Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а/1270/8358/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8358/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Мирончук Н.В., розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження за позовом Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Альфа Стандарт» про стягнення заборгованості в сумі 352,08грн. -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Альфа Стандарт» про стягнення заборгованості в сумі 352,08грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 03.10.2012 року утворився податковий борг перед бюджетом у сумі 352,08 грн., у тому числі:

- з податку на прибуток у розмірі 172,00грн. Визначене ДПІ у м.Красному Лучі грошове зобов'язання відповідача відповідно рішення-повідомлення №0003721501 від 25.10.10 - 170,00грн. Строк сплати 12.11.2010 декл.№23024 від 10.05.2011 - 1,0грн. Строк сплати 20.05.11р.декл.№14685 від 08.08.12р. - 1,00грн.

- податку на додану вартість у розмірі 180,08грн. Визначене ДПІ у м.Красному Лучі грошове зобов'язання відповідача відповідно декларації №29113 від 09.11.09р. - 1,00грн. Строк сплати 19.11.09р. декларація №37458 від 09.02.10 - 1,00грн. Рішення - повідомлення №0003711501 від 25.10.10р. - 170,00грн. Строк сплати 10.11.10р. - рішення-повідомлення №0002111501 від 08.09.11рю-1,00грн.

Ухвалою від 31 жовтня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків -відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу, частково, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач -ДП «Альфа Стандарт» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради за № 04051945Ю0010193 від 15.02.2002, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.14).

Відповідач взятий на облік з 15.02.2002 року до ДПІ у м.Красному Лучі Луганської області за №49 як платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 05.10.2012 року № 671 (а.с.16).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений Законом України "Про податок на додану вартість"(який діяв на час виникнення спірних правовідносин). Згідно зі ст.7 цього Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за 2009 рік, в якій відповідач самостійно зазначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 1,00грн. (а.с.26-27).

Відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 рік, в якій відповідач самостійно зазначив суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 1,00грн. (а.с.25).

Відповідачем подано до податкового органу звітну податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2012 року, в якій відповідач самостійно зазначив суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 1,00грн. (а.с.23-24).

Відповідно до п.п.41.1.1. п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючими органами, зокрема, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5. ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності зі статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно до ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем було вручено відповідачу першу податкову вимогу № 1/45 від 25.04.2007 року на суму 3629,00грн. (а.с.17). та другу податкову вимогу № 2/54 від 25.05.2007 року на суму 8416,91грн.(а.с.18).

Відповідно до розрахунку частки суми податкового боргу станом на 03.10.2012 за відповідачем числиться податковий борг в сумі 352,08грн. (а.с.6).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду адміністративного позову податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом, у добровільному порядку у розмірі 352,08грн., не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 352,08грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 16, 20, 54, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Альфа Стандарт» про стягнення заборгованості в сумі 352,08грн. - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Альфа Стандарт» (і.к.31769898) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в розмірі 352,08 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 08 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка не брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову складено у повному обсязі 30 листопада 2012 року о 14 год. 30 хв.

Суддя Н.В. Мирончук