Рішення

від 03.12.2012 по справі 21/5005/9670/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.12р. Справа № 21/5005/9670/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М", м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський Трубний Завод", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 49 395,81 грн. заборгованості за договором підряду № 883/11 від 30.09.11р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Литвиненко М.В., дов. б/н від 27.11.12р.;

Черкашин І.І., дов. б/н від 27.11.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми заборгованості за договором підряду № 883/11 від 30.09.2011 року у розмірі 45 000,00 грн., пеню - 3 411,98 грн., 3% річних - 983,83 грн.

Представник позивача в ході судового розгляду справи повідомив суд про погашення відповідачем основного боргу у сумі 45 000,00 грн., в доказ чого надав копію виписки з банку та акт звірки, у зв'язку з чим просив провадження у справі в цій частині припинити.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, в судовому засіданні 03.12.12р. участі не брав.

Разом з цим, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51) відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.11.12р.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариство "Інтерпайп Новомосковський Трубний Завод" (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" (далі - Підрядник, Позивач) укладено договір підряду № 883/11 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і з застосуванням власних матеріалів виконати роботи по монтажу двох приміщень пульта управління на об'єктах Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти виконані Підрядником робити та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 10.1. Договору, Договір вступає в силу від дати підписання його уповноваженими Сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але в любому випадку в частині зобов'язання Замовника - до повного їх виконання, в частині гарантійних зобов'язань Підрядчика - до закінчення гарантійного строку.

За умовами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість робіт, виконаних Підрядчиком по цьому Договору, узгоджена Сторонами і вказується в протоколі погодження договірної ціни, оформленому у вигляді Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною

Загальна сума Договору на момент його укладення складає: 84 444,00 грн., в тому числі НДС (20%) -14 074,00 грн.

15.11.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду (додаток № 5 до договору) п. 6 якої встановлено загальну суму договору у розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) гривень 00 коп. та відповідно узгоджено додаткові роботи. Окрім того відповідно п. 5 додаткової угоди вартість робіт узгоджується сторонами в протоколі узгодження договірної ціни - Додаток № 6 до договору, копія якого додається.

Пунктом 2.2.1. Договору встановлено, обов'язок Замовника здійснити авансовий платіж у розмірі 50% від вартості робіт. 15.11.2011 року Відповідачем була здійснено попередню оплату за договором у сумі 45 000 тисяч гривень.

Залишок коштів, відповідно п. 2.2.2. Договору у розмірі 50% Замовник сплачує на протязі 5 (п'яти) банківських днів від дати підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт та на підставі рахунку наданого Підрядником.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що приймання - передача виконаних робіт здійснюється після їх завершення і оформляється Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Акт виконаних робіт № 4, підписаний сторонами 30.01.2012 року на суму 90 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.6. Договору Замовник зобов'язався своєчасно проводити оплату виконаних Підрядчиком робіт у порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно п. 2.2.2. Договору кінцевий термін розрахунку за договором підряду настав 06.02.2012 року.

Відповідно до матеріалів справи підрядні роботи Відповідач оплатив частково, перерахувавши позивачу частину авансу в сумі 45 000,00 грн., відтак у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 45 000,00 грн.

31.08.2012 року Ввідповідачу була направлена претензія-вимога з проханням погасити наявний борг за договором підряду № 883/11 від 30.09.2011 року, з доданим актом звіряння взаємних розрахунків та копією рахунку на оплату. Відповідач отримав дану претензію-вимогу 03.09.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення, але до цього часу не вчинив жодних дій по погашенню заборгованості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір має всі ознаки договору підряду.

Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов'язкову оплатність договору підряду.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

За наведеного, є правомірними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу у сумі 45 000,00 грн.

В ході судового розгляду справи Позивач надав суду виписку з банку від 15.11.2012р., згідно якої Відповідачем 15.11.2012 року повністю сплачено основний борг у сумі 45 000,00 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім основного боргу Позивачем просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 3 411,98 грн. та 3% річних - 983,83 грн..

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за порушення строків оплати Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми непоставленого товару за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня нарахована позивачем не вірно, а саме: за період з 07.02.2012р. по 22.03.2012р. становить 857,58 грн., за період з 23.03.2012р. по 07.08.2012р. - 2545,08 грн., разом до стягнення підлягає 3 402,66 грн.

В частині стягнення 9,32 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що 3% річних нараховано не вірно, тому розмір 3% річних з 07.02.2012р. по 29.10.2012р. включно становлять 981,15 грн.

В частині стягнення 2,68 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вище викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього судові витрати у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський Трубний Завод" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05393139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35258105) пеню у розмірі 3 402,66 грн. (три тисячі чотириста дві грн. 66 коп.), 3% річних у розмірі 981,15 грн. (дев'яносто вісімдесят одна грн. 15 коп.), 1 609,11 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 11 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 45 000,00 грн. - припинити.

В частині стягнення пені у розмірі 9,32 грн. та 3% річних у розмірі 2,68 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 04.12.2012р.