Рішення

від 27.11.2012 по справі 6/5007/1240/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" листопада 2012 р. Справа № 6/5007/1240/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Степанюк Є.В. - довіреність б/н від 05.11.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліські граніти ЛТД" (с.Горщик Коростенський район Житомирська область)

про стягнення 4227,80 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4227,80грн. боргу за неналежне виконання контракту №10102011 з надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню експортно-імпортних та транзитних вантажів від 10.10.2011р. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку про стан заборгованості відповідача, копію акту звірки за період з 01.10.2011р. по 12.11.2011р. та докази відправлення ТОВ "Поліські граніти ЛТД" акту звірки взаєморозрахунків станом на 12.11.2012р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.11.2012р. (а.с.75).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" (експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліські граніти ЛТД" (клієнт/відповідач) було укладено контракт №10102011 з надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню експортно-імпортних та транзитних вантажів (а.с.8-12), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок клієнта здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів морським, залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, Росії, країн СНД та інших держав, окрім Республіки Білорусь (далі за текстом "послуги") (п.1.1 контракту).

Відповідно до п.4.1 контракту від 10.10.2011р. клієнт здійснює 100% попередню оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків на протязі 5 банківських днів.

Згідно п.4.6 контракту, у разі, якщо актом виконаних робіт (послуг) зафіксована заборгованість клієнта перед експедитором, клієнт сплачує борг в 3-денний термін з моменту отримання акту.

На виконання умов контракту позивач надав відповідачеві послуг на загальну суму 2826722,37грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (а.с.13-22).

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в сумі 2822494,57 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи (а.с. 23-37).

22.08.2012р. та 28.09.2012р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензії з вимогою негайно сплатити заборгованість у розмірі 4227,80грн. (а.с.65-68), які залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань по оплаті наданих послуг у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на день звернення до суду становить 4227,80грн.

Непроведення відповідачем розрахунків за надані послуги стало приводом звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам в частині позовних вимог про стягнення боргу, суд приймає до уваги наступні положення законодавчих актів.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст контракту від 10.10.2011 року №10102011, укладеного між позивачем та відповідачем, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, регулювання яких здійснюється главаю 65 "Транспортне експедирування", ст.ст.908-935 ЦК України та ст.316 ГК України.

Згідно ч.1 ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Частиною 1 ст.929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 4227,80грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліські граніти ЛТД" (11560, Житомирська область, Коростенський район, село Горщик, вул.Центральна, буд.31, код 35470655)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" (02140, м.Київ, вул.Срібнокільська, 22-а, кв.158, код 34846461) - 4227,80 грн. боргу та 1609,50грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" (02140, м.Київ, вул. Срібнокільська, 22-а, кв.158, код 34846461) з Державного бюджету України 67,50грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29 листопада 2012 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)

3 - позивачу