Ухвала

від 10.07.2012 по справі 9101/156876/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.справа № 1170/2а-2599/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення -рішення -задоволено повністю: скасувано податкове повідомлення - рішення Знам'янської об'єднаної податкової інспекції від 31 грудня 2010 р. № 0043471700/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45131,2 грн. та податкове повідомлення - рішення Знам'янської об'єднаної податкової інспекції від 31 грудня 2010 р. С№ 0043461700/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн.

Не погодившись з постановою суду, Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа -підприємець виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області про що видано свідоцтво Серії НОМЕР_2 (а.с.69).

Відповідно до реєстраційної карки за Формою № 15 одним із видів діяльності позивача визначено 50.50.0 -роздрібна торгівля пальним (а.с.97).

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 11.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 24.12.10 № 282/2/1710/НОМЕР_1. (а.с.8-19)

Знам'янською ОДПІ на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року: № 0043471700/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30087,47 грн. -основного зобов'язання та 15043,73 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с.60); № 0043461700/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн. -основного зобов'язання (а.с.61).

На зазначені податкові повідомлення -рішення позивачем були подані первинна та повторна скарга до ДПА у Кіровоградській області та ДПА України відповідно. За результатами розгляду скарг позивача ДПА у Кіровоградській області та ДПА України винесені рішення "Про результати розгляду первинної скарги" від 24.03.2011 року № 963/10/25-014 та рішення "Про результати розгляду повторної скарги" від 11.04.2011 року № 3471/Л/25-0315, якими відмовлено в задоволенні скарг позивача (а.с.20-25).

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину від 25.01.2010 року № 1/0, укладеного позивачем з ТОВ "ВКФ Марка +", про поставку паливно-мастильних матеріалів, в результаті чого зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року на суму 30 087,47 грн., зменшено валові витрати підприємця на 150 437,35 грн. у другому кварталі 2010 року. Під час проведення перевірки відповідачем до Кременчуцької ОДПІ направлено запит № 4397 від 29.11.2010 року щодо проведення зустрічної перевірки стосовно взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "ВКФ Марка +".

Такі висновки перевіряючими зроблені з огляду на те, що від Кременчуцької ОДПІ надійшла відповідь за № 15453/7/15-322 від 07.12.2010 року, в якій зазначено, що на виконання вимог наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008 року "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з ПДВ щодо правомірності формування податкового кредиту та достовірності нарахування сум податку на додану вартість за травень 2010 р. ТОВ "ВКФ "Марка +", код 22522532, та складено акт № 315/15-322/22522532 від 28.07.2010 р. (а.с.47-49). Перевіркою встановлено фіктивність угоди між ТОВ "ВКФ Марка +" та його контрагентом - продавцем ПП "ПММ "Газсервіс - Кременчук"(згідно податкової звітності у ПП "ПММ "Газсервіс - Кременчук"відсутні трудові ресурси, немає власних або орендованих земельних ділянок, відсутні транспортні засоби) та, відповідно, неправомірно задекларовані суми ПДВ і сформовано податковий кредит ТОВ "ВКФ "Марка +". ТОВ "ВКФ "Марка +" по декларації з ПДВ за травень 2010 р. зменшено суму податкового зобов'язання, в тому числі і по СГД - фізичній особі ОСОБА_1 на суму 30087,47 грн.

Відповідно до договору поставки № 11-01 (купівля-продажу) від 25.01.2011 р. (а.с.29), укладеного між ТОВ "ВКФ "Марка+" (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець), продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти нафтопродукти: дизельне паливо бензин: А-76, А-92, А-95, масла у кількості згідно заявок. цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання вищезазначеного договору та в підтвердження здійснення господарської операції ТОВ "ВКФ "Марка+" виписані податкові накладні від 07.05.2010 р. № 22 на суму 59846,40 грн., в т.ч. ПДВ 9974,40 грн. (а.с.73), від 14.05.2010 р. № 25 на суму 62671 грн. в т.ч. ПДВ 10445,17 грн. (а.с.75), від 26.05.2010 р. № 27 на суму 58007,40 грн. в т.ч. ПДВ 9667,9 грн. (а.с.77) та рахунок фактури № 22 від 06.05.2010 р., № 27 від 26.05.2010 р. та видаткові накладні (а.с.74, 76,78).

Розрахунок за ПММ позивач з ТОВ "ВКФ "Марка+"проводив безготівково, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.79-83).

Оскільки у позивача у власності не має спеціальних транспортних засобів, на яких може здійснюватись поставка ПММ, останнім був укладений договір про перевозку вантажу автомобільним транспортом № 27 від 25.01.2010 р. з ФОП ОСОБА_2 (а.с.93), який на підставі даного договорі здійснював перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними 01ББН № 10 від 07.05.2010 р., 01ББН № 12 від 14.05.010 р., 01ББН № 13 від 26 травня 2010 р. В даних ТТН в рядку замовним зазначено ФОП ОСОБА_1, а в рядку вантажовідправник -ТОВ "ВКФ "Марка+" (а.с.96-98). Крім того стосовно виконання договорів перевезення ПММ між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 складені акти виконаних робіт від 07.05.2010 р., 14.05.2010 р., 26.05.2010 р. (а.с.94-95).

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідно до ст..215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), 1. підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Виходячи з наведених правових норм, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "ВКФ "Марка+". Отже, висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність фінансово-господагрських операцій між позивачем та його контрагентом -ТОВ "ВКФ "Марка+" є помилковими та необґрунтованими.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення правовідносин визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом першої інстанції, за договором № 1/01 від 25.01.2010 р. ТОВ "ВКФ "Марка+" реалізувало ПММ на суму 180524,8 грн., в т.ч. ПДВ 30087,47 грн.

Встановивши незаконність нарахування основного зобов'язання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про незаконне нарахування штрафної (фінансової) санкції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту та реальність господарської операції, а тому податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 р. № 0043471700/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30087,47 грн. -основного зобов'язання та 15043,73 грн. -штрафні (фінансові) санкції підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат, витрати пов'язані з господарською операцією по придбанню ПММ у ТОВ "ВКФ "Марка+" в розмірі 150437,33 грн., а відтак податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 р. № 0043461700/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн. підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області - залишити без задоволення .

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко