Рішення

від 28.11.2012 по справі 5011-32/14762-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/14762-2012 28.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Чудес", м. Київ

про стягнення 83 648, 74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилов І.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Чудес" про стягнення з останнього боргу з орендних платежів в сумі 48575, 84 грн., компенсації вартості спожитих комунальних послуг та сплати за електропостачання в сумі 3328, 25 грн. та неустойки в сумі 31744, 65 грн. згідно договору суборенди № 59/11-П від 05.07.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Законодавець зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Вказана в позовній заяві адреса відповідача, а саме: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 10 не підтверджується наданим до матеріалів справи Витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.11.2012 року. Так, відповідно до наданого витягу значиться, що підприємство відповідача знаходиться за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, з урахуванням чого, судом було зобов'язано позивача надіслати на зазначену адресу копію позовної заяви та доданих до неї документів на підтвердження чого він надав суду опис вкладення у цінний лист від 20.11.2012 року та фіскальний чек № 3280 від 20.11.2012 року, згідно яких позовна заява направлена на адресу відповідача, зазначену у Витягу. Неотримання поштової кореспонденції або її втрата, в т. ч. органами зв'язку, надає можливість суб'єкту господарювання самостійно звернутися із запитом до вказаних органів щодо розшуку втрачених документів.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус", далі Орендар, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин чудес", далі Суборендар, укладений Договір суборенди № 59/11-П, далі Договір, відповідно предмету якого (п. п. 1.1, 1.2) Орендар передає, а Суборендар приймає в суборенду приміщення загальною площею 22, 3 кв. м. у Торгово-виставковому центрі "Глобус", за адресою м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП №1, сектор "В", секція 0.1.7., далі Приміщення, згідно Поверхового плану та Специфікації.

На виконання п. 2.2. Договору сторони склали акт приймання передачі приміщення від 27.08.2011 року, яким Орендар передав, а Суборендар прийняв в суборенду зазначене Приміщення.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що строк суборенди встановлюється з 25.08.2011 року по 15.07.2014 року включно.

Орендна ставка за Договором становить 1315, 30 грн. за 1 кв. м. по курсу НБУ на дату підписання Договору (7, 9715 грн. за 1 дол. США), а місячна сума орендної плати розраховується відповідно до п. п. 5.2., 5.3. Договору. Порядок внесення платежів за договором визначений у п. п. 5.4., 5.5. Зазначене кореспондується з обов'язком Суборендаря, викладеним у п. п 3.1.2, 3.2. Договору.

Додатковою угодою № 1 від 28.11.2011 року до Договору сторони внесли зміни до пунктів 3.1.2 та 5.5., відповідно до Додаткової угоди № 2 від 31.01.2012 року внесено зміни до п. 5.3 Договору.

Відповідачем не виконано своїх зобов'язань за Договором щодо внесення орендних платежів за листопад-грудень 2011 року, а тому, за розрахунком позивача, за ним рахується заборгованість з орендної плати в сумі 48 575, 84 грн., та зі сплати комунальних платежів та інших платежів, на виконання п. 3.1.2 Договору та п. 1 Додаткової угоди № 1 від 28.11.2011 року, в сумі 3328, 25 грн., які позивач намагається стягнути.

Враховуючи прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач, з посиланням на приписи п. 5.6. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 6 415, 52 грн. Так, відповідно до вказаного пункту Договору , якщо який-небудь платіж за Договором прострочений, Суборендар виплачує Орендарю, додатково до простроченої суми пеню за прострочення подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення відповідної суми та сплачує штраф у розмірі 60 відсотків річних від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З посиланням на положення вказаного пункту Договору позивач просить суд додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 25 329, 14 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Загальна норма, встановлена у пункті першому статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини справи підтверджують існування орендних правовідносин між сторонами, в т. ч. виникнення заборгованості з боку відповідача з орендної плати компенсації витрат з комунальних платежів та по сплаті за енергопостачання. Натомість, останнім не надано суду доказів виконання, або неможливості такого виконання своїх договірних зобов'язань.

Оскільки відповідачем не погашено заборгованості та грошове зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, ним не надано суду доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі в сумі 48 575, 84 грн., з відшкодування комунальних платежів та сплаті за енергопостачання на загальну суму 3 328, 25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Втім наданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, в зв'язку з чим судом, з власної ініціативи зроблено її перерахунок. Так, за проведеним судом розрахунком, вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3 969, 04 грн.

Щодо стягнення з відповідача штрафу відповідно до п. 5.6. Договору, суд зазначає наступне:

Так, вказаним пунктом передбачена неустойка за прострочення платежів у вигляді пені за кожен день прострочення суми платежу та штраф в розмірі 60% процентів річних від простроченої суми, яка є договірною, і визначає розмір і умови її стягнення. Оскільки мова йде про несвоєчасне виконання та прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, суд дійшов висновку, що, в даному випадку, за своєю правовою природою вказаний штраф це проценти річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, що узгоджується з приписами ст. 625 ЦК України. Судом враховано, що три процента річних та індекс інфляції є іншими засобами захисту порушеного права, котрі не можуть бути різновидом (тотожністю) неустойки, як це визначено у постанові Верховного Суду України від 25.03.02р. у справі № 8/606.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за Договором, сторонами в договорі встановлено інший розмір процентів річних, ніж передбачений вищевказаною статтею, тому вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних в сумі 25 329,14 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За такими обставинами, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Чудес" про стягнення з останнього боргу з орендних платежів в сумі 48575, 84 грн., компенсації вартості спожитих комунальних послуг та сплати за електропостачання в сумі 3 328, 25 грн., неустойки в сумі 31 744, 65 грн. підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2012 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 526, 549, 625, 627, 762, 759 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, , 33, 34, ч. 3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Чудес" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Чудес", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, код ЄДРПОУ 33783715, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус", 03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, код ЄДРПОУ 35234901, заборгованість з орендної плати в сумі 48575, 84 грн., компенсацію вартості спожитих комунальних послуг та сплати за електропостачання в сумі 3 328, 25 грн., пеню в сумі 3969, 04 грн., штраф в сумі 25 329, 14 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1562, 42 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Чудес" щодо стягнення пені в сумі 2 446, 48 грн. - відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -03.12.12р.

Суддя Ю.О. Підченко