Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/0270/5024/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5024/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представника позивача: Чайковської Н. М.

представника відповідача: Гуренка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Друкар"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (надалі - УПФУ в м. Вінниці, позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Друкар" (надалі - ТОВ "Друкар", відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до УПФУ в м. Вінниці у відповідача виникла заборгованість в розмірі 9535,64 грн., не погашена в добровільному порядку станом на день подання адміністративного позову.

19.11.2012 р. від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 29594), з якого вбачається, що відповідач визнає позов частково в сумі 4352,03 грн. До поданого клопотання долучено платіжні доручення про сплату заборгованості на загальну суму 5183,61 грн.

В судовому засіданні представник позивача надала заяву про зміну позовних вимог. У даній заяві зазначено, що відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості на відповідні рахунки в сумі 4830,23 грн., тому заборгованість відповідача перед УПФУ в м. Вінниці станом на 19.11.2012 р. становить 4705,41 грн. Дану заяву відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) прийнято судом до розгляду, як таку, що відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо стягнення з нього суми заборгованості, зазначеної в заяві про зміну позовних вимог не заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

ТОВ "Друкар" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464-VІ) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

За правилами ч. 5 ст. 7 та ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується на суми, що є базою нарахування, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно зі зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Проте в порушення зазначених норм відповідачем не в повній мірі сплачувався єдиний внесок, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед УПФУ в м. Вінниці, яка станом на день подання вказаного позову становила 9535,64 грн.

На підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками єдиного внеску накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) єдиного внеску і фінансових санкцій відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з рішенням № 500 від 20.04.2012 р. відповідачу була нарахована штрафна санкція в розмірі 418,93 грн. та пеня 112,21 грн. за період з 21.02.2011 р.по 21.02.2012 р..

Відповідно до рішення № 973 від 11.05.2012 року підприємству була нарахована штрафна санкція в розмірі 135,57 грн. та пеня 78,85 грн. за період з 21.02.2012 р. по 20.04.2012 р.

Вказані рішення про застосування фінансових санкцій боржником не оскаржувались.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

УПФУ в м. Вінниці на адресу відповідача направлялася вимога про сплату боргу від 05.10.2012 р. № Ю - 906 на суму 8056,29 грн. Проте боржник не сплатив зазначену у вимозі суму боргу та не оскаржив її.

Як убачається з заяви про зміну позовних вимог, довідки, виданої УПФУ в м. Вінниці від 19.11.2012 р. № 4522, сума заборгованості відповідача станом на день розгляду справи з урахуванням часткової сплати становить 4705,41 грн. основного платежу.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. Закону № 2464-VІ Пенсійний фонд та його органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. За правилами ст. 25 Закону № 2464-VІ суми єдиного внеску, своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Друкар" (код ЄДРПОУ 31909984) 4705 (чотири тисячі сімсот п'ять) грн. 41 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905) на р/р 37192013000238 ГУ ДКС у Вінницькій області МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович