Рішення

від 13.11.2012 по справі 5009/3762/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/56/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.12 Справа № 5009/3762/12

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3) в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»(69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 44, кв. 29)

про стягнення 112 419,33 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

від позивача: Найденко І.О. -представник за довіреністю № б/н від 26.09.12.

від відповідача: Ясир А.І. -представник за довіреністю № 1 від 01.08.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 08.10.12. звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»про стягнення 112419,33 грн. неустойки за Договором поставки № 111611155 від 03.03.11., з яких: 69093,33 грн. -пені за прострочення поставки Продукції, 22410,00 грн. -пені та 20916,00 грн. - штрафу за прострочення виконання шефмонтажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо своєчасної поставки продукції та виконання шефмонтажу, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»неустойку за непоставлену вчасно продукцію та невиконання шефмонтажу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.12. порушено провадження у справі № 5009/3762/12, справі присвоєно номер провадження 19/56/12, судове засідання призначено на 13.11.12. о 10-30.

Представники сторін через канцелярію господарського суду Запорізької області 13.11.12. подали витребувані судом документи.

У відзиві, який надійшов до господарського суду Запорізької області 13.11.12., відповідач зазначив, що визнає позов частково, в частині стягнення пені за прострочення поставки, але просить суд зменшити суму пені на 90 %, в зв'язку з тим, що порушення зобов'язання відповідачем не призвело до негативних наслідків та збитків. Крім того, в частині стягнення пені в сумі 22410,00 грн. та штрафу в сумі 20916,00 грн., відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, в зв'язку з необґрунтованістю цих сум.

В судовому засіданні 13.11.12. о 10-30 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.11.12. о 15-30.

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.12. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Державного підприємства «Національна атомна кенергогенеруюча омпанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.12. визнав позов частково.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5009/3762/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.03.11. між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»(далі -Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»(далі -Постачальник) укладено Договір поставки № 111611155 (далі -Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору зазначено, що Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити апаратуру електричну високовольтну (елегазовий вимикач), виробництва компанії «ARENA T&D SA»(Франція) (далі -Продукція), а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію та надані послуги с шефмонтажу Продукції.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікації, (далі -специфікація), яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору встановлено, що сума Договору становить 6056577,60 грн. у тому числі ПДВ 20% - 1009429,60 грн.

Ціна на кожну одиницю Продукції встановлена в національній валюті України і зазначена в специфікації (п. 3.2 Договору).

Відповідно до специфікації № 1 до Договору поставки № 111611155 від 03.03.11. зазначено найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура і ціни, таким чином, вартість продукції за вказаною специфікацією становить 6056577,60 грн. з ПДВ; строк поставки за Договором -вересень 2011 р.

В ціну Продукції включені витрати, пов'язані з виготовленням, проведенням технічної прийомки у відповідності до вимог до даного виду продукції, упаковкою, маркуванням і доставкою вантажоодержувачу, а також проведення шефмонтажу спеціалістом компанії «ARENA T&D SA»(Франція) (п. 3.4 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Покупець сплачує вартість Продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до положень п. 4.2 Договору передбачено, що оплата поставленої Продукції здійснюється покупцем протягом 30 робочих днів після підписання акту приймання-передачі поставленої партії продукції. Оплата послуг з шефмонтажу здійснюється Покупцем протягом 30 робочих днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг з шефмонтажу.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк поставки Продукції зазначений в специфікації, строк виконання шефмонтажу буде конкретизовано сторонами після поставки Продукції за узгодженням ВП «ХАЕС»графіку цього виконання.

Згідно з п. 5.2 Договору встановлено, що поставка Продукції, згідно специфікації, здійснюється автотранспортом Постачальника на умовах DDP: склад Хмельницького відділення ВП «Складське господарство»ДП НАЕК "Енергоатом", 30100, м. Нетішин, Хмельницька обл. (далі -Вантажоодержувач), згідно Інкотермс -2000. Постачальник не пізніше ніж за три дні до відвантаження Продукції письмово повідомляє Покупця про заплановану дату поставки Продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії Продукції, що поставляється.

Згідно з п. 5.4 Договору зазначено, що датою поставки вважається дата в накладній на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача.

Датою надання послуг з шефмонтажу вважається дата технічного акту з шефмонтажу (п. 5.5 Договору).

Пунктами 6.1.1, 6.1.2 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої Продукції та прийняти поставлену Продукцію, та надані послуги з шефмонтажу Продукції у відповідності до умов Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору встановлено, що за порушення строку поставки Продукції за Договором поставки та строку проведення шефмонтажу за Договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості не виконаного в строк зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання. За прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати шляхом переговорів та взаємних консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку і передаються у відповідний господарський суд України за місцем знаходження відповідача, дотриманням претензійного порядку врегулювання спору (п.п. 9.1, 9.2 Договору).

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.11., а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, передбачених Договором -до закінчення терміну дії гарантії.

13.07.11. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»з листом № 5810/42 від 13.07.12. з проханням щодо визначення дати поставки елегазового вимикача GL-318.

Листом № 111 від 19.07.11. Товариство з обмеженою відповідальнісю «ТехАтомІнвест»просило позивача продовжити строк поставки Продукції до 20.10.11.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»надіслало Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»лист-пропозицію № 6207/42 від 25.07.11. щодо продовження строку поставки Продукції до 20.10.11.

З листа Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»№ 21-17/1852-7647 від 01.08.11. вбачається, що Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС»наголошував на поставці елегазового вимикача GL-318 в строк, вказаний в Договорі -вересень 2011 р.

Таким чином, Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест» лист № 6695/42 від 09.08.11. з вимогою поставки елегазового вимикача GL-318 в строк до 30.09.11.

Відповідно до видаткової накладної № РН-031 від 12.10.11. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»поставило Хмельницькому відділенню ВП «Складське господарство»ДП НАЕК «Енергоатом»Продукцію, загальна вартість якої складає: 5757777,60 грн., в тому числі ПДВ -959629,60 грн.

Згідно з актом прийому-передачі № 2670 від 17.11.11., Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»поставило Продукцію, а Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»та Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»прийняли Продукцію без заперечень та зауважень.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»та до Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»листом № 21-17/2574-10481 від 21.10.11. з проханням забезпечення прибуття шеф-інжектора «AREVA T&D SA»до Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»07.11.11.

Листом № 9153/42 від 28.10.11. Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»для виконання вимог вантажоотримувача відносно шефмонтажу елегазового вимикача направлено лист Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»№ 21-17/2574-10481 від 21.10.11.

Відповідно до акту наданих послуг № 2693 від 14.12.11., Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»надало послуги з шефмонтажу, згідно умов Договору на загальну суму 298800,00 грн. з урахуванням ПДВ, а Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»та Державноме підприємстве «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»в свою чергу прийняли надані послуги без заперечень та зауважень.

22.03.12. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»з листом-претензією № 2502/51 від 21.03.12. про стягнення неустойки за Договором поставки № 111611155 від 03.03.11. в сумі 112419,33 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»надало відповідь № 158 від 20.04.12. на вказану вище претензію, відповідно до якої проти даної претензії заперечило.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо своєчасної поставки продукції та виконання шефмонтажу, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим відповідачу нараховано 69093,33 грн. -пені за прострочення поставки Продукції, 22410,00 грн. -пені та 20916,00 грн. -штрафу за прострочення виконання шефмонтажу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідно до специфікації № 1, термін поставки продукції на загальну суму 6056577,60 грн. з ПДВ зазначений вересень 2011р.

Тобто, строк поставки цієї продукції є 30.09.11.

Згідно з п. 5.5 Договору, сторонами погоджено, що датою поставки вважається дата в накладній на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад Вантажоодержувача.

Як свідчить видаткова накладна № РН-031 від 12.10.11., Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»поставило Хмельницькому відділенню ВП «Складське господарство»ДП НАЕК «Енергоатом»Продукцію, загальна вартість якої складає: 5757777,60 грн., в тому числі ПДВ - 959629,60 грн.

Крім того, сторонами було погоджено, що датою надання послуг з шефмонтажу вважається дата технічного акту з шефмонтажу (п. 5.6 Договору).

Як свідчить акт наданих послуг № 2693 від 14.12.11., Товариство з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»надало послуги з шефмонтажу Відокремленому підрозділу «Хмельницька АЕС», на загальну суму 298800,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Тобто, датою надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест» з шефмонтажу є 14.12.11.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 7.2 Договору сторонами погоджено, що за порушення строку поставки Продукції за Договором поставки та строку проведення шефмонтажу за Договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості не виконаного в строк зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання. За прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання.

Таким чином, сторони Договору в добровільному порядку, без заперечень та зауважень домовились про застосування до відповідача штрафної договірної санкції у вигляді сплати пені саме за прострочку виконання договірного негрошового зобов"язання -за прострочку поставки Продукції та строку проведення шефмонтажу.

За прострочку поставки Продукції, що складає 12 днів, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 69093,33 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 69093,33 грн. -пені за прострочку поставки Продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму письмовому відзиві просив суд зменшити розмір пені за прострочку поставки Продукції на 90 %, в зв'язку з чим суд частково задовольнив вказане клопотання відповідача, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11. зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оскільки заявлена до стягнення сума пені є надмірно великою, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо поставки Продукції виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»в повному обсязі, про що зазначено позивачем у позові, в матеріалах справи відсутні докази того, що часткове порушення строків виконання зобов'язання відповідачем завдало будь-яких збитків позивачеві, то розмір пені, на думку суду, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення.

Таким чином, в зв'язку з викладеним вище, господарський суд Запорізької області зменшує розмір пені, нарахованої за прострочку поставки Відокремленому підрозділу «Хмельницька АЕС»Продукції з 69093,33 грн. до суми -20727,99 грн. (на 70 %).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 22410,00 грн. -пені та 20916,00 грн. -штрафу за прострочку 75 днів виконання шефмонтажу.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк виконання шефмонтажу буде конкретизовано сторонами після поставки Продукції за узгодженням Відокремленим підрозділом «Хмельницька АЕС»графіку цього виконання.

Відповідно до листів Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом», Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»№ 145 від 26.09.11., № 8222/42 від 30.09.11., № 21-17/2362-9651 від 30.09.11., № 205 від 17.10.11., № 8961/42 від 24.10.11., № 21-17/2574-10481 від 21.10.11., № 9153/42 від 28.10.11., копії яких містяться у матеріалах справи, сторонами обговорювались умови проведення шефмонтажу, але точної дати виконання робіт з шефмонтажу узгоджено не було.

Враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що посилання позивача на те, що прострочення виконання відповідачем шефмонтажу становить 75 днів: з 01.10.11. по 14.12.11., суд вважає безпідставним, а вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»22410,00 грн. -пені та 20916,00 грн. -штрафу за прострочку виконання шефмонтажу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено судом вище, сторонами не було узгоджено строку проведення шефмонтажу, а отже, в даному випадку не настав строк прострочення виконання зобов'язання, а саме, - строк прострочення виконання відповідачем шефмонтажу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволення позову в частині стягнення 22410,00 грн. -пені та 20916,00 грн. -штрафу за прострочку виконання шефмонтажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект»ДП НАЕК «Енергоатом»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехАтомІнвест»(69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 44, кв. 29, код ЄДРПОУ 35499454) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» ДП НАЕК «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літера А, код ЄДРПОУ 26251923) 20727 (двадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 99 коп. -пені, 1381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) грн. 86 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.12.

Суддя І.В. Давиденко