Рішення

від 28.11.2012 по справі 19/069-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р. Справа № 19/069-12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз»,

м. Полтава,

до Приватного підприємства «Нафтогазтрейд», м. Кагарлик Київської області,

про стягнення 132164,35 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

представники сторін:

від позивача: Шкурпеля І.П. (довіреність № 390 від 09.10.2012 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Нафтогазтрейд»(далі -відповідач) про стягнення 132164,35 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 69/Г постачання скрапленого газу від 01.01.2012 р. в частині несвоєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 98707,60 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані пеня за прострочку платежу в сумі 2152,58 грн., штраф -24676,90 грн. та 30% річних у розмірі 6627,27 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2012 р. порушено провадження у справі № 19/069-12 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2012 р.

Ухвалами від 22.10.2012 р., від 07.11.2012 р. та від 19.11.2012 р. розгляд справи відкладався.

Присутнім у судових засіданнях 22.10.2012 р., 07.11.2012 р., 19.11.2012 р., 28.11.2012 р. представником позивача вимоги підтримані у повному обсязі, а також надані витребувані судом додаткові пояснення та документи.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвал суду 26.09.2012 р., від 22.10.2012 р., від 07.11.2012 р., від 19.11.2012 р. не виконав, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 р. між позивачем (за договором -постачальник) та відповідачем (за договором -покупець) був укладений Договір поставки № 69/Г постачання скрапленого газу, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2., 2.2., 2.3., 2.7., 8.1. якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовленням передавати партіями у власність покупцеві скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001 та/або газ вуглеводний скраплений марок Євро для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього. Кількість, асортимент, умови постачання, ціна товару та умови оплати вказуються в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору. Покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених постачальником в додаткових угодах до даного договору. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. При наявності заборгованості перед постачальником за раніше відвантажений покупцю товар, платежі, що надходять на рахунок постачальника від покупця зараховуються в погашення існуючої заборгованості за попередні поставки товару (у порядку черговості) незалежно від указаного покупцем призначення платежу до повного погашення існуючої заборгованості. Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань по договору.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині постачання газу виконав належним чином.

Так, у відповідності до п. 2.2 договору, 01.06.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2795, відповідно до якої сторони погодили поставку 7,468 т газу вартістю 76920,40 грн., який мав бути оплачений протягом 10 банківських днів з моменту його відвантаження, а також узгодили надання послуг по доставці вантажу вартістю 3734,00 грн. Отже, загална сума Додаткової угоди № 2795 від 01.06.2012 р. склала 80654,40 грн. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов договору та Додаткової угоди № 2795 від 01.06.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв скраплений газ з урахуванням транспортних послуг, загальною вартістю 80654,40 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній № 2795 та товарно-транспортній накладній від 01.06.2012 р. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Крім того, 09.06.2012 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3027, відповідно до якої сторони погодили поставку 6,276 т газу вартістю 67153,20 грн., який мав бути оплачений протягом 12 банківських днів з моменту його відвантаження.

На виконання умов договору та Додаткової угоди № 3027 від 09.06.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв скраплений газ загальною вартістю 67153,20 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній № 3027 та товарно-транспортній накладній від 09.06.2012 р. Копії зазначених накладних також містяться в матеріалах справи.

Отже, загальна сума поставок за вказаними вище двома додатковими угодами становить 147807,60 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 49100,00 грн. Факт сплати відповідачем 49100,00 грн. за договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень відповідача за спірний період. Вказані оплати, на підставі п. 2.7. договору, були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за отриманий товар на підставі Додаткової угоди № 2795 від 01.06.2012 р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 05.07.2012 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 189 від 27.06.2012 р. та вимогу про сплату заборгованості за вих. № 188 від 27.06.2012 р., відповідно до яких позивач вимагав погашення наявної за договором заборгованості та штрафу.

На зазначені претензії відповідач не відповіді не надав, проте частково сплатив суму заборгованості за договором.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на день розгляду справи становить у загальній сумі 98707,60 грн. (147807,60 -49100 = 98707,60 грн.).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару або його повернення позивачу на загальну суму 98707,60 грн.

Таким чином, на день розгляду справи фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 98707,60 грн., а отже, судом позовні вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, що становить 24676,90 грн., а також пеню в сумі 2152,58 грн., нарахованої за невиконання зобов'язань за Додатковою угодою № 3027 від 09.06.2012 р. у період з 27.06.2012 р. по 12.09.2012 р.,

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором і відповідними додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.4 договору, у випадку, якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобовязаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 2152,58 грн., згідно з розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту 4.4. договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченої у встановлений термін вартості продукції, і є правовим наслідком прострочення оплати товару з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 24676,90 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 30% річних у загальній сумі 6627,27 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у випадку прострочення покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку, передбаченого договором або додатковою угодою до договору, покупець зобовязаний на вимогу постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Оскільки розмір 30% річних, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням договору, а також їх розрахунок є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6627,27 грн. річних підлягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Нафтогазтрейд» (09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 101-А, код ЄДРПОУ 37306930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт-Автогаз»(36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, 1; код ЄДРПОУ 37958775) 98707 (дев'яносто вісім тисяч сімсот сім) грн. 60 коп. -боргу, 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 58 коп. -пені, 24676 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 90 коп. -штрафу, 6627 (шість тисяч шістсот двадцять сім) грн. 27 коп. -30% річних, 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 29 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.12.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін