cpg1251 номер провадження справи 19/13/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.12 Справа № 5009/2631/12
За позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Іск» (69095, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 106, кв.1)
про стягнення 11514,98 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники сторін:
від позивача: Ковальська Я.М. - представник за довіреністю № 27/27 від 03.01.12.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Запорізької області 11.07.12. звернувся Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Іск»про стягнення 11514,98 грн. заборгованості за Договором № 526 від 01.06.02. про постачання теплової енергії в гарячій воді, з яких: 10843,27 грн. -основного боргу, 504,74 грн. -пені, 138,35 грн. -3 % річних, 28,62 грн. -інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті теплової енергії за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Іск»виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.12. порушено провадження у справі № 5009/2631/12, справі присвоєно номер провадження 19/13/12, судове засідання призначено на 26.07.12. о 10-35.
Представник позивача в судовому засіданні 26.07.12. надав суду витребувані документи, підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання 26.07.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала суду про порушення провадження у справі № 5009/2631/12 від 13.07.12. була направлена на вказану у позові та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 454015 від 24.07.12. адресу. Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 16.07.12., про що свідчіть повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2631/12.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.08.02. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Іск»(Споживач) укладено Договір № 526 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі -Договір).
За вказаним вище Договором, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.2 Договору).
Пунктами 2.1, 2.2 Договору встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі Договору між Енергопостачальною організацією та Споживачем. Теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію -в період опалюваного сезону; гаряче водопостачання -протягом року.
Споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI Договору (п. 3.2.2 Договору).
Згідно із п.п. 5.1, 5.4, 5.5 Договору вбачається, що облік споживання теплової енергії проводиться за правилами обліку, або розрахунковим способом: опалення -розрахунковим способом; гаряче водопостачання -за приладами обліку. Дата зняття Споживачем показань приладів обліку -20 число поточного місяця; надання звіту теплопостачальної організації не пізніше 20-24 числа поточного місяця. Показники приладів обліку за звітний період є підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 6.2 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 3/06 від 01.01.06. до Договору визначено, що Споживач з 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Енергопостачальної організації за адресою: вул. Артема, 79-А документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачу теплової енергії; акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Енергопостачальної організації на потязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів).
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Енергопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Енергопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк -п'ять днів. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений Договором термін, акт підписується Енергопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за теплову енергію за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 10843,27 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Згідно із п. 10.1 Договору, цей Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.08.02. до 31.07.07. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.
Таким чином, у зв'язку із тим, що у матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від: 31.11.11., 31.12.11., 31.01.11., 29.02.12., 31.03.12., 30.04.12. та рахунками за спожиту теплову енергію: від 30.11.11., від 31.12.11., від 31.01.12., від 29.02.12., від 31.03.12., від 30.04.12. на загальну суму 10843,27 грн.
Відправка позивачем відповідачу зазначених актів та рахунків підтверджується реєстрами відправки заказної кореспонденції, які містяться у матеріалах справи.
Судом встановлено, що Споживачем не підписано вказані акти приймання-передачі теплової енергії та не надано заперечень щодо даних, зазначених у актах приймання-передачі теплової енергії, як то передбачено у п. 6.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 3/06 від 01.01.06. до Договору, а тому акти вважаються погодженими із Споживачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриману теплову енергію у встановлений строк, у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 526 від 01.08.02. за період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. становить 10843,27 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Іск»перед Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району за Договором становить 10843,27 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
В зв'язку з тим, що заборгованість по сплаті отриманої теплової енергії відповідачем не погашена, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10843,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку із тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 138,35 грн. -3 % річних та 28,62 грн. -інфляційних витрат.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності обчислення позивачем сум 3 % річних та інфляційних витрат, судом встановлено, що позивачем допущено помилку, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 120,90 грн. -3 % річних та 11,77 грн. -інфляційних витрат.
Також, позивач на підставі п. 7.2.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача 504,74 грн. -пені.
Пунктом. 7.2.3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1,0 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100 % загальної суми боргу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 504,74 грн.
За таких обставин, позов Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр «Іск»(69095, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 106, кв. 1, код ЄДРПОУ 20486743) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А, код ЄДРПОУ 32121458) 10843 (десять тисяч вісімсот сорок три) грн. 27 коп. -основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. 90 коп. -3 % річних, 11 (одинадцять) грн. 77 коп. -інфляційних втрат, 504 (п'ятсот чотири) грн. 74 коп. -пені, 1604 (одну тисячу шістсот чотири грн.) 70 коп. -судового збору.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.07.12.
Суддя І.В. Давиденко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2012 |
Оприлюднено | 06.12.2012 |
Номер документу | 27840000 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Давиденко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні