cpg1251 номер провадження справи 19/31/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.12 Справа № 5009/2920/12
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»(69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 66, кв. 104)
про стягнення 30202,80 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: Філімонова А.В. -представник за довіреністю № 01/664 від 09.11.11.
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Запорізької області 02.08.12. звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»про стягнення 30202,80 грн. збитків, нанесених державі.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов п. 5.6 Договору оренди щодо зберігання майна, а також запобігання його пошкодженню та псування, що призвело до спричинення збитків.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.12. порушено провадження у справі № 5009/2920/12, справі присвоєно номер провадження 19/31/12, судове засідання призначено на 14.08.12. о 11-45.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.08.12., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 5009/2920/12 відкладено на 18.09.12. о 10-30.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.09.12., відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, виправлено допущену в ухвалі господарського суду Запорізької області від 14.08.12. у справі № 5009/2920/12 описку щодо дати та часу розгляду справи, відповідно до якої вірною дату та час судового засідання було визначено: 02.10.12. о 10-50.
Представник позивача у судовому засіданні 02.10.12. надав суду витребувані судом документи, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання 02.10.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.
Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала суду про порушення провадження у справі № 5009/2920/12 від 03.08.12. була направлена відповідачу на вказану у позові адресу. Вказана ухвала була отримана представником відповідача 10.08.12., про що свідчіть повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.
У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2920/12.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
30.05.06. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі -Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»(далі -Орендар) укладено Договір № 2001 оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан» - структурного підрозділу Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат (далі -Договір).
Приписами пункту 1.1 вказаного вище Договору в редакції Договору про зміни № 2 від 20.07.07. встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс -базу відпочинку «Титан»- структурний підрозділ Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(надалі -майновий комплекс), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, протоколу про результати інвентаризації, передавального балансу та інвентарного опису основних засобів, складених станом на 31.03.06., склад і вартість якого становить 2234423,99 грн.
Відповідно до п. 1.3 Договору вказано, що майновий комплекс розташований за адресою: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 39.
Майновий комплекс передається в оренду з метою організації відпочинку та дозвілля громадян (п. 1.5 Договору).
Пунктом 1.9 Договору встановлено, що Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків бази відпочинку «Титан»Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», у частині активів та пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу майнового комплексу та акту прийому-передачі майна майнового комплексу в оренду, а також тих, що виникли в процесі діяльності підприємства за період з 31.03.06. до укладання договору.
Згідно актів прийому-передачі від 30.05.06. та від 20.07.07., підписаних між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»зазначено, що Орендар прийняв державне майно цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурний підрозділ Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що знаходиться за адресою: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 39.
Відповідно до п. 5.6 Договору, Орендар зобов'язався зберігати майно орендованого майнового комплексу, запобігати його пошкодженню та псуванню. Утримувати орендоване майно в порядку, передбаченому правилами та положеннями про безпечну та надійну експлуатацію, його технічне обслуговування разом з інженерними комунікаціями, санітарно-технічними і електричними пристроями, обладнанням та елементами зовнішнього благоустрою.
У разі припинення Договору оренди або його розірвання, за погодженням з Орендодавцем, Орендар зобов'язався повернути органу, уповноваженому управляти майновим комплексом, Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна майнового комплексу з вини Орендаря (п. 5.13 Договору).
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей Договір укладений строком на 5 (п'ять) років, - з 30.05.06. по 30.05.11.
30.09.10. між сторонами було укладено Договір про розірвання № 438/2001 Договору оренди від 30.05.06. № 2001 цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(далі -Договір про розірвання).
Відповідно до п. 1 Договору про розірвання зазначено, що на підставі листа Орендаря від 12.08.10 № 12/08-1 щодо розірвання Договору оренди та згідно зі ст.ст. 654, 653 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, п. 10.3 Договору оренди, сторони прийшли до згоди розірвати Договір оренди від 30.05.06. № 2001 цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»з 30.09.10.
Пунктом 4 Договору про розірвання сторони передбачили, що до моменту підписання акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»відповідає за його належне утримання та збереження в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Листами № 48/10427 від 15.12.11. та № 48/10428 від 15.12.11. слідчі Приморського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи № 3081130, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, просили Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області надати інформацію щодо кількості та вартості викраденого майна на території цілісного майнового комплексу -бази відпочинку «Титан», розташованої за адресою: вул. Курортна, 37, в м. Приморськ, Запорізької області за період часу, - з 31.01.11.
На підставі вказаних вище листів слідчих Приморського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, робочою групою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області 27.12.11. проведено звірку основних фондів цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», який перебував в оренді ТОВ «Атлант-тур»за Договором оренди.
В ході огляду основних фондів цілісного майнового комплексу 23.12.11. та 27.12.11. виявлено відсутність державного майна у кількості 387 одиниць, про що 27.12.11. складено акт проведення звірки основних фондів цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», який перебував в оренді ТОВ «Атлант-тур».
Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 984 від 30.12.11. «Про визначення розміру збитків, завданих державі під час збереження ТОВ «Атлант-Тур»цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»наказано: відділу оренди -надати відділу оцінки інформацію для публікації щодо окремого індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) у кількості 387 одиниць як нестачі, які входили до складу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»та перебували на балансі «Атлант-тур»за договором оренди від 30.05.06. № 2001, з метою відбору суб'єкта оціночної діяльності на проведення незалежної оцінки вищезазначеного майна для визначення розміру збитків, завданих державі від розкрадання; відділу оцінки -забезпечити роботу по укладанню договору з суб'єктом оціночної діяльності, відібраного на конкурсних засадах та забезпечити рецензування звіту про незалежну оцінку майна протягом 15 днів з дати отримання звіту; суб'єкту оціночної діяльності -надати до регіонального відділення звіт та висновки про вартість оцінювального майна станом на 27.12.11.
Протоколом засідання наради Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 16.01.12. по визначенню розміру збитків, завданих державі від розкрадання державного майна, яке входило до складу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»та перебувало на балансі ТОВ «Атлант-Тур», постановлено визначити:
- розмір збитків від нестачі основних засобів цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» із розрахунку на одну одиницю майна на час скоєння злочину, відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96. № 116, із змінами та доповненнями, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.09. № 1393, п. 5 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.03. № 1891 (із змінами та доповненнями), в редакціях зазначених нормативно-правових актів, що діяли станом на відповідні дати скоєння кримінальних злочинів, зазначених в листах Приморського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 11.01.12. № 48/234 та від 11.01.12. № 48/235;
- вартість майна, відсутність якого була виявлена в ході огляду основних фондів цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»станом на 23.12.11. та 27.12.11., шляхом проведення незалежної оцінки, відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96. № 116, із змінами та доповненнями, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.11. № 1253 (далі -Порядок).
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку встановлено, що цей Порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. Розмір збитків при розкраданні, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначаються шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 140 від 10.02.12. «Про внесення змін до наказу від 30.12.11. № 984 «Про визначення розміру збитків, завданих державі під час збереження ТОВ «Атлант-Тур»цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»внесено зміни до пункту 1 наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 984 від 30.12.12., відповідно до яких, зазначено, що замість слів і цифр «у кількості 387»слід читати «у кількості 357».
З метою визначення розміру збитків, на виконання наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 984 від 30.12.11. в редакції наказу № 140 від 10.02.12., між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Суб'єктом оціночної діяльності -приватним підприємством «Дніпротех і Ко»01.03.12. укладено Договір № 820 на проведення незалежної оцінки.
Приватне підприємство «Дніпротех і Ко»здійснює оцінку об'єктів у матеріальній формі та оцінку цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі оцінку прав на об'єкти інтелектуальної власності на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 11558/11 від 28.03.12., виданого Фондом державного майна України.
Відповідно до п. 1 вказаного вище Договору на проведення незалежної оцінки вбачається, що Суб'єкт оціночної діяльності за завданням Замовника проводить незалежну оцінку об'єкта, а саме: окремого індивідуально- визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) у кількості 357 одиниць як нестачі, які входили до складу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що розташована за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 39, та перебували на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»за Договором оренди від 30.05.06. № 2001, а Замовник зобов'язався прийняти виконану роботу і оплатити її.
Пунктом 2 Договору на проведення незалежної оцінки встановлено, що оцінка об'єкта проводиться з метою визначення розміру збитків, завданих державі від розкрадання, під час збереження цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур».
Відповідно до п. 3 Договору на проведення незалежної оцінки зазначено, що ринкова вартість об'єкта визначається відповідно до вимог Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 10.12.03. № 1891 (із змінами та доповненнями), згідно з Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03. № 1440.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 10.12.03. № 1891 (далі -Методика) встановлено, що ця Методика застосовується для проведення оцінки майна у таких випадках: визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення фактів розкрадання, нестачі, знищення (псування) майна.
Як зазначає позивач, в результаті виконаних розрахунків, вартість майна, відсутність якого була виявлена в ході огляду основних фондів майнового комплексу станом на 23.12.11 та 27.12.11., визначена шляхом проведення незалежної оцінки, вартість якої після її рецензування та з урахуванням ПДВ склала 30202,80 грн.
Позивач вказує на те, що 21.05.12. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур»лист № 11-13-03445 від 21.05.12. про відшкодування збитків, нанесених державі, до Державного бюджету України в розмірі в розмірі 30202,80 грн., який залишений відповідачем без відповіді.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови Договору та вимоги чинного законодавства України в частині не збереження майна орендованого майнового комплексу, що призвело до нарахування позивачем збитків, завданих державі, які на день звернення позивача до суду відповідачем не сплачені.
Оцінюючи подані позивачами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»зазначено, що положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.
Приписами ст. 2 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону (ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Як вбачається з матеріалів справи, Суб'єктом оціночної діяльності-приватним підприємством «Дніпротех і Ко»в особі директора Кіщак В.І., у відповідності до умов Договору на проведення незалежної оцінки № 820 від 01.03.12., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Суб'єктом оціночної діяльності -приватним підприємством «Дніпротех і Ко»було проведено оцінку вартості спірного майна та відповідно, підготовлений звіт про оцінку майна.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»зазначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до висновку оцінки вартості майна № 820 від 03.04.12. встановлено, що метою оцінки є визначення розміру збитків, завданих державі від розкрадання, під час збереження цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур».
Об'єктом оцінки виступало окреме індивідуально визначене майно (група інвентарних об'єктів) в кількості 357 одиниць, як нестача, які входили до складу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 39 та перебувало на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур».
В результаті виконаних розрахунків, відповідно до вказаного вище висновку, розмір збитків, завданих державі від розкрадання (ринкова вартість об'єкта оцінки) станом на 27.12.11. з урахуванням ПДВ складає 30202,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»зазначено, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання-зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали
кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Приписами ст. 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», кваліфікаційне свідоцтво оцінювача є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.
Як вбачається з матеріалів справи, оцінка майна виконувалась директором ПП «Дніпротех і Ко»- Кіщак В.І., яка у відповідності до Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 1768 від 09.11.04., виданого Фондом державного майна України має право здійснювати оцінку майна та майнових прав, а у відповідності до Сертифікату № 564 від 10.06.96., виданого Фондом державного майна України та Українським товариством оцінювачів має право самостійного проведення робіт по експертній оцінці майна, майнових і немайнових прав та бізнесу на території України.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 312 від 03.04.12. «Про затвердження розміру збитків, завданих державі від розкрадання»затверджено висновок про вартість об'єкту оцінки та звіт про незалежну оцінку спірного об'єкта, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки з урахуванням ПДВ складає 30202,80 грн.
Вказаним вище Наказом № 312 від 03.04.12. зобов'язано начальника відділу оцінки Грону Н.В. передати до відділу оренди державного майна звіт про оцінку з висновком про вартість об'єкта оцінки та рецензію на звіт про оцінку.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»зазначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»26.03.12. була проведена рецензія на звіт про незалежну оцінку майна -окремого індивідуально визначеного майна (група інвентарних об'єктів) в кількості 357 одиниць, як нестача, які входили до складу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан»- структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 39 та перебувало на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур», відповідно до якої погоджено, що ринкова вартість об'єкта оцінки з урахуванням ПДВ складає 30202,80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рецензія виконувалась начальником відділу оцінки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області Грона Н.В., яка у відповідності до Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2674 від 18.04.05., виданого Фондом державного майна України має право здійснювати оцінку майна та майнових прав, а у відповідності до Сертифікату № 2083 від 25.11.00., виданого Фонду державного майна України, Українським товариством оцінювачів, Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, має право самостійного проведення робіт з експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України.
В зв'язку з викладеним вище, позивачем 21.05.12. на адресу відповідача було надіслано лист № 11-13-03445 від 21.05.12. «Про відшкодування збитків, які нанесені державі та виявлені під час проведення процедури повернення цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Титан» - структурного підрозділу державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 30202,80 грн., в термін -до 28.05.11., перерахувавши їх до Державного бюджету України.
Відповідач вказаний вище лист залишив без реагування та задоволення, суму збитків, нанесених державі в розмірі 30202,80 грн. не сплатив, чим порушив вимоги п. 5.13 Договору та чинного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські та організаційно-господарські зобов'язання.
У відповідності до приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі, з акту управління господарською діяльністю.
Організаційно-господарськими, згідно ст. 176 Господарського кодексу України, визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну дію) або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати між суб'єктом господарювання та органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеними господарською компетенцією щодо цього суб'єкта.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем було спричинено збитки державі в розмірі 30202,80 грн., які він в порушення умов Договору та чинного законодавства України не відшкодував.
Згідно з приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.
Згідно з приписами ст. 2 Цивільного кодексу України визначено, що до кола учасників цивільних відносин входить, в тому числі, і держава Україна.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, є порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, входить вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.
Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Протиправна дія або бездіяльність правопорушника є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої сторони, - наслідком протиправної поведінки правопорушника.
Аналогічна позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України № 32/543 від 04.04.06. та № 14/116 від 16.05.07.
При розгляді справи судом встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області в ході звірки основних фондів орендованого відповідачем майнового комплексу, в зв'язку з порушенням з боку відповідача умов Договору оренди щодо зберігання майна, державі було нанесено збитків, в зв'язку з чим було проведено оцінку окремого індивідуально-визначеного майна, що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 39, внаслідок чого встановлено ринкову вартість втраченого майна в розмірі 30202,80 грн.
За таких обставин, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду належні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням збитків державі, а також вину відповідача у завданні цих збитків.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів оплати збитків у розмірі 30202,80 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур» (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 66, кв. 104, код ЄДРПОУ 32242951) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ Орджонікідзевського району, 22080600, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31110102700007, МФО 813015, стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) 30202 (тридцять тисяч двісті дві) грн. 80 коп -збитків.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Тур» (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 66, кв. 104, код ЄДРПОУ 32242951) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280, р/р 35215001004385, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015) 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.10.12.
Суддя І.В. Давиденко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2012 |
Оприлюднено | 06.12.2012 |
Номер документу | 27840673 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Давиденко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні