Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а-7152/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р. № 2а-7152/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Олексяк І.Р.

представника прокуратури Бойко Н.І.

представника позивача Гавришків О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Львові адміністративну справу за позовом першого заступника Прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Захід - Торг», третя особа Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання недійсними установчих документів, недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи,-

в с т а н о в и в :

перший заступник Прокурора м. Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС) з позовом до приватного підприємства «Захід - Торг»(далі -ПП «Захід - Торг»), за участю третьої особи -виконавчого комітету Львівської міської ради в якому просить суд визнати недійсними установчі документи ПП «Захід - Торг»(код ЄДРПОУ 36501261); визнати недійсним запис у ЄДРПОУ №14151020000022104 про проведення державної реєстрації ПП «Захід - Торг»; припинити юридичну особу ПП «Захід - Торг»(79008, м. Львів, вул. Лисенка, 23а, ЄДРПОУ 36501261).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що управлінням державної реєстрації виконавчого комітету Львівської міської ради в Єдиний державний реєстр підприємців та організацій України внесено запис про реєстрацію юридичної особи -приватного підприємства «Захід - Торг»та видано свідоцтво про державну реєстрацію. Однак, на думку позивача, відповідач, враховуючи вимоги до суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, основним видом діяльності якого є оптова торгівля будівельними матеріалами, не є повноцінною господарюючою одиницею, а відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, є суб'єктом господарювання, який має ознаки фіктивності. На підтвердження вказаного позивач зазначає, що у ПП «Захід-Торг»відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Про фіктивність ПП «Захід-Торг»свідчить і той факт, що відсутні наймані працівники, в тому числі кваліфіковані спеціалісти, які б проводили роботи відповідно до статутної діяльності підприємства, що вказує про неможливість здійснення господарської діяльності. Відповідно до проведених органами податкової служби документальних перевірок відповідача встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг, які спрямовані не на реальне настання правових наслідків, тобто являються нікчемними. Крім того, старшим слідчим СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові порушено кримінальну справу відносно засновника підприємства ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.205, ч.3 ст.27 ч.4 ст.358 Кримінального Кодексу України, який переслідуючи корисливу мету та для реалізації своїх злочинних намірів 26.05.2009 року придбав ПП «Захід - Торг»зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Лисенка 23/А, перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова. Як зазначає позивач у позовній заяві, під прикриттям ПП «Захід-торг»здійснювалась діяльність по наданню податкової вигоди для третіх осіб, із використанням при цьому підроблених документів від імені контрагентів, які не виконували своїх податкових зобов'язань, не звітували до податкових органів та здійснювали господарські операції через фіктивних посередників. Обвинувальний висновок по даній кримінальній справі затверджено заступником прокурора міста Львова та справу скеровано прокуратурою міста Львова для розгляду по суті до Сихівського районного суду м. Львова. З огляду на викладене, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

31.10.2012 року представником виконавчого комітету Львівської міської ради подано клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління державної реєстрації Львівської міської ради, оскільки однією із позовних вимог є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи відповідача. Протокольною ухвалою суду здійснено заміну третьої особи виконавчого комітету Львівської міської ради на Управління державної реєстрації Львівської міської ради.

В судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою вибули», причини неявки суду не повідомив.

Поштова кореспонденція відправлялась за адресою, яка вказана в ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи в судовому засіданні 13.11.2012 року позов підтримав, проте зазначив, що Управління державної реєстрації Львівської міської ради є неналежною третьою особою.

Заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача та третьої особи, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Захід - Торг»зареєстроване як юридична особа 26.05.2009 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, про що зроблено відповідний запис №14151020000022104, ідентифікаційний код юридичної особи 36501261, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №207420.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС у період з 27.03.2012 року по 30.03.2012 року проводилася позапланова невиїзна перевірка ПП «Захід-Торг»(код ЄДРПОУ 34943530) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків та обов'язкових платежів за період 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами проведення якої складено акт від 30.03.2012 року №27/22-10/36501261.

Згідно висновків акта перевірки від 30.03.2012 року №27/22-10/36501261 встановлено порушення відповідачем ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Захід-Торг»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «Захід-Торг»адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п. 1.31 пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями ), п.п.14.1.202, п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.138.1.1, п.138.1., п.138.2., п.п.138.8.1., п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.14.1.185, п.14.1.191 п.14.1.ст.14 п.185.1, ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.198.2 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України (а.с.21).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України

Функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби на момент подання позовної заяви визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Статтею 20 ПК України визначені права органів податкової служби, до яких, серед іншого віднесено у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання (п.20.1.12).

Верховний суд України у своїй постанові від 16.10.2012 року по справі №21-281а12 зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що законом не передбачено право позивача на звернення до суду з вимогою щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів відповідача та позивачем не наведено норми закону, яка дає право суб'єкту владних повноважень звертатися до суду з такою вимогою з підстав визначених у позовній заяві.

Зокрема, як на підставу позовних вимог позивач вказує на фіктивність фінансово-господарської діяльності ПП «Захід - Торг»для надання податкової вигоди третім особам та порушення відносно засновника підприємства кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим слідчим СВ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС України 19.04.2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, відносно ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, відносно ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи від 19.04.2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 жодної господарської діяльності від імені підприємств не здійснювали, а фактично володіючи реквізитами даних підприємств, маючи в розпорядженні установчі документи та печатки вищезазначених фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, виготовили документи із використанням даних СПД які в подальшому використовували для прикриття незаконної діяльності, достовірно знаючи, що створюють видимість здійснення фінансово-господарської діяльності та діють в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює здійснення підприємницької діяльності, ведення бухгалтерського та податкового обліків (а.с.26).

У судовому засіданні представник прокуратури також пояснила, що дану кримінальну справу із затвердженим обвинувальним вироком скеровано прокуратурою міста Львова для розгляду по суті до Сихівського районного суду м. Львова. Однак на вимогу суду жодних доказів про результати розгляду вищезазначеної кримінальної справи у судове засідання не подано. Згідно поданих у судовому засіданні пояснень, рішення у кримінальній справі не постановлено.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Відтак, лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.

Крім того, частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, якими є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню і приписи ст.110 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (ч.1 ст.110).

Згідно з пунктом 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80 (в редакції наказу ДПА України від 17.11.1998 року № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

У судовому засіданні 27.11.2012 року представник позивача - ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС зазначила, що у відповідача є борг перед Державним бюджетом України.

З урахуванням вищенаведеного, а також у зв'язку з ненаданням позивачем суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи визначених у ст.. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині припинення юридичної особи - ПП «Захід - Торг»та визнання недійсним запису про проведення його державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 20.09.2012 року №К-40054/10, згідно якої органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що обставини невиконання платником податків податкового обов'язку шляхом складання і подачі до податкового органу документів обов'язкової податкової звітності не обрані суб'єктом владних повноважень як мотиви заявленої вимоги, крім того податковою інспекцією не надано суду належних та допустимих доказів здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги з вказаних у позовній заяві підстав задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2012 року

Суддя Костецький Н.В.