Ухвала

від 13.11.2012 по справі 5009/3700/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/53/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

13.11.12 справа № 5009/3700/12

За позовом Приватного підприємства «Жемчуг-2005»(72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена, 1)

до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (72001, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Леніна, 36)

про визнання протиправними дій та визнання недійсним розпорядження

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Довгий О.В. -представник за довіреністю № б/н від 20.01.12.

Від відповідача: Сахно Т.В.- представник за довіреністю № 03-12/0043 від 26.01.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 01.10.12. звернулось Приватне підприємство «Жемчуг-2005»з позовною заявою до Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про:

- визнання протиправними дій голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо видання розпорядження голови районної державної адміністрації № 426 від 31.07.12. про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації № 220 від 09.06.12.;

- визнання недійсним розпорядження голови районної державної адміністрації № 426 від 31.07.12. про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації № 220 від 09.06.12.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, розпорядження Голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області № 426 від 31.07.12. видано з перевищенням повноважень, суперечить діючому законодавству України та порушує права Приватного підприємства «Жемчуг-2005»щодо належного оформлення права землекористування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.10.12. порушено провадження у справі № 5009/3700/12, справі присвоєно номер провадження 19/53/12, судове засідання призначено на 18.10.12. о 10-00.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 18.10.12. надійшло клопотання на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі, відповідно до якого Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки в даному випадку мають місце публічно-правові відносини та просить суд припинити провадження у справі № 5009/3700/12.

В судовому засіданні 18.10.12. представник позивача заперечив проти зазначеного вище клопотання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.10.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 5009/3700/12 відкладено на 13.11.12. о 12-00.

13.11.12. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання позивача про припинення провадження у справі, відповідно до якого Приватне підприємство «Жемчуг-2005»просило суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

13.11.12. через канцелярію господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області просила суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Жемчуг-2005».

В судовому засіданні 13.11.12. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов Приватного підприємства «Жемчуг-2005»задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.12. заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові Приватного підприємства «Жемчуг-2005»відмовити повністю.

Судом встановлено, що розпорядженням Голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 09.06.09. № 220 «Про надання дозволу на замовлення розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку»позивачу було надано дозвіл на замовлення розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, загальною площею 45,98 га ріллі за рахунок земель державної власності на території Плодородненської сільської ради.

Розпорядженням Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.07.12. № 426, керуючись ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Регламентом Михайлівської районної державної адміністрації, враховуючи рішення господарського суду Запорізької області від 30.11.11. у справі № 17/5009/5093/11, розпорядження Голови Михайлівської райдержадміністрації № 220 від 09.06.09. «Про надання дозволу на замовлення розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку»визнано таким, що втратило чинність.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими акати України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності із ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

- справи про банкрутство;

- справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

- справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

- справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

- справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту, передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що серед актів, визнання незаконними які передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний суд -суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов -звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні:

- адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

- усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

- усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

- адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті;

- адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом, як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Проаналізувавши вимоги позовної заяви Приватного підприємства «Жемчуг-2005», суд зазначає, що даний спір містить усі риси, характерні для віднесення його до юрисдикції адміністративного судочинства.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.11. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»передбачено, що господарському суду підвідомчий господарський спір, зокрема, за таких умов: участь у спорі, суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільних кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до приписів п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.11. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»встановлено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньо компетенції у сфері управління; з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

З наведених вище норм вбачається, що спори із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження їх актів вирішують адміністративні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

З наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним акту суб'єкта владних повноважень -Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

При цьому суд зазначає, що даний спір не є спором про право, а пов'язаний із безпосереднім здійсненням відповідачем владних управлінських функцій. Між сторонами відсутні договірні (господарські) відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, оскільки видання розпоряджень суб'єкта владних повноважень не є господарською діяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Таким чином, позовна заява Приватного підприємства «Жемчуг-2005»не належить розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки даний спір не є господарським спором, а є адміністративним та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 5009/3700/12 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що сума судового збору повертається, зокрема, в разі закриття провадження у справі.

Оскільки судом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у даній справі , сплачений судовий збір в розмірі 1102,00 грн. на підставі квитанції № 096741918 від 21.08.12., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 5009/3700/12 припинити.

Суддя І.В. Давиденко