Рішення

від 29.11.2012 по справі 6/5005/9743/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.12р. Справа № 6/5005/9743/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ", м. Київ

до Приватного підприємства "ФІРМА ГРІНЕКС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 157 340, 90 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: Комерзан О.О., довіреність № 21-12/11-20 від 21.12.11р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного підприємства "ФІРМА ГРІНЕКС", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати лізингових платежів у загальній сумі 157 340,90грн., яка складається з суми непогашеної вартості предмету лізингу внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № L1602-01/08 від 14.01.2008року та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у вигляді 3 146,82грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відповідачем та відповідачем, відповідно до ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.2003р. № 1381 "Про фінансовий лізинг", 14.01.2008р. було укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L1602-01/08 - далі - Договір лізингу, згідно з умовами якого позивач, відповідно до письмової заявки відповідача, придбав для відповідача за власний кошт тягач марки DAF FT XF 105.460 SSC, 2007р.в., № кузов/шасі XLRTE47MSOE77857, який відповідно до умов договору 20.02.2008року передав відповідачеві, про що сторони підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі предмету лізингу та додатково 06.03.2008року склали та підписали угоду про внесення змін до даного договору у вигляді уточненого графіку фінансових платежів до даного договору.

17.06.2010р. відповідачем, у відповідності до чинного законодавства, за рішенням власника (учасника) підприємства змінено свою назву з приватного підприємства «Красула» на приватне підприємство «Фірма «Грінекс»(надалі - відповідач, Лізингоодержувач) без зміни організаційно-правової форми.

Згідно п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

У відповідності із ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.6.1 Договору фінансового лізингу, якщо прострочення сплати лізингового платежу або його частини становить більше 30 днів, Лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати повернення Предмета лізингу.

На виконання п.6.2. Договору лізингу Лізингоодержувача вимогою № 1630-07/11 від 26.07.2011р. письмово повідомлено про порушення Договору та встановлено строк для усунення таких порушень, що з боку відповідача залишилось невиконаним у зв'язку з чим, листом № 1824-08/11 від 31.08.2011р. Лізингоодержувача було письмово повідомлено про відмову від Договору лізингу з 31.08.2011р. та висунуто вимогу в добровільному порядку повернути Предмет Договору лізингу, який у відповідності до акту вилучення предмету Договору лізингу (копія додається) Лізингоодержувач повернув, а Лізингодавець прийняв Предмет Договору лізингу.

Відповідно до п.6.4. Договору лізингу у разі припинення або розірвання цього Договору всі витрати, пов'язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі і оскільки після реалізації предмету лізингу невідшкодованими залишились грошові кошти у сумі 157 340,90грн. , що становлять вартість непогашеної заборгованості за предметом лізингу, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачеві, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвали суду від 14.11.2012року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

29.11.2012року на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні справу було розглянуто, без участі представника відповідача, оскільки відповідно до письмового повідомлення державного поштового відділення, відповідач змінив свою адресу перебування, за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст.ст. 806-809 Цивільного кодексу України та Закону України від 11.12.2003р. № 1381 "Про фінансовий лізинг", 14.01.2008 року було укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L1602-01/08 - далі - Договір лізингу, згідно з умовами якого позивач, відповідно до письмової заявки відповідача, придбав для відповідача за власний кошт тягач марки DAF FT XF 105.460 SSC, 2007р.в., № кузов/шасі XLRTE47MSOE77857, який відповідно до умов договору 20.02.2008року передав відповідачеві, про що сторони підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі предмету лізингу та додатково 06.03.2008року склали та підписали угоду про внесення змін до даного договору у вигляді уточненого графіку фінансових платежів до даного договору, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог на вимоги суду та не заперечується відповідачем.

17.06.2010р. відповідачем, у відповідності до чинного законодавства, за рішенням власника (учасника) підприємства змінено свою назву з приватного підприємства «Красула» на приватне підприємство «Фірма «Грінекс»(надалі - Відповідач, Лізингоодержувач) без зміни організаційно-правової форми, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог на вимоги суду та не заперечується відповідачем.

Згідно п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

У відповідності із ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.6.1 Договору фінансового лізингу, якщо прострочення сплати лізингового платежу або його частини становить більше 30 днів, Лізингодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вимагати повернення Предмета лізингу.

На виконання п.6.2. Договору лізингу Лізингоодержувача вимогою № 1630-07/11 від 26.07.2011р. письмово повідомлено про порушення Договору та встановлено строк для усунення таких порушень, що з боку відповідача залишилось невиконаним у зв'язку з чим, листом № 1824-08/11 від 31.08.2011р. Лізингоодержувача було письмово повідомлено про відмову від Договору лізингу з 31.08.2011р. та висунуто вимогу в добровільному порядку повернути Предмет Договору лізингу який у відповідності до акту вилучення предмету Договору лізингу (копія додається) Лізингоодержувач повернув, а Лізингодавець прийняв Предмет Договору лізингу, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог на вимоги суду та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.6.4. Договору лізингу у разі припинення або розірвання цього Договору всі витрати, пов'язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі і оскільки після реалізації предмету лізингу невідшкодованими залишились грошові кошти у сумі 157 340,90грн. , що становлять вартість непогашеної заборгованості за предметом лізингу, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачеві, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати лізингових платежів у загальній сумі 157 340,90грн., яка складається з суми непогашеної вартості предмету лізингу внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору фінансового лізингу № L1602-01/08 від 14.01.2008року та Додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі у вигляді 3 146,82грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі. Таке ж зобов'язання відповідача перед позивачем передбачено й п. 4.7, 8.1.4. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), отже матеріалами справи доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 157 340,90грн., що становить суму несплачених лізингових платежів, відповідно до умов Договору фінансового лізингу № L 1602-01/08 від 14.01.2008року та Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною, укладених між позивачем та відповідачем, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, не спростованих відповідачем ні у відзиві на позов, ні в судовому засіданні, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по справі у вигляді 3 146,82грн. судового збору з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, такими що не суперечать матеріалам справи та чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,292,525,526,530,611,623 Цивільного кодексу України, ст.ст.232,233 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг" господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Фірма Грінекс" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 94; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Тітова, 21; код ЄДРПОУ 32906240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп.5, офіс 101; код ЄДРПОУ 34480657) 157 340,90грн. (сто п'ятдесят сім тисяч триста сорок грн. 90 коп.) - основна заборгованість; 3 146,82грн. (три тисячі сто сорок шість грн. 82коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 03.12.12р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко