щомісячні акти реалізації газу є підставою для звіряння розрахунків.

23.02.2012 відповідач подав позивачу заявку на надання ліміту природного газу на березень 2012 року в обсязі 250 тис.куб.м (т.1 а.с.35).

На виконання умов Договору №1203 від 23.12.2011, позивач у березні 2012 року поставив відповідачу 150 тис.куб.м природного газу на суму 642000,60 грн., що підтверджується складеним ПАТ «Миколаївгаз»реєстром фактично протранспортованого відповідачу обсягу газу за березень 2012 року (т.1 а.с.37) та актом приймання-передачі №ПС-0000015 від 31.03.2012 (т.1 а.с.31). Для оплати зазначеного обсягу газу був виставлений рахунок-фактура на відповідну суму № ПС-0000014 від 27.02.2012 (т.1 а.с.32).

Як встановлено у п.5.1 Договору №1203 від 23.12.2011, споживач зобов'язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним договором шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктами 5.2 та 5.3 Договору №1203 від 23.12.2011 сторони погодили умови оплати, які встановлюють, що ліміт природного газу виділяється згідно письмової заявки та фактично сплачених коштів (100% вартості планового обсягу природного газу споживач сплачує постачальнику у термін до 25 числа місяця, що передує місяцю, у якому буде здійснюватись газопостачання природного газу) і виділяється на 1 число місяця постачання в обсязі, який було оплачено. Датою оплати споживачем природного газу є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідач попередню оплату за поставлений позивачем у березні 2012 року природний газ не здійснив. Сторонами у акті звірки взаєморозрахунків від 31.03.2012 зафіксована часткова оплата відповідачем спожитого у березні 2012 року газу у сумі 70014,0 грн.

Таким чином, залишок боргу відповідача за поставлений позивачем у березні 2012 року природний газ на час подання позову становив 571986,6 грн., що відповідачем не заперечується. Доказів погашення заборгованості у сумі 571986,6 грн., на момент прийняття рішення у справі, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, в частині стягнення основного боргу у сумі 571986,6 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню.

2. Пунктом 6.8 Договору №1203 від 23.12.2011 сторони передбачили, що у разі несплати фактично спожитого газу, відповідно до акту, та наявності заборгованості у споживача перед постачальником більш як 10 календарних днів, постачальник має право стягнути штраф в розмірі 3% від суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

На підставі п.6.8 Договору №1203 від 23.12.2011 та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 25.03.2012 по 05.07.2012 у сумі 24145,34 грн., виходячи із суми основного боргу відповідача у розмірі 571986,60 грн.

Крім того, на підставі п.6.8 Договору №1203 від 23.12.2011 позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 17159,0 за несплату фактично спожитого відповідачем у березні 2012 року газу, виходячи з розрахунку: 571986,60 х 3%.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

3. Згідно п.2.1 Договору №1203 від 23.12.2011, щомісячна кількість газу визначається згідно письмової заяви споживача.

20.03.2012 відповідач подав позивачу заявку на надання ліміту природного газу на квітень 2012 року в обсязі 230 тис.куб.м (т.1 а.с.36).

З наданого позивачем планового розподілу природного газу по споживачу ТОВ «Промпостач сервіс 2007»на квітень 2012 року, оригінал якого оглянутий позивачем у судовому засіданні 26.07.2012, вбачається, що станом на 01.04.2012 плановий обсяг природного газу по споживачу «Вознесенський сиркомбінат»становив 50 тис.куб.м (т.1 а.с.93).

Зазначений обсяг газу споживачем не було відібрано, що відповідач пояснює відключенням підприємства 22.03.2012 від мережі газопостачання.

Згідно п.2.5 Договору №1203 від 23.12.2011, у разі необхідності зміни планового обсягу постачання газу протягом поточного місяця, споживач надає постачальнику не пізніше 20-го числа місяця постачання належним чином оформлену заявку на збільшення або зменшення обсягів газу. У разі зменшення планового обсягу газу, заявка повинна бути погоджена з газотранспортним підприємством.

Відповідач, у визначений п.2.5 Договору №1203 від 23.12.2011 строк (до 20.04.2012), не направив на адресу позивача заявку на зменшення обсягу газу на квітень 2012 року, незважаючи на те, що вже 23.03.2012 достеменно знав про відключення від мережі газопостачання, про що ПАТ «Миколаївгаз»у присутності споживача був складений відповідний акт №5/12 (т.2 а.с.6).

Більше того, умови п.3.3 Договору №1203 від 23.12.2011 визначають, що постачальник передає природний газ в газотранспортній системі України шляхом надання об'єднаному диспетчерському управлінню ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтобаз України»планового розподілу обумовленого обсягу природного газу на споживача. Споживач не має права відмовитись від приймання узгодженого сторонами планового обсягу газу після включення заявки до планового розподілу газу на відповідний місяць постачання.

Виходячи з встановленої Додатковою угодою №1 від 31.12.2011 ціни за 1000 тис.куб.м природного газу у розмірі 4280,0 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), вартість невідібраного відповідачем у квітні 2012 року газу склала 214000,0 грн. (50тис.куб.м х 4280,0 грн.).

Пунктом 6.9 Договору №1203 від 23.12.2011 сторони передбачили, що у разі перебору/недобору споживачем договірних місячних обсягів природного газу більш ніж на 20%, що зазначені в п.2.1 договору (тобто згідно письмової заявки споживача), при цьому не виконуючи п.2.5 щодо необхідності подачі споживачем належним чином оформленої заявки на збільшення або зменшення обсягів обсягу газу в разі необхідності зміни планового обсягу постачання газу протягом поточного місяця, споживач сплачує за вимогою постачальника, крім вартості спожитого природного газу, штраф в розмірі 3% від вартості перебраних/ недоспожитих/ недозакритих обсягів природного газу.

На підставі п.6.9 Договору №1203 від 23.12.2011 позивач просить суд стягнути з відповідача 6420,0 грн. штрафу за недобір у квітні 2012 року 50 тис.куб.м природного газу вартістю 214000,0 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу за недобір природного газу у квітні 2012 року, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4. Окрім суми основного боргу та штрафних санкцій, позивачем заявлено до стягнення 1217814,10 грн. упущеної вигоди внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору №1203 від 23.12.2011 протягом п'яти місяців. Під упущеною вигодою позивач розуміє суму коштів (не отриманих прибутків), яку він міг би отримати в процесі комерційної діяльності, проте не отримав з причин не оплати відповідачем поставленого газу, про що зазначається в заяві про збільшення позовних вимог від 26.07.2012 (т.1 а.с.58-61).

Виходячи з приписів Цивільного Кодексу України захистом цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, що передбачено ч.2 п.2 ст.22 ЦК України, відповідно до положень якої, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Не отриманим прибутком є така втрата кредитором очікуваного приросту в майні, яка ґрунтується на точних даних, що безспірно підтверджують можливість отримання кредитором грошових сум або інших цінностей, як би зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Однак, обов'язок відшкодувати збитки може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.

Такими обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є: наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки -це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

На підтвердження завдання позивачу збитків, в наслідок порушення відповідачем зобов'язання по оплаті товару, позивачем надані суду копії договорів на 2012 рік про закупівлю та постачання газу та відповідні акти приймання-передачі природного газу (т.1 а.с.62-87, 112-126).

Зазначені документи суд не вважає належними доказами, які беззаперечно підтверджують понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки вони свідчать лише про те, що позивач теоретично міг би реалізувати закуплений газ саме за вказаними цінами та у передбачених договорами обсягах, якби відповідачем було своєчасно повернуто заборгованість. Таким чином, висновок позивача про можливе отримання ним прибутку, у разі належного виконання відповідачем умов договору, ґрунтується на припущеннях, що не може бути покладено судом в основу рішення.

Крім того, позивач не довів, що вся сума грошових коштів, яка мала бути отримані від відповідача за поставлений у березні 2012 року газ, була б спрямована на закупівлю газу, а також не врахував витрат, які могли бути ним понесеними в процесі придбання та перепродажу природного газу (витрати на зберігання, закачування у сховища, відбір; витрати на заробітну плату; податки тощо).

Судом також прийнято до уваги той факт, що по Договору №1203 від 23.12.2011 ліміт природного газу мав виділятись згідно письмової заявки споживча та за умови 100% передплати вартості планового обсягу газу. Відповідач переплату за газ, який мав поставлятись у березні 2012 року не здійснив. Незважаючи на це позивач, діючи без належної обачності, здійснив поставку газу, що вказує на певну долю вини позивача у ситуації, що склалась з його оплатою.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1217814,10 грн. упущеної вигоди необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

5. Позивачем при поданні позову заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 20000,0 грн. витрат на юридичну допомогу у зв'язку з необхідністю звернення до суду внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, та на підставі Договору №Ю-01 від 01.03.2012 про надання консультаційних та представницьких послуг з питань безпеки та комерційної діяльності, укладеного між позивачем та ТОВ «Альфа-спорт КЗ»(т.1 а.с.39-42).

Відповідно до Договору №Ю-01 від 01.03.2012, ТОВ «Промпостач сервіс 2007»(замовник) доручає, а ТОВ «Альфа-спорт КЗ»(виконавець) бере на себе зобов'язання надавати консультаційні та представницькі послуги з питань безпеки за плату у розмірі 20000,0 грн.

01.03.2012 між позивачем та ТОВ «Альфа-спорт КЗ»була укладена Додаткова угода №1 до договору №Ю-01 від 01.03.2012 (т.1 а.с.90), якою виконавець приймає на себе обов'язок по перевірці на відповідність вимогам законодавства договірні зобов'язання, що виникли між замовником на відповідачем; по підготовці для підписання замовником з відповідачем актів звіряння по взаєморозрахунках та надання допомоги щодо організації контролю за виконанням договорів між позивачем та відповідачем, а також по здійсненню відповідних розрахунків заборгованості відповідача та організації претензійної роботи.

На підтвердження загальної вартості виконаних робіт по договору №Ю-01 від 01.03.2012 на суму 20000,0 грн. позивачем наданий суду акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 02.07.2012 (т.1 а.с.89), а також виписка з банківського рахунку станом на 21.08.2012, в підтвердження оплати ТОВ «Альфа-спорт КЗ» юридичних послуг у сумі 20000,0 грн. (т.1 а.с.139).

У судовому засіданні 11.09.2012 представник позивача підтвердив, що стягувана сума витрат на правову допомогу є збитками позивача, а не судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З наведеної норми права вбачається, що під збитками розуміється тільки об'єктивні та необхідні витрати, які безпосередньо пов'язані з невиконанням з боку відповідача умов зобов'язань.

Враховуючи, що у судових засіданнях приймав участь не представник ТОВ «Альфа-спорт КЗ», а директор підприємства-позивача, а також приймаючи до уваги рівень складності справи, господарський суд вважає, що витрати відповідача на оплату адвокатських послуг не є співрозмірними роботі.

Приймаючи до уваги, що позивач не надав переконливих доказів об'єктивної необхідності наведених юридичних витрат у зазначеному розмірі, суд враховує позовні вимоги таким, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Вознесенський сиркомбінат», 56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Молодогвардійська, 58-А (р/р 26005647879871 в Одеській од «Укрсоцбанк», МФО 328016, код ЄДРПОУ 00446598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007», 01054, м.Київ, вул.Павлівська, буд.10, оф.1 п/р 260063018297 в АТ «Банк «Національні інвестиції», МФО 300498, код ЄДРПОУ 35647148) 571986,60 грн. основного боргу, 17159,60 грн. штрафу за несплату фактично спожитого обсягу газу, 6420,00 грн. штрафу за недобір місячного обсягу газу 24145,34 грн. пені та 12394,29 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 17 вересня 2012 року.

Суддя М.В. Мавродієва