Постанова

від 28.11.2012 по справі 5019/1372/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5019/1372/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гулова А.Г.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Кнапець М.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" на рішення господарського суду Рівненської області від 25.09.12 р.

у справі № 5019/1372/12 (суддя Трускавецький В.П. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів"

відповідач Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю представників сторін:

позивача - Персидський В.Ю. ( представник, довіреність у справі)

відповідача - Барбашов О.В ( представник, довіреність у справі)

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2012 року у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію суддів у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Гулова А.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2012 року у справі № 5019/1372/12 ( суддя Трускавецький В.П) відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2012 р. № 52 по справі № 05-03/14-12.

Суд першої інстанції вважав, що постановлене адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 26.06.2012 р. № 52 по справі № 05-03/14-12 про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу є законним та обґрунтованим правомірним, а передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання його недійсним відсутні.

Не погодившись з постановленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів " звернувся з апеляційною скаргою, якою вважає , що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги , що вимоги відповідача щодо надання інформації взагалі не містили жодних печаток ,які б засвідчували підпис керівника державного органу,а тому не відповідали чинному законодавству.

Крім того, на думку апелянта , ТОВ "Бобринецький завод продтоварів" не відмовляв Антимонопольному комітету України в наданні інформації, а лише клопотав про оформлення документів , на підставі яких можливе надання відповідної інформації. Вважає, що накладення штрафу за неподання інформації у розмірі 34000 гривень 00 коп. є незаконним та несправедливим.

Скаржник просить врахувати, що висновки , викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи .

На думку апелянта, порушення норм процесуального права полягало у тому, що суд розглянув справу у відсутності його представника , хоча ним направлялось клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків вирішення спору .

Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2012 року у справі № 5019/1372/12 та прийняти нове , яким задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає, що викладені у ній вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню .

Відповідач зазначає, що 18 квітня 2012 року для виконання доручення Голови Антимонопольного комітету України, на підставі статей 7, 17, 22, 22і Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року №32-р та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за №291/5482 (із змінами), ними було направлено Вимогу №01/24-796-04 про надання інформації (надалі-Вимога) ТзОВ "Бобринецький завод продтоварів".

У 5 денний термін з дня отримання цієї вимоги інформацію необхідно було надати територіальному відділенню Антимонопольного комітету України .

04 травня 2012 року до Відділення надійшов лист від Товариства (вх. № 01/24-1296, що підтверджується записом у журналі реєстрації вхідної кореспонденції Рівненського обласного ТВ АМКУ) ,в якому містилася інформація про те, що Товариством отримано вищезазначену Вимогу відділення 24.04.12 року. Однак, Товариством не надано відповіді на поставлені запитання у зв'язку з неналежним (на думку Товариства )оформленням даної вимоги, що є підставою для отримання інформації. Відсутність запитуваної інформації перешкоджало своєчасному виконанню доручення Голови Антимонопольного комітету України, в повній мірі дослідити та встановити можливі ознаки порушення конкурентного законодавства в діях Товариства.

На думку відповідача, Товариство помилково послалося на пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади", оскільки чинним законодавством України про захист економічної конкуренції не передбачено, що Вимоги територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації мають бути скріплені печаткою територіального відділення та виконані на спеціальному бланку.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги , залишивши рішення господарського суду Рівненської області у даній справі без змін.

У судовому засіданні скаржник апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені та додатково пояснив, що Підприємство не відмовляло Рівненському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в наданні інформації , а лише клопотало про оформлення документів , що є підставою для надання такої інформації, а саме просило надати засвідчену печаткою вимогу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким скасувати рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 52 від 26.06.2012 року.

Представник відповідача вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду від 25 вересня 2012 року таким, що прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги , а оскаржене рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції ,підтверджено матеріалами справи та не заперечується самим позивачем у судовому засіданні, 24 квітня 2012 року ТОВ « Бобринецький завод продтоварів « отримав вимогу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/24-796-04 від 18.04.2012 р. про надання інформації. Дана вимога була складена у зв'язку з дорученням Антимонопольного комітету України, на підставі статей 7, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року №32-р із змінами, в якій відповідач вимагав в 5-денний термін з моменту її отримання надати позивачу до Рівненського обласного територіального відділення наступну інформацію, а саме:

1.Зазначити господарсько-правовий статус позивача, з наданням копій підтверджуючих документів (статут, довідка з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію тощо). Копію форми №2 "Звіт про фінансові результати" за 2011 рік;

2. Копію технологічної інструкції (рецептури тощо) за якою виготовлено продукт "Тунець сріблястий"(відповідно до фото у Додатку, далі - Продукт), копію ТУ У 15.2-32030997-002:2003;

3. Вказати точну дату початку виробництва Продукту;

4.Обсяги виробництва та обсяги реалізації Продукту: окремо з дати початку виробництва та за період 2011 року (в натуральних та вартісних показниках);

5.Зразки етикетки вищезазначеного Продукту. Вказати точну дату початку використання такої етикетки;

6. Вказати, хто був замовником та розробником ескізу (макету) етикетки вказаного Продукту (з наданням копій підтверджуючих документів: договору у, квитанції про сплату тощо).

26 квітня 2012 року позивач направив лист-відповідь №45 на вимогу про надання інформації від 18.04.2012 р. №01/24-796-04, в якому зазначив, що дана вимога Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підписана від імені його голови, не містить обов'язкового реквізиту документу, а саме печатки, яка засвідчує підпис керівника державної установи, внаслідок чого дана вимога не відповідає чинному законодавству, а тому із неможливістю визначити чи отримано офіційну вимогу Антимонопольного комітету, чи має місце незаконна спроба третіх осіб отримати доступ до відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, тому позивач не подав відповіді на поставлені питання та просив відповідача оформити документи належним чином, у відповідності до вимог законодавства України.

29 травня 2012 року скаржник отримав другу вимогу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/24-1070-04 від 25.05.2012 р. про надання інформації. Дана вимога була складено у зв'язку із з розглядом справи, на підставі статей 7, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року №32-р та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за №291/5482 (із змінами), в якій відповідач вимагав у позивача у 3-денний термін з моменту її отримання надати до Рівненського обласного територіального відділення наступну інформацію:

1.Копію форми №2 "Звіт про фінансові результати" за 2011 рік;

2.Повторно надати запитувану у Вимозі від 18.04.2012 р. №01/24-796-04 інформацію (отриману 24.04.12р. згідно листа №45 від 26.04.2012 р.)

30 травня 2012 року скаржником було направлено лист-відповідь на вимогу про надання інформації від 25.05.2012 р. №01/24-1070-04, в якому він навів свої пояснення щодо певних нормативно-правових актів, якими користується в здійснюваній діяльності, зазначив, що у своїй діяльності не порушує норм Тех нічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, не здійснює антиконкурентних узгоджених дій, не займає монопольного (домі нуючого) становища на ринку морепродуктів, не здійснює неправомірного викори стання позначень, неправомірного використання товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробу, порівняльної реклами, дискредитації суб'єктів господарювання, схилення до бойкоту суб'єктів господарювання, схилення постачальників до дискримінації покупця (замовника), підкупу працівників, посадових осіб постачальників, замовників, досягнення неправомірних переваг у конкуренції, поширення інформації, що вводить в оману, неправомірного збирання, розголошення, використання комерційної таємниці або інших порушень законодавства України, а також зазначив що дана вимога Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, підписана від імені його голови, не містить обов'язкового реквізиту документу, а саме печатки, яка засвідчує підпис керівника державної установи, внаслідок чого дана вимога не відповідає чинному законодавству, а тому із неможливістю визначити чи отримано офіційну вимогу Антимонопольного комітету, чи має місце незаконна спроба отримати доступ до відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, внаслідок чого позивач повторно відповіді на поставлені у вимогах від 18.04.2012 р. №01/24-796-04 та від 25.05.2012 р. №01/24-1070-04 запитання не надав, повторно просив відповідача оформити документи належним чином, у відповідності до вимог законодавства України.

26 червня 2012 року адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 52 по справі № 05-03/14-12 ,яким позивача визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.13 ст.50 Закону України « Про захист економічної конкуренції « у вигляді неподання інформації територіальному відділенню у встановлені його головою строки та накладено штраф в розмірі 34 000 грн. Крім того, даним рішенням зобов'язано позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначені у п. 1 даного рішення, шляхом надання інформації на Вимогу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у десятиденний строк з дня одержання рішення у справі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частинами 1-3 статті 22-1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону.

Статтею 3 зазначеного Закону визначено, що до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить 2 підпункт 5 пункту 8 "Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України", затвердженого розпорядженням Антимонопольного Комітету України від 23.02.2001р. №32-р., із змінами та доповненнями (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за №291/5482).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що апелянт не вірно трактував пп. 6, 74 Постанови Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", зокрема, що вимога про надання інформації повинна бути скріплена печаткою.

Перелік документів ,підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою міститься у додатку № 7 до даної Постанови Кабінету міністрів України .Даний перелік не містить посилання на те, що вимоги про надання інформації повинні скріплюватись гербовою печаткою.

У пункті 7 оглядового листа Вищого господарського суду України від 21 серпня 2007 року № 01-8/741 зазначено, що чинним законодавством України не передбачено , що запит територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації має бути виконаний на спеціальному бланку та скріплений печаткою відділення.

Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що направлені позивачу вимоги були виконані на спеціальному бланку, хоча це і не передбачено законодавством .

Крім того ,пунктом 13.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 передбачено, що закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи Позивач не заперечував отримання даного запиту, який в даному випадку був оформлений у вигляді вимог № 01/24-796-04 від 18.04.2012 р. та №01/24-1070-04 від 25.05.2012 р., що також підтверджується його відповідями на дані вимоги.

За змістом ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Як вже зазначалось вище, 26 червня 2012 року адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення , № 52 по справі № 05-03/14-12 ,яким позивача визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.13 ст.50 Закону України « Про захист економічної конкуренції « у вигляді неподання інформації територіальному відділенню у встановлені його головою строки та накладено штраф в розмірі 34 000 грн.

За приписами до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, враховуючи виключну компетенцію органів Антимонопольного комітету України щодо кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, відсутність доказів на підтвердження даного рішення як такого, що не відповідає чинному законодавству, зокрема й з підстав, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", постановлене адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення від 26.06.2012 р. № 52 по справі № 05-03/14-12 про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу є законним та обґрунтованим правомірним; передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання його недійсним відсутні, а відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову ТзОВ " Бобринецький завод продтоварів " .

Також , апеляційний господарський суд не вбачає порушення норм процесуального права при ухваленні місцевим господарським судом рішення у даній справі.

Апеляційним господарським судом встановлено , що позивач звернувся до суду з даним позовом 22 серпня 2012 року .

Ухвалою від 22 серпня 2012 року було порушено провадження по справі та її розгляд призначений на 11 вересня 2012 року (а.с. 1).

За клопотанням позивача ,у зв»язку з знаходженням юриста у відпустці ,ухвалою від 11 вересня 2012 року розгляд справи був відкладений на 25 вересня 2012 року . (а.с.36-37)

25 вересня 2012 року позивач повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв»язку з участю представника товариства у іншому судовому процесі. (а.с.47-48)

Місцевий господарський суд правомірно відхилив зазначене клопотання ,оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, представляти інтереси відповідача в суді при розгляді даної справи може бути будь-яка особа, наділена повноваженнями на представництво відповідною довіреністю.

Крім того, згідно ст. 77 ГПК України господарський суд вправі відкладати розгляд справи виключно в межах встановлених процесуальних строків. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Між тим, суд першої інстанції вбачав можливим провести розгляд справи за відсутності позивача, який заздалегідь та належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи, явка сторін обов»язковою не визнавалась, у матеріалах справи були наявні всі відомості та документи, необхідні для розгляду справи

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2012 року у справі № 5019/1372/12.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 559 грн. ,замість 536,5 грн. З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути апелянту надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 22,5 грн. , про що винести ухвалу .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2012 року у справі № 5019/1372/12 залишити без змін ,а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" залишити без задоволення.

Винести ухвалу про повернення з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" надмірно сплачений судовий збір в розмірі 22 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Гудак А.В.