Постанова

від 30.11.2012 по справі 5019/657/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2012 р. Справа № 5019/657/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Саврій В.А.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.08.12 р.

у справі № 5019/657/12 (суддя Музика М.В. )

за заявою Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс"

до Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

боржника - не з'явився;

арбітражного керуючого - Опришко О.З.

кредиторів - не з'явився;

апелянта - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.08.2012 року у справі №5019/657/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс". Юридичну особу - Публічне акціонерне товариство "Завод дитячого харчування "Салюс" ліквідовано; провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПАТ "Банк "Таврика" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що 06 березня 2008 року між АТ "Банк "Таврика" та ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" був укладений договір про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії №25-08-КЛ та договір застави, відповідно до якого ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" передав в заставу ПАТ "Банк "Таврика" рухоме майно - обладнання, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Майорова,2.

Таким чином, на думку скаржника, арбітражним керуючим не внесено до реєстру вимог кредиторів безспірні вимоги ПАТ "Банк "Таврика" в сумі 7 846 874,29 грн, що були забезпечені заставою згідно договору застави від 06.03.2008р.

При цьому звертає увагу апеляційної інстанції на те, що згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №38407607 від 23.10.2012 року в реєстрі наявні записи про обтяження заставного майна ПАТ "ЗДХ "Салюс".

Крім того зазначає, що арбітражним керуючим під час провадження ліквідаційної процедури було сформовано ліквідаційну масу та проведено її реалізацію на загальну суму 113 787,07 грн., що на думку скаржника, свідчить про те, що заставне майно ПАТ "ЗДХ "Салюс" ліквідатором виявлено не було та на реалізацію не виставлялось, що в свою чергу є порушенням вимог ст.ст.25,26 Закону України, "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Арбітражний керуючий - Опришко О.З. у відзиві на апеляційну скаргу та безпосередньо в судовому засіданні вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники кредиторів, боржника та апелянта не з'явилися.

При цьому, від представника апелянта на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату.

Клопотання скаржника судом відхилене як необгрунтоване, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 09.11.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представників кредиторів, боржника та апелянта.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №50019/657/12 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.

Враховуючи викладене, справа №50019/657/12 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.

Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до вимог статті 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ст.41 Закону про банкрутство відносини, пов'язані з банкрутством відсутнього боржника, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом VІ "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №5019/657/12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" порушене 23 квітня 2012 року в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1, а.с.1).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України, юридична особа може бути ліквідована за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (в редакції, чинній на час звернення боржника до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство).

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст.51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст.105 ЦК України та ст.60 ГК України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання (в редакціях, що діяли як на час прийняття рішення про припинення юридичної особи, так і на час звернення з заявою про порушення справи про банкрутство до господарського суду).

Враховуючи вищезазначені норми, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст.51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, внесення запису про прийняття рішення засновників боржника про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, публікація повідомлення згідно з вимогами ст.105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Судами обох інстанцій встановлено, що боржником ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" при зверненні до суду із заявою про визнання банкрутом, дотримано загальних правил проведення ліквідації підприємства, передбачених ст.51 Закону про банкрутство, ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.3 ст.105 ЦК України в редакції, чинній на час прийняття рішення про припинення діяльності боржника).

Відповідно до ч.2 ст.60 ГК України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зверненню із заявою про визнання банкрутом ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" в порядку ст.51 Закону про банкрутство передувало прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс", оформленого протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Завод "Салюс" №11-01/2012 від 11.01.2012 року, на яких призначено ліквідаційну комісію та обрано голову ліквідкомісії (т.1, а.с.6-14).

04 квітня 2012 року загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" прийнято рішення (протокол засідання № 04-04/2012 від 04.04.2012р.) про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" (т.1, а.с.102-107).

На виконання вимог ч.1 ст.105 ЦК України та вимог ст.34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", 24.01.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №1 608 110 0022 008107 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс", що в свою чергу підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців серії АЖ №908882 - Запис 25 (т.1, а.с.151).

Відповідно до ч.2 ст.105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. При цьому, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст.105 ЦК України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, повідомлення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" було опубліковано в офіційному спеціалізованому друкованому засобів масової інформації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва "Бюлетень державної реєстрації" за №203 (3) від 31.01.2012 року (т.1, а.с.16-17).

Відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 року за №1591, особлива інформація щодо рішення Загальних зборів акціонерів про припинення Товариства шляхом його ліквідації була опублікована в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Відомості ДКЦПФР" № 10 (1263) від 17.01.2012 року та 23.01.2012 року направлено повідомлення до Рівненського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (т.1, а.с.18-21).

Як вбачається з матеріалів справи, обіг акцій Товариства було зупинено 14 лютого 2012 року Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 03-РІ-З (т.1, а.с.23-24).

27 січня 2012 року Державній податковій інспекції в м. Рівне подано заяву про припинення платника податків (за формою 8-ОПП), яка отримана ДПІ м. Рівне 01.02.2012р. (т.1, а.с.25-28).

15 лютого 2012 року Пенсійному фонду України в м. Рівне було направлено заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" (т.1, а.с.29-31).

На виконання вимог ч.5 ст.60 ГК України ліквідаційною комісією було проведено інвентаризацію майнових активів, дебіторської та кредиторської заборгованості Товариства, проведено оцінку фінансового становища Товариства та станом на 04 квітня 2012 рік складено проміжний ліквідаційний баланс (т.1, а.с.33).

Згідно проміжного ліквідаційного балансу кредиторська заборгованість становить 20194244,69 грн., зокрема: ТОВ "Раскольников" - 18 630 000,00 грн.; ТОВ "Аграна Фрут Україна" - 175 526,79 грн.; Торговий дім "Пальміра" ДП компанії "Палма груп С.А." - 5 336,73 грн.; ПАТ "Банк "Таврика" - 7 624 582,94 грн. та інші заборгованості загальна сума яких 12 388 798,23 грн. (т.1, а.с.141-142).

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів (т1, а.с.32) боржник володіє 45 шт. основних засобів, залишкова балансова вартість основних фондів відповідно до Проміжного ліквідаційного балансу станом на 04 квітня 2012 рік склала 655 482,84 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" при зверненні до господарського суду Рівненської області з заявою про визнання його банкрутом були дотримані вимоги Цивільного і Господарського кодексів України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно, судом першої інстанції законно на підставі ст.51 Закону була порушена справа про банкрутство ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс".

Постановою господарського суду Рівненської області від "23" травня 2012 р. боржника - Публічне акціонерне товариство "Завод дитячого харчування "Салюс" вул. Гетьмана Мазепи, 4а/6а, офіс 402, Рівне,33028 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру відповідно до положень ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Опришка О.З. (т.1, а.с.158-159.)

Ліквідатором у відповідності до вимог Закону України про банкрутство подано оголошення до офіційного друкованого органу - газети "Голос України" №102 (5352) від 06.06.2012 року про визнання ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.2, а.с.33-36).

Згідно ч.3 ст.51 Закону кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, з грошовими вимогами до боржника в межах ліквідаційної процедури звернулися два кредитори, а саме, ПАТ "Київгаз" на загальну суму 3016,25 грн. та ТзОВ "Тетра Пак" на загальну суму 759 315,82 грн, які були визнані та включені ліквідатором боржника Опришко О.З. до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" - вимоги четвертої черги (т.2, а.с.7-8, 21-24).

Статтею 32 Закону України про банкрутство встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки сторін у справі, в тому числі кредиторів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор 10.08.2012 року звернувся до господарського суду Рівненської області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" (т.2, а.с.5).

Згідно ст.25 Закону України про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

На виконання вимог ст.25 Закону ліквідатором були здійснені заходи щодо виявлення та розшуку майна боржника, про що свідчать запити та відповіді Комунального підприємства "Рівненське бюро технічної інвентаризації", Управління Держкомзему у м. Рівне, ВРЕР УДАІ в Рівненській області та Інспекції Державного технічного нагляду Рівненської обласної державної адміністрації про відсутність рухомого та нерухомого майна (т.2, а.с.153-156).

Крім того, відповідно до п.2 ст.25 Закону арбітражним керуючим - ліквідатором прийнято бухгалтерську документацію ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" від голови ліквідаційної комісії підприємства по акту приймання-передачі (т.2, а.с.13-19).

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором сформовано ліквідаційну масу, проведено її реалізацію на загальну суму 113 787,07 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи договором про проведення незалежної оцінки від 01.06.2012 року за №010612/1, висновками про вартість майна, договором про реалізацію майна на аукціоні від 05.07.2012 року за №050712, протоколами проведення аукціону на Товарній біржі "Львівська", договором купівлі-продажу від 30.07.2012 року (т.2, а.с.28-32, 37-64, 88-114).

Ліквідатором також виявлено залишок коштів на банківському рахунку боржника в сумі 51104,33 грн.

Як вбачається, кошти від реалізації активів ліквідаційної маси та кошти на банківському рахунку були спрямовані на погашення вимог відповідно до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, ліквідатором частково погашено вимоги IV черги кредиторів, а саме, вимоги перед ПАТ "Київгаз" на загальну суму 626,00грн. (платіжне доручення №262 від 08.08.2012року), заявлені вимоги - 3016,25 грн., непогашені вимоги - 2390,25 грн.; вимоги перед ТзОВ "Тетра Пак" на загальну суму 156 813,00 грн. (платіжне доручення №263 від 08.08.2012року), заявлені вимоги - 759 315,82грн., непогашені вимоги - 602 502,82грн. (т.2, а.с.7-8).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, апеляційний суд не може не погодитись з місцевим господарським судом, що ліквідатором вжито усіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника, у спосіб передбачений законодавством їх оцінено та реалізовано, вірно у відповідності до ст. 31 Закону розподілено кошти та здійснено витрати у ліквідаційній процедурі.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до ст.40 Закону України про банкрутство, підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Оскільки ліквідатором не виявлено майна для задоволення всіх вимог кредиторів, при цьому, відсутність нерухомого майна та транспортних засобів підтверджено довідками відповідних органів, а будь-яких інших майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, не виявлено, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, прийшов до правильного висновку про наявність підстав для затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, та відповідно припинення провадження у даній справі на підставі ст.ст. 3-1, 32, 40 п.6, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, посилання скаржника на приховування від ПАТ "Банк "Таврика" факту порушення справи про банкрутство ПАТ "ЗДХ "Салюс" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вже зазначалося вище, у відповідності до ч.2 ст.105 ЦК України, повідомлення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Завод дитячого харчування "Салюс" було опубліковано в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва "Бюлетень державної реєстрації" за №203 (3) від 31.01.2012 року, газеті "Урядовий кур'єр" за №10 від 19.01.2012 року. Крім того, особлива інформація щодо рішення Загальних зборів акціонерів про припинення Товариства шляхом його ліквідації була опублікована в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Відомості ДКЦПФР" № 10 (1263) від 17.01.2012 року (т.1, а.с.15-18).

В свою чергу, ліквідатором у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було подано оголошення до офіційного друкованого органу - газети "Голос України" №102 (5352) від 06.06.2012 року про визнання ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т.2, а.с.33-36).

Зазначене, на думку апеляційного суду, ніяким чином не могло позбавити можливості для звернення ПАТ "Банк "Таврика" з кредиторськими вимогами до ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" у відповідності до положень Закону про банкрутство.

Доводи апелянта про те, що арбітражний керуючий не вжив усіх заходів для закриття рахунків, колегією суддів до уваги також не беруться, оскільки ліквідатором у відповідності до вимог п.7 ст.30 Закону України про банкуртство, були закриті поточні рахунки товариства в ПАТ "Банк Кліринговий дім", АКБ "Індустріалбанк", ПАТ КБ "ТК Кредит". Залишки коштів акумульовано на поточному рахунку в ПАТ "Ощадбанк" (т.2, а.с.25-27).

При цьому, як вбачається з акту приймання-передачі документів ПАТ "Завод дитячого харчування "Салюс" від 25.05.2012 року (т.2, а.с.13-19) та встановлено ліквідатором в межах ліквідаційної процедури бухгалтерські дані боржника не містять відомостей стосовно діючого рахунку, відкритого в ПАТ " Банк "Таврика", а відтак, в ліквідатора не було підстав звертатися до останнього з вимогою про закриття рахунку.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на порушення ліквідатором вимог ч.6 ст.14 Закону України про банкрутство з огляду на таке.

Відповідно до ч.6 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно державним реєстром застав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, будь-яких заяв з кредиторськими вимогами ні до арбітражного керуючого, ні до суду першої інстанції не поступало. При цьому, дані обліку боржника не містять відомостей про наявність вимог кредитора, які забезпечені заставою.

Слід зазначити, що за даними бухгалтерського обліку наведене в апеляційній скарзі апелянтом майно на балансі не числилось .

Крім того, рішенням господарського суду ліста Києва у справі №58/53 від 25.01.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року, позов ПАТ "ЗДХ "Салюс" до ПАТ "Банк "Таврика" задоволено частково; провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 25-08-КЛ від 06.03.2008 зі всіма змінами та доповненнями припинено; визнано недійсним договір застави, посвідчений Шепелюком А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.03.2008 за реєстровим № 693, договір застави від 14.03.2008 з додатковою угодою від 04.03.2009 до нього та договір про внесення змін до договору застави, посвідченого Шепелюком А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.11.2009 за реєстровим № 1545; виключено з державного реєстру обтяжень рухомого майна записи за №6875400 від 26.03.2008р. зі змінами відомостей про обтяження від 03.12.2009р., 30.08.2010р., 07.12.2010р.; в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача звернутись до Київської обласної філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України із заявами про припинення обтяжень і виключення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо вказаних вище договорів відмовлено (т.3, а.с.50-59).

Таким чином, станом на дату складання реєстру кредиторів, ліквідаційного балансу та затвердження судом звіту ліквідатора останнім не було вчинено будь-яких порушень ч.6 ст.14 Закону, оскільки договір застави, укладений між апелянтом та боржником був визнаний судом недійсним з моменту укладення.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.08.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.