Рішення

від 28.11.2012 по справі 5017/2684/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р.Справа № 5017/2684/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Прокурор: Вигнанюк Т.Л. на підставі посвідчення;

Від позивача: Моджук І.О. за довіреністю № 53/исх-гс від 26.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до приватного підприємства „Акос Дор Строй", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків в сумі 47 751,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Малиновського району м. Одеси (далі по тексту -прокурор) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до приватного підприємства „Акос Дор Строй" (далі по тексту -ПП „Акос Дор Строй"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1126 га, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, та повернути її Одеській міській раді, а також про стягнення з ПП „Акос Дор Строй" збитків в сумі 47 751,72 грн., заподіяних самовільним зайняттям спірної земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані фактом використання з боку ПП „Акос Дор Строй" вищезазначеної земельної ділянки без отримання відповідних правовстановлюючих документів, а також відмовою останнього від виконання обов'язку звільнення цієї ділянки в добровільному порядку.

Позивачем та третьою особою заявлені прокурором позовні вимоги були підтримані у повному обсязі.

На адресу відповідача ПП „Акос Дор Строй", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 12.10.2012р. /а.с. 49 - 51/, і яка була визначена прокурором у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017/2684/2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ПП „Акос Дор Строй" були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ПП „Акос Дор Строй" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ПП „Акос Дор Строй" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ПП „Акос Дор Строй" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Прокуратурою Малиновського району м. Одеси в процесі здійснення нагляду за додержанням та застосуванням законів було проведено перевірку дотримання земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, у зв'язку з чим було направлено відповідну вимогу на адресу Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.

На виконання вимог органу прокуратури, інспектором Державної інспекції сільського господарства в Одеській області відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", ч. 1 ст. 19 Закону України „Про охорону земель", п.п. 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459, було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства України з боку ПП „Акос Дор Строй". В процесі проведення перевірки було встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,1151 га, розташована за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, використовується відповідачем. Земельна ділянка площею 24,9 використовується під розміщення, експлуатацію та обслуговування не житлової будівлі, яка належить на праві власності гр. Ніколаєвій А.А. Решта земельної ділянки орієнтовною загальною площею 0,1126 га використовується для здійснення господарської діяльності ПП „Акос Дор Строй" без правовстановлюючих документів на землекористування, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що являє собою самовільне зайняття земельної ділянки та передбачає відповідальність, встановлену ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Земельна ділянка огороджена кам'яним парканом, у зв'язку з чим, вільний доступ до земельної ділянки відсутній. Перевірка проводилась інспектором Державної інспекції сільського господарства в Одеській області у присутності директора ПП „Акос Дор Строй" Багдасаряна Е.Г. Результати проведеної перевірки відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2012р.

У зв'язку із виявленими порушеннями про здійсненні перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, яка належить до земель житлової та громадської забудови, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області 27.07.2012р. було видано відповідачу припис за № 000193 із вимогою про усунення виявлених порушень земельного законодавства у тридцятиденний термін. Припис 27.07.2012р. було вручено ПП „Акос Дор Строй", що підтверджується підписом керівника цього підприємства на вказаному документі.

Крім того, внаслідок виявлення у діях керівника відповідача щодо факту самовільного використання земельної ділянки без отримання правовстановлюючих документів для ведення господарської діяльності ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000196 від 27.07.2012р. по відношенню до директора ПП „Акос Дор Строй" Багдасаряна Е.Г.

В подальшому, на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення № 000123 від 30.07.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області було визнано гр. Багдасаряна Е.Г. винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, як свідчать матеріали справи, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області за результатами проведення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, було встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складає 47 751,72 грн.

Як стверджує прокурор, відповідач відмовляється звільняти самовільно зайняту ним земельну ділянку та, відповідно, не виконує вимоги припису Державної інспекції сільського господарства в Одеській області за № 000193 від 27.07.2012р. щодо своєчасного усунення допущених ним порушень земельного законодавства, у зв'язку з чим, прокурор з метою захисту інтересів держави був змушений звернутись до суду із позовними вимогами про зобов'язання ПП „Акос Дор Строй" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1126 га, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, та повернути її Одеській міській раді, а також про стягнення збитків в сумі 47 751,72 грн., заподіяних самовільним зайняттям спірної земельної ділянки.

З урахуванням обставин справи, правового та фактичного обґрунтування пред'явлених позовних вимог, господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне, перш за все, дослідити та встановити, чи дійсно відповідач самовільно використовує спірну земельну ділянку.

Чинним законодавством визначено, що право на користування земельною ділянкою закріплюється у формі права постійного користування, а також права оренди земельної ділянки. Згідно зі ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Положеннями ч.ч. 3 -5 ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

При цьому, правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель врегульовані Законом України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту -Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель"). Виходячи з положень ст. 2 цього Закону запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення, віднесені до основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. При цьому, з системного аналізу положень ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України випливає, що самовільне зайняття земельної ділянки віднесено до порушень земельного законодавства.

З огляду на вищенаведені положення чинного законодавства суд зазначає, що виявлення факту самовільного використання земельних ділянок, тобто фактичного користування ними без оформлення правовстановлюючих документів, визначених ст. 126 Земельного кодексу України, і державної реєстрації цих прав, та вжиття відповідних заходів, направлених на усунення такого порушення земельного законодавства, є способом здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Положеннями ст. 5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

В силу положень ст. 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

У відповідності до ст. 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок.

Положеннями ст. 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, згідно з п.п. 1, 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011, державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, в тому числі з метою виявлення фактів самовільного використання землі, може здійснюватись шляхом проведення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами відповідних перевірок. Отже органом, до компетенції якого віднесені повноваження із виявлення фактів самовільного використання земельних ділянок, є саме Державна інспекція сільського господарства України.

Як було зазначено вище по тексту рішення, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства України з боку ПП „Акос Дор Строй". В процесі проведення перевірки було встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,1151 га, розташована за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, використовується відповідачем. Земельна ділянка площею 24,9 використовується під розміщення, експлуатацію та обслуговування не житлової будівлі, яка належить на праві власності гр. Ніколаєвій А.А. Решта земельної ділянки орієнтовною загальною площею 0,1126 га використовується для здійснення господарської діяльності ПП „Акос Дор Строй" без правовстановлюючих документів на землекористування, що являє собою самовільне зайняття земельної ділянки. Наведені висновки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області були відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2012р.

Крім того, про виявлення вищезазначеного порушення земельного законодавства, вчиненого відповідачем, свідчить виданий Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області припис за № 000193 від 27.07.2012р. із вимогою до ПП „Акос Дор Строй" про усунення зазначеного порушення. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 01.11.2012р., складеного Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області, спірна земельна ділянка, яка самовільно використовується відповідачем, в добровільному порядку звільнена не була.

Вищенаведені обставини щодо самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки, крім того, підтверджуються документами, які свідчать про притягнення Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області Багдасаряна Е.Г. як керівника відповідача до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, а також відібраними прокурором особистими поясненнями названої фізичної особи

Як зазначено у п. п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Таким чином, проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи і докази, суд дійшов висновку, що Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області як компетентним органом у галузі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель було виявлено та встановлено, що земельна ділянка орієнтовною загальною площею 0,1126 га, не зайнята належною Ніколаєвій А.А. спорудою, перебуває у фактичному користуванні ПП „Акос Дор Строй" без оформлення взагалі будь-яких правовстановлюючих документів. В порушення приписів ст.ст. 32, 33 ГПК України вказані обставини відповідачем спростовані не були.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що ПП „Акос Дор Строй" було самовільно зайнято земельну ділянку орієнтовною загальною площею 0,1126 га.

Відповідно до ст. 78, 79 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Положеннями ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

В силу положень п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів належності спірної земельної ділянки третім особам, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, здійснення повноваження власника якої покладено на Одеську міську раду.

Положеннями ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

В силу положень ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на наведені положення закону суд дійшов висновку, що земельна ділянка орієнтовною загальною площею 0,1126 га, яка самовільно використовується відповідачем, підлягає поверненню останнім на користь Одеської міської ради як представнику власника цього майна. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, самовільне використанні спірної земельної ділянки здійснюється відповідачем в тому числі шляхом розміщення на ній належного йому майна, зокрема будівельної техніки, автотранспортних засобів, сміття тощо, суд зазначає, що на ПП „Акос Дор Строй" слід покласти обов'язок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її позивачу.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1126 га, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, та повернути її Одеській міській раді, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора у названій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище по тексту рішення, відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок тягне за собою відповідальність, визначену законодавством. В свою чергу, положеннями ст. 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель має право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Положеннями п.п. 1, 4, 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 (з наступними змінами та доповненнями; в редакції постанови від 20.10.2011р., чинній на час здійснення розрахунку збитків), передбачено, що ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди). Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для земель житлової і громадської забудови за формулою 2, наведеною у п. 4 даної Методики. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000р. N 1619 (1619-2000-п ) (Офіційний вісник України,2000 р., 44, ст. 1896).

В свою чергу, положеннями п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110 (з наступними змінами та доповненнями) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Аналогічні положення викладені у п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" щодо визначення розміру шкоди, заподіяного самовільним зайняттям земельної ділянки, а також документів, на підставі яких слід проводити відповідний розрахунок.

Законодавством передбачений такий спосіб притягнення порушника земельного законодавства як відшкодування збитків, завданих власнику внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. При цьому, відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється в тому числі будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, що, в свою чергу, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. Зобов'язання, що регулюються нормами даної глави відносяться до числа позадоговірних, тобто суб'єкти даних правовідносин не перебувають у будь-яких договірних відношеннях. Отже, зобов'язанням із заподіяння шкоди (деліктне зобов'язання) є зобов'язання в силу якого особа, яка заподіяла майнову або немайнову шкоду іншій особі (громадянину, організації), зобов'язано дану шкоду відшкодувати.

Так, згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як було встановлено судом в процесі розгляду даної справи на підставі поданих прокурором доказів, відповідачем було допущено порушення земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття спірної земельної ділянки, що підтверджує як протиправну поведінку ПП „Акос Дор Строй", так і наявність його вини у вчиненні даного порушення.

Обгрунтовуючи наявність збитків від вчинення відповідачем вищезазначеного порушення земельного законодавства та їх розмір, прокурор посилався на здійснений Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області розрахунок збитків, заподіяних територіальній громаді м. Одеси самовільним зайняттям спірної земельної ділянки. Проаналізувавши вказаний розрахунок збитків, господарський суд зазначає, що вказаний розрахунок було здійснено Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області із дотриманням Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963, а також відповідних методичних рекомендацій, із використанням правильних вихідних даних, у зв'язку з чим, суд визнає розрахунок збитків в сумі 47 751,72 грн., заподіяних територіальній громаді м. Одеси внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки, правильним та обґрунтованим.

Досліджуючи наявність причинно-наслідкового зв'язку між вищезазначеною сумою збитків та протиправною поведінкою ПП „Акос Дор Строй", суд зазначає, що за своєю правовою природою та законодавчої специфіки регулювання спірних правовідносин сам по собі факт самовільного зайняття земельної ділянки має наслідком завдання шкоди власнику цієї земельної ділянки. Викладене підтверджує необхідний причинно-наслідковий зв'язок між діями ПП „Акос Дор Строй" та спірною сумою збитків.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у діях ПП „Акос Дор Строй" із самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,1126 га, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, наявні всі елементи складу правопорушення, які є підставою для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати завдані збитки в сумі 47 751,72 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора у названій частині підлягають задоволенню.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, за результатами вирішення даного спору господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1126 га, розташовану за адресою: м. Одеса, пров. Виноградний, 17-А, та повернути її Одеській міській раді, а також про стягнення з ПП „Акос Дор Строй" збитків в сумі 47 751,72 грн., заподіяних самовільним зайняттям спірної земельної ділянки, відповідно до ст.ст. 78, 79, 80, 83, 92, 93, 125, 126, 211, 212, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 82, 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 6, 9, 10Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-IV (з наступними змінами та доповненнями), п.п. 1, 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011, п.п. 1, 4, 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 (з наступними змінами та доповненнями), п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110 (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача та стягуються в дохід державного бюджету відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 78, 79, 80, 83, 92, 93, 125, 126, 211, 212, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 82, 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 6, 9, 10Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-IV (з наступними змінами та доповненнями), п.п. 1, 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011, п.п. 1, 4, 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 (з наступними змінами та доповненнями), п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110 (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати приватне підприємство „Акос Дор Строй" /65005, м. Одеса, пров. Виноградний, 17А, код ЄДРПОУ 35049123/ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1126 га, розташовану за адресою: м. Одеса, провулок Виноградний, 17-А, та повернути її Одеській міській раді.

3. Стягнути з приватного підприємства „Акос Дор Строй" /65005, м. Одеса, пров. Виноградний, 17А, код ЄДРПОУ 35049123/ до бюджету на рахунок № 31112106700007 в ГУДКСУ в Одеській області (Малиновський район) збитки, заподіяні самовільним зайняттям земельної ділянки, в сумі 47 751 грн. 72 коп. /сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят одна грн. 72 коп./. Наказ видати.

4. Стягнути з приватного підприємства „Акос Дор Строй" /65005, м. Одеса, пров. Виноградний, 17А, код ЄДРПОУ 35049123/ до державного бюджету України через ГУДКС України в Одеській області /м. Одеса вул. Садова, 1а / на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МОФ 828011, код ЄДРПОУ 37607526/ судовий збір в сумі 2 682 грн. 50 коп. /дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 50 коп./. Наказ видати

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду підписано 03.12.2012р.

Суддя Желєзна С.П.