Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а/0470/12181/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12181/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача -Троценко Г.Г., Копилова Г.Г., Мазур Н.І., Осадчий А.В.,

представників відповідача -Чуба О.М., Якушевої А.О., Шляніна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства ОКП «Дніпротеплоенерго»«Новомосковськтеплоенерго»до Державної фінансової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування положень вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги Дніпропетровської ОДФІ в редакції листа № 840-19/2235 від 02.10.12 «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» щодо відшкодування в повному обсязі зайво витрачених грошових коштів підприємства, внаслідок проведення розрахунків векселем всупереч законодавству, що призвело до недоотримання доходів підприємства, внаслідок несвоєчасного пред'явлення векселя до сплати та не проведення претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати по ньому на загальну суму 2 500 000,00 грн., та про визнання протиправним та скасування вимоги Дніпропетровської ОДФІ, яка міститься в листі № 840-19/2235 від 02.10.12 «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» щодо відшкодування позивачем порушень на суму 5 810,53 тис. гривень, які виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» за період з 01.03.11 по 31.03.12, які набрали форму акту від 3 серпня 2012 року № 840-25/38, але не призвели до втрат. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при винесені оскаржуваної вимоги відповідачем не враховані положення чинного законодавства, якими врегульований обіг векселів в Україні, як-то Закону України «Про обіг векселів в України» та Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Так, враховуючи положення ст. 70 Уніфікованого закону, оскільки спірний простий вексель повинен був бути оплачений за наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр-Фінанс» 22.08.09, то перебіг позовної давності за вексельною заборгованістю позивача почався з 22.08.12, тобто на момент здійснення ревізії відповідачем по справі строк вексельної давності ще не сплив, а тому висновок про бездіяльність посадових осіб по не проведенню претензійно - позовної роботи щодо отримання оплати по веселю є безпідставним. Крім того, позивачем зазначено, що зобов'язання по оплаті векселя, в цьому випадку, ще не настали, і тому що строк позовної давності за вимогами по цьому векселю зупинений згідно зі ст. 263 Цивільного кодексу України та згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» принаймні до 1 січня 2013 року. Щодо закупівлі у ТОВ ВТФ «Авіас» паливно-мастильних матеріалів (бензину та дизельного пального) в періоді з березня по жовтень 2011 року на загальну суму 126 430,48 гривень по договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.03.10 № 2010-6 по придбанню пального марки А-76, А-92, А-95 та дизельного пального у кількості, необхідній підприємству, та за вартістю, визначеною відповідно до виписаних рахунків на купівлю пального без проведення передбачених законодавством процедур позивачем зазначено, що така закупівля здійснення на підставі договору від 10.03.10, який укладено ще до вступу Закону «Про здійснення державних закупівель» в дію. З приводу висновків відповідача щодо здійснення підприємством без проведення передбаченої законодавством процедури закупівлі придбання у ПАТ «Дніпропетровськгаз» природного газу в періоді з лютого по березень 2012 року на загальну суму 5 684 100,00 гривень позивач послався на не, що субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та інші комунальні послуги не можна вважати бюджетною підтримкою, а тому Закон України «Про здійснення державних закупівель» не має застосовуватись до позивача.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Ухвалою суду від 20.11.12 первинного відповідача - Дніпропетровську об'єднану державну фінансову інспекцію замінено належним відповідачем Державною фінансовою інспекцією Дніпропетровської області.

Відповідач, ДФІ Дніпропетровської області, позовні вимоги не визнав, зазначивши, що проведеною ревізією позивача встановлені порушення положень Закону України «Про обіг векселів в Україні», а також відсутність документів, які б підтверджували проведення позивачем претензійно-позовної роботи щодо погашення векселя, термін пред'явлення до сплати якого закінчився 22.08.09, що призвело до втрат активів на загальну суму 2 500 000 грн. Крім того, відповідачем встановлений факт закупівлі позивачем паливно-мастильних матеріалів на загальну суму, що перевищує 100,00 тис. грн., без проведення передбаченої процедури закупівлі, що є порушенням Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.10. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволені позову з огляду на порушення, встановлені в ході ревізії позивача.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши за правилами ст. 86 КАС України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з 19.06.12 по 30.08.12 фахівцями Дніпропетровської об'єднаної ДФІ проведена ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.03.11 по 31.03.12. За результатами ревізії складений відповідний акт від 03.08.12 №840-25/38 (далі - акт ревізії), за змістом якого встановлено порушення позивачем, зокрема п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.09 № 237, ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01, пп. 8, 9 п.11 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою КМУ, що виявилось у проведені розрахунків векселем всупереч законодавству, що призвело до втрати активів на загальну суму 2 500 000,00 грн., внаслідок несвоєчасного пред'явлення векселя до сплати та не проведення претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати по цьому векселю, що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих підприємству. Також, ревізією повноти застосування передбачених законодавством процедур закупівлі, правильності вибору необхідної процедури закупівлі встановлено, що позивачем в порушення ч. 1 с т. 2, ч. 5 ст. 2, ч. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.10 № 2289, здійснено закупівлю паливно-мастильних матеріалів та природного газу для потреб підприємства з перевищенням граничного рівня суми закупівель без проведення передбачених законодавством процедур закупівлі на загальну суму 5 810 530,48 грн., в тому числі: придбано паливно-мастильних матеріалів (бензин та дизельне пальне) в періоді з березня по жовтень 2011 року на загальну суму 126 430,48 грн.; придбано природного газу в періоді з лютого по березень 2012 року на суму 5 684 100,00 грн., що не призвело до втрат.

Враховуючи встановлені ревізією порушення, відповідачем на адресу позивача направлений лист - вимога від 10.09.12 №840-19/1959, пунктом 1 якого, в редакції листа від 02.10.12 №840-19/2235, позивача зобов'язано відшкодувати в повному обсязі недоотримані доходи підприємством внаслідок несвоєчасного пред'явлення векселя до плати та непроведення претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати на ньому на загальну суму 2 500 000 грн., шляхом внесення винною особою коштів в сумі 2 500 000 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. Крім того, листом-вимогою від 02.10.12 №840-19/2235 позивачу зауважено на невідшкодування порушення, що не призвело до втрат, на суму 5 810,53 тис. грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеної на підставі таких висновків вимоги від 10.09.12 №840-19/1959 в редакції листа від 02.10.12 №840-19/2235 в частині її оскарження на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Щодо пункту 1 вимоги Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції від 10.09.12 №840-19/1959 в редакції листа Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» від 02.10.12 № 840-19/2235, яким позивача зобов'язано відшкодувати в повному обсязі зайво витрачених грошових коштів підприємства, внаслідок проведення розрахунків векселем всупереч законодавству, що призвело до недоотримання доходів підприємства, внаслідок несвоєчасного пред'явлення векселя до сплати та не проведення претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати по ньому на загальну суму 2 500 000,00 грн. (том 1а.с.102). Судом встановлено, що між позивачем - ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алдімашгруп» (Новий кредитор) укладений Договір про відступлення права вимоги від 22.08.07, згідно з умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором за зобов'язаннями боржника - «Житлово-експлуатаційне об'єднання» на загальну суму 2 395 256,61 грн. За відступлення права вимоги Новий кредитор зобов'язується розрахуватися з Первісним кредитором цінним папером у вигляді векселя номінальною вартістю 2 500,0 тис. гривень. (том 1 а.с.84). Ознаки нікчемності вказаного договору або наявності судового рішення щодо визнання його недійсним судом не встановлено.

Відповідно до акту приймання-передачі цінних паперів від 18.09.07 № 34/78 ТОВ «Алдімашгруп» передав, а позивач прийняв Простий вексель номінальною вартістю 2 500,0 тис. грн., договірною вартістю - 2 395 256, 91 грн., Серії АА № 0965156, векселедавець - Відкрите акціонерне товариство «Центрметалургкоксохім» (код ЄДРПОУ - 33302602), дата складання векселя - 23.08.07, дата погашення - 22.08.09 (том 1 а.с. 82). Як вбачається, з копії Простого векселю Серії АА № 0965156, векселедавець зобов'язується заплатити суму за цим векселем за наказом ТОВ «Альтаїр-Фінанс» (код ЄДРПОУ 33397888) (том 1 а.с.83).

Враховуючи, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ «Центрметалургкоксохім» та ТОВ «Альтаїр-Фінанс» ліквідовані у зв'язку з визнанням юридичної особи банкрутом 22.12.08 та 13.05.08 відповідно, а також те, що на Простому векселі серії АА № 0965156 від 23.08.07 написи, відмітки або інші підстави, які би засвідчували право позивача вимагати сплати суми боргу по вищевказаному цінному паперу від векселедавця, відсутні та термін пред'явлення векселя до сплати закінчився 22.08.09, однак, документів, які б підтверджували проведення претензійно-позовної діяльності щодо погашення вищевказаного векселя підприємством не проводилось, відповідачем зроблені висновки про те, що позивач здійснив проведення розрахунків векселем всупереч законодавству та не провів претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати по ньому.

Суд відзначає, що правовідносини з обігу векселів в України унормовані Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про обіг веселів в Україні» тощо.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Згідно зі ст.5 згаданого Закону векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.

За змістом приписів ст. ст. 33, 70 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із строком платежу на визначену дату; позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Згідно зі ст. ст. 77, 78 Уніфікованого Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо, зокрема, строку платежу, платежу, позовної давності; векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин) строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ВАТ «Центрметалургкоксохім», який є векселедавцем за Простим векселем серії АА № 0965156 від 23.08.07 та зобов'язаний із настанням строку (22.08.09) сплатити власнику векселя (векселетримачу) - позивачу визначену суму грошей, в листопаді 2008 року винесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З огляду на викладені обставини та положення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме з листопада 2008 р. - дата настання строку платежу за спірним Простим векселем почався перебіг трьохрічного строку позовної давності, протягом якого до векселедавця мають бути заявлені позовні вимоги, які випливають із такого векселя.

Разом з тим, як встановлено в судовому процесі, 21.09.07 державним виконавцем відділу ДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції Шутенко А.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження, відкритого за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з позивача на користь юридичних осіб грошової суми, було складено акт опису й арешту майна серії АА № 904222, яким описано та накладено арешт на Простий вексель номінальною вартістю 2 500 000 грн. серії АА № 0965156 від 23.08.07. Згідно з цим Актом означений Простий вексель вилучено (том 1 а.с.80-81).

Відповідно до ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України.

Як вбачається з листа відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 31.08.09 № В18/13418 (том 1 а.с.207), враховуючи, що позивач є підприємством паливно-енергетичного комплексу та приймає участь в процедурі погашення заборгованості, що підтверджується випискою від 28.11.05, державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у відношенні зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Копія постанови про зупинення виконавчого провадження від 09.02.09 наявна в матеріалах справи (том 2 а.с.110).

Відповідно до ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках, зокрема внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Згідно з п.3.4 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу дію процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено до 1 січня 2013 року.

Положеннями ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, як і положеннями ч.4 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону № 2677-VI від 04.11.10, передбачено, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.

Суд зважує, що відповідно до ст.38 Уніфікованого закону, положення якої застосуються і до простого векселя, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що держатель векселю набуває право на пред'явлення векселя до платежу, а відтак і на пред'явлення позовних вимог до векселедавця, зокрема за наявністю у нього такого векселю. З огляду на викладене, враховуючи, що Простий вексель серії АА № 0965156 від 23.08.07 був арештований та вилучений державним виконавцем 21.09.07 та продовжує бути вилученим як на дату настання строку платежу за ним, так і протягом вищеозначеного трьохрічного строку позовної давності, у позивача, за відсутністю такого векселя, були відсутні підстави для пред'явлення його для платежу, а відтак і для проведення претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати по ньому.

Фахівцями державної фінансової інспекцій в ході проведення ревізії позивача встановлений факт арешту та вилучення спірного Простого векселя у позивача, проте належної уваги та оцінки таким обставинам не надано.

За викладених обставин висновки ревізії щодо втрат позивачем активів на загальну суму 2 500 000 грн. внаслідок несвоєчасного пред'явлення векселя до сплати та не проведення претензійно-позовної діяльності є безпідставними та необґрунтованим, а тому пункт 1 вимоги Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції від 10.09.12 №840-19/1959 в редакції листа Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» від 02.10.12 № 840-19/2235 підлягає визнанню противоправним та скасуванню.

Щодо вимоги листа Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» від 02.10.12 № 840-19/2235 про відшкодування порушень, що не призвели до втрат на суму 5 810,53 тис. грн.

В акті ревізії зазначено, що підприємством в порушення ч. 1 ст. 2, ч. 5 ст. 2, ч. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.10 здійснено закупівлю паливно-мастильних матеріалів та природного газу для потреб підприємства з перевищенням граничного рівня суми закупівель без проведення передбачених законодавством процедур закупівлі на загальну суму 5 810 530,48 грн., в тому числі: придбано паливно-мастильних матеріалів (бензин та дизельне пальне) в періоді з березня по жовтень 2011 року на суму 126 430,48 грн.; придбано природного газу в періоді з лютого по березень 2012 року на суму 5 684 100,00 грн. Встановлене порушення не призвело до матеріальної шкоди (том 1 а.с.39).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ВТФ «Авіас» укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.03.10 № 2010-6 щодо придбання пального марки А-76, А-92, А-95 та дизельного пального у кількості, необхідній підприємству, та за вартістю, визначеною відповідно до виписаних рахунків на купівлю пального (том 2 а.с.134). Позивачем не заперечується, що на підставі укладеного договору ним в періоді з березня по жовтень 2011 р. придбані у ТОВ ВТФ «Авіас» паливно-мастильні матеріали (бензини та дизельне пальне) на загальну суму 126 430,48 грн. З приводу тверджень відповідача щодо укладення Договору купівлі-продажу нафтопродуктів з порушенням вимог чинного законодавства суд зазначає наступне. Відповідно до ст.215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Законодавець виділяє нікчемні правочини - такі, недійсність яких встановлена законом, та оспорювані правочини - такі, недійсність яких прямо не встановлена законом, але які можуть бути визнані судом недійсними. На обґрунтування доводів щодо невідповідності договору вимогам закону відповідачем не наведено обставин, що вказують на нікчемність правочину, а також не надано відповідного судового рішення про визнання такого договору недійними.

Суд відмічає, що згаданий Договір купівлі-продажу нафтопродуктів укладений позивачем під час дії Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.08 № 921, відповідно до п.5 якого вимоги цього Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень. Зі змісту Договору купівлі-продажу нафтопродуктів не вбачається, що вартість закупівлі товару за ним становить 100 тис. грн. і більше, доказів закупівлі позивачем товару за цим договором одноразово на суму 100 тис. грн. і більше в період дії згаданого Положення відповідачем не надано.

З 30.07.10 набрав чинності Закону України «Про здійснення державних закупівель». Відповідно до ч.1 ст.2 згаданого Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) його положення застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. Як зазначено вище, позивачем здійснювалась закупівля нафтопродуктів в період з березня 2011р. по жовтень 2011р. на загальну суму 126 430,48 грн., проте доказів закупівлі позивачем нафтопродуктів у ТОВ ВТФ «Авіас» одноразово на суму 100 тис. грн. і більше відповідачем не надано. Відтак, положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» не підлягають застосування до спірних правовідносин.

Також судом встановлено, що між позивачем та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» укладено три договори поставки природного газу, а саме: - договір від 11.10.11 № 104101-11 РГ щодо постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб релігійних організацій на суму 22 449 тис. грн., з додатковою угодою від 30.12.11 № 1 щодо зміни ціни на постачання природного газу (том 2 а.с. 112 -115); - договір від 30.09.11 № 104101-11 БО щодо постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання на суму 6353,376 тис. грн., з додатковими угодами від 01.10.11 № 1 щодо зміни ціни на постачання природного газу, від 11.10.11 № 2 щодо зміни ціни на постачання природного газу, від 01.12.11 № 3 та від 29.12.11 № 4 щодо зміни реквізитів Постачальника, від 30.12.11 № 5 щодо зміни ціни на постачання природного газу (том 2 а.с. 122); - договір від 30.09.11 № 104101-11Н щодо постачання природного газу для надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на суму 20 578,074 тис. грн., з додатковими угодами від 01.10.11 № 1 щодо зміни ціни на постачання природного газу, від 11.10.11 № 2 щодо зміни назви та предмету договору, від 30.12.11 № З щодо зміни ціни на постачання природного газу (том 2 а.с. 116).

Як вбачається зі змісту вказаних договорів, предметом закупівлі за ними є природний газ. В судовому засіданні представником позивача не заперечувався факт придбання у ПАТ «Дніпропетровськгаз» природного газу в період з лютого по березень 2012 року на загальну суму 5 684 100,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 України «Про здійснення державних закупівель», в редакції чинній з 28.01.11, його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання; теплова енергія, її постачання та транспортування; послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення тощо. Відтак, при закупівлі в період з лютого 2012 по березень 2012 у ПАТ «Дніпропетровськгаз» природного газу на загальну суму 5 684 100 грн. позивач не повинен був проводити передбачену Законом України «Про здійснення державних закупівель» процедуру закупівлі, оскільки його положення не підлягають застосування до спірних правовідносин.

Окрім того, суд зважує на наступне. Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.11 №499/2011, державні фінансові інспекцій мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. З огляду на зміст наведеної норми відповідач наділений правом пред'являти вимоги, які підлягають виконанню. Наведена в листі від 02.10.12 №840-19/2235 вимога щодо невідшкодування позивачем порушення, що не призвело до втрат на суму 5 810,53 грн., виконанню не підлягає, оскільки, як зазначено в акті ревізії, здійснення закупівлі товарів без проведення передбачених законодавством процедур закупівлі, до матеріальної шкоди не призвело. Право на направлення вимоги підприємству з приводу невідшкодування порушення, яке не призволу до втрат, чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи, що, як встановленого судовим розглядом справи, висновки ревізії в частині порушення позивачем передбаченої законодавством процедури закупівлі на загальну суму 5 810 530,48 грн. паливно-мастильних матеріалів та природного газу не знайшли свого підтвердження, а направлення вимоги в частині невідшкодування позивачем порушення, що не призвело до втрат на суму 5 810 530,48 грн. не відповідає наданим відповідачу - суб'єкту владних повноважень правам, вимога листа Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» від 02.10.12 № 840-19/2235 про відшкодування порушень, що не призвели до втрат на суму 5 810,53 тис. грн. підлягає визнанню противоправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки в ході судового розгляду відповідачем - суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності мотивів винесення спірної вимоги за правилами ч.2 ст.71 КАС України, а викладені в акті від 03.08.12 №840-25/38 судження фінансової інспекції не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами, то поданий позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункт 1 вимоги Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції в редакції листа Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» від 02.10.12 № 840-19/2235 щодо відшкодування в повному обсязі зайво витрачених грошових коштів підприємства, внаслідок проведення розрахунків векселем всупереч законодавству, що призвело до недоотримання доходів підприємства, внаслідок несвоєчасного пред'явлення векселя до сплати та не проведення претензійно-позовної діяльності щодо отримання оплати по ньому на загальну суму 2 500 000,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу листа Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про направлення змін до обов'язкових вимог та нагадування щодо їх виконання» від 02.10.12 № 840-19/2235 щодо відшкодування позивачем порушень на суму 5 810,53 тис. гривень, що не призвели до втрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства ОКП «Дніпротеплоенерго» «Новомосковськтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 03342190) витрати по сплаті судового збору в сумі 33 грн. (тридцять три гривні) 54 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 30.11.12.

Суддя А.О. Коренев