Рішення

від 28.11.2012 по справі 5011-32/14756-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/14756-2012 28.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Таунхауз Інвест", м.Київ

про стягнення 67 593,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Козак О.Д. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таунхауз Інвест" про стягнення заборгованості з оплати лізингових платежів в сумі 62 445, 53 грн., пені в сумі 4270, 06 грн., трьої процентів річних в сумі 878, 17 грн. відповідно до Договору № 080701-01/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 01.07.2008 року.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому наполягає на задоволенні його позовних вимог.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач надіслав на адресу суду клопотання, згідно ст. 22 ГПК України, про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні в зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні. Згідно п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. м. Київ № 18 з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні представника і т. п. суд відхиляє доводи сторони, викладені в заяві про перенесення розгляду справи, виходячи з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 -34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Враховуючи викладене у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовляє.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таунхауз Інвест", далі Лізингоодержувач, було укладено Договір фінансового лізингу № 080701-01/ФЛ, далі Договір, предметом якого є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмета лізингу, дані щодо якого наведені в Специфікації.

Так, згідно Специфікації (додаток №2 до Договору) Предметом лізингу є бульдозер Caterpillar моделі D4K XL, 2008 року випуску у кількості 1 одиниці, ціна якого становить 727 500, 00 грн. з урахуванням ПДВ, що кореспондується з положеннями п. 3.2. Договору.

Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв Предмет лізингу в користування, про що сторони склали акт приймання-передачі від 22.08.2008 року.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та п. 3.4. Договору.

Відповідно до п. 3.5. Договору Лізингоодержувач зобов'язується здійснювати погашення заборгованості перед Лізингодавцем в наступному порядку:

- сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

- сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

- сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості Предмету лізингу згідно Графіку сплати платежів;

- сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення Лізингоодержувачем обов'язків за даним Договором.

Додатковою угодою від 27.10.2008 року до Договору, далі Додаткова угода, сторони внесли зміни до Додатку № 1 до Договору та визначили Графік сплати лізингових платежів з розбивкою на 50 лізингових періодів тривалістю один місяць кожен, за які Лізингоодержувач здійснює відповідні платежі, з урахуванням п. 3.5. Договору, далі Графік.

Усі платежі за Договором здійснюються в національній валюті (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок та в строки відповідно до Графіку, з урахуванням валютного коригування, у відповідності до п. п. 3.4.1, 3.4.2., 3.4.3., 3.4.4. Договору в редакції Додаткової угоди.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не сплачено повністю лізингові платежі та винагорода (комісія) Лізингодавцю на виконання п. 3.5. Договору, в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на загальну суму 62 445, 53 грн.

Оскільки зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, а тому позивач додатково просить суд стягнути пеню в сумі 4270, 06 грн. за період прострочення відповідно до наданого розрахунку (розрахунок позивача з урахуванням суми лізингового платежу), передбачену сторонами в пункті 11.2.1 Договору. Так, за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів за Договором та Графіком, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 878, 17 грн. (розрахунок додається).

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яку потрібно застосовувати у спірних відносинах. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 806 ЦК України та ст. 292 ГК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем.

Одночасно, пунктом 3.4. Договору визначено, що валютою зобов'язання та розрахунків є гривня, з наступним коригуванням на зміну її курсу до долару США, відповідно до п. 3.4.1 Договору. Погодження ціни договору, як істотної умови, відбулося відповідно статті 3 укладеного Договору, якою сторони визначили ціну предмету лізингу та валютне коригування лізингових платежів, а тому, відповідно до приписів ст. ст. 1, 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 806, 807 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 292 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду доказів виконання, або неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати лізингових платежів та винагороди (комісії) Лізингодавцю на загальну суму 62 445, 53 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані, а наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Таким чином вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а саме в сумі 4270, 06 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті. Оскільки мало місце прострочення оплати лізингових платежів за Договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 878, 17 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "Таунхауз Інвест", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2012 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 11, 202, 509, 599, 629, 806, 807 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, 180, 181, 193, 292 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 36 , 43, 44, 49, 55, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таунхауз Інвест" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таунхауз Інвест", 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 35122674, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ "Г", код ЄДРПОУ 33880354, заборгованість з оплати лізингових платежів та винагороди (комісії) в сумі 62445, 53 грн., пеню в сумі 4270, 06 грн., три проценти річних в сумі 878, 17 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -03.12.12р.

Суддя Ю.О. Підченко