Рішення

від 04.09.2012 по справі 5009/2828/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/27/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.12 Справа № 5009/2828/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М»(83023, м. Донецьк, проспект Полеглих Комунарів, 95-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавікор»(69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд.22, кв. 6)

про стягнення 50 927,37 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Бардус А.В. -представник за довіреністю № б/н від 07.08.12.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 26.07.12. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фра-М»з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавікор»про стягнення 50 927, 37 грн. за Договором поставки товару № Н438 від 02.01.07., з яких: 44 140, 11 грн. -основного боргу; 20,84 грн. -інфляційних втрат; 773,48 грн. -3 % річних; 5 992,94 грн. -пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавікор»виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.12. порушено провадження у справі № 5009/2828/12, справі присвоєно номер провадження 19/27/12, судове засідання призначено на 09.08.12. о 11-00.

Від позивача через канцелярію господарського суду 09.08.12. надійшли письмові пояснення до позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання 09.08.12. не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 5009/2828/12 від 27.07.12. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.12., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 5009/2828/12 відкладено на 04.09.12. о 10-45.

В судовому засіданні 04.09.12. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 5009/2828/12 від 27.07.12. була направлена на вказану у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 234544 від 31.08.12. адресу. Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 06.08.12., про що свідчіть повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2828/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.01.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фра-М»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гавікор»(Покупець) укладено Договір поставки товару № 438 (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та інше (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Загальна кількість Товару, яка підлягає поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна Товару встановлюється сторонами в товарно-транспортних накладних (специфікаціях в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України), що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, формування асортименту та об'єму поставки здійснюється на підставі замовлення Покупця. В замовленні Покупець має вказати своє повне найменування, найменування та кількість Товару, бажаний строк поставки. Замовлення підписується посадовою особою Покупця та скріплюється печаткою. Постачальник зобов'язаний розглянути замовлення в 3-денний строк з моменту його отримання. Протягом цього строку, постачальник зобов'язаний сповістити Покупцю про прийняття замовлення, його об'єму виконання, строках, цінах та інше.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Товари, які поставлені без письмового замовлення та прийнятті Покупцем, вважаються поставленими та оплачуються на умовах цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, вартість кожної поставки, відстрочка оплати поставленого Товару та розмір націнки вказуються в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розрахунки за кожну партію Товару здійснюються в безготівковому порядку, в формі платіжного доручення та в іншій формі оплати, передбаченій діючим законодавством.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлену продукцію не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 44140,11 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставляти Товар у відповідності до вимог наказів Міністерств та відомств, уповноважених визначати порядок реалізації медикаментів та товарів медичного призначення у кількості та асортименті, вказаних в замовленні Покупця.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідачу продукцію на загальну суму 45717,90 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними товарно-транспортними накладними, які скріплені підписами сторін та печатками підприємств: від 13.07.11. № 2017895, від 13.07.11. № 2019311, від 20.07.11. № 2092718, від 20.07.11. № 2092922, від 22.07.11. № 2111365, від 22.07.11. № 2111616, від 29.07.11. № 2189429, від 29.07.11 № 2189873, від 30.07.11. № 2200441, від 03.08.11. № 2249859, від 11.08.11. № 2334494, від 11.08.11. № 2335226, від 11.08.11. № 2334495, від 25.08.11. № 2476521, від 25.08.11. № 2476928, від 25.08.11. № 2476929, від 06.09.11. № 2602710, від 05.10.11. № 2808806, від 15.10.11. № 2881196, від 22.10.11. № 2932835, від 29.10.11. № 2984759, від 29.10.11. № 2984791, від 05.11.11. № 3031624, від 05.11.11. № 3031634, від 12.11.11. № 3080330, від 19.11.11. № 3135631, від 19.11.11. № 3135632, від 19.11.11. № 3135708, від 26.11.11. № 3192112, від 03.12.11. № 3244570, від 03.12.11. № 3244591, від 03.12.11. № 3244592, від 10.12.11. № 3294891, від 10.12.11. № 3294998, від 10.12.11. № 3295109, від 06.01.12. № 12111, від 06.01.12. № 12728, від 06.01.12. № 12885, від 06.01.12. № 12886, від 06.01.12. № 12887, від 02.02.12. № 64010, від 02.02.12. № 64028, від 02.02.12. № 64029, від 02.02.12. № 64030, від 04.02.12. № 68779, від 04.02.12. № 68792, від 09.02.12. № 74919, від 09.02.12. № 76926, від 09.02.12 № 76927, від 05.03.12. № 126325, від 05.03.12. № 126326, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити Товар в строк вказаний в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Товар було отримано представниками відповідача, що підтверджується їх підписами на товарно-транспортних накладних та печатками підприємств.

Як зазначено позивачем, в порушення умов Договору, відповідачем Товар по вищезазначених накладних сплачено частково в сумі 1577,79 грн.

Згідно з п. 6.4 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.07. Якщо по закінченню строку дії цього Договору сторони продовжують співпрацювати по предмету Договору та не було запропоновано змінити його умов, то він вважається пролонгованим на невизначений строк.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір був пролонгований, на час виконання зобов'язань діяв та діє.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриману продукцію у встановлений Договором строк, у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки товару № Н438 від 02.01.07. становить 44140,11 грн.

Крім того, відповідачем була підтверджена сума боргу перед позивачем у розмірі 44140,11 грн., про що свідчіть двосторонньо підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони здійснили звірку взаємних розрахунків за період з 01.04.11. по 19.07.12., належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавікор»за неналежне виконанням умов Договору становить 44140,11 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 773,48 грн. -3 % річних та 20,84 грн. -втрат від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 773,48 грн. -3 % річних.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми збитків від інфляції судом встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунках.

За обґрунтованим розрахунком суду з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню сума збитків від інфляції.

Також, позивач на підставі п. 5.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 5992,94 грн. -пені.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що Покупець, по даному Договору, за несплату вартості Товару у встановлені строки, сплачує пеню у розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяв в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки. Пеня нараховується до моменту погашення заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми пені судом встановлено, що позивачем допущено помилку в розрахунках.

За обґрунтованим розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 3060,07 грн.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавікор»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавікор»(69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 22, кв. 6, код ЄДРПОУ 25213688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М»(83023, м. Донецьк, проспект Полеглих Комунарів, 95-Б, 20322326) 44140 (сорок чотири тисячі сто сорок) грн. 11 коп. -основного боргу, 3060 (три тисячі шістдесят) грн. 07 коп. -пені, 773 (сімсот сімдесят три) грн. 48 коп. -3 % річних, 1516 (одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн. 15 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.09.12.

Суддя І.В. Давиденко