Ухвала

від 03.12.2012 по справі 11/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

"03" грудня 2012 р. справа № 11/159

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В. розглянув справу № 11/159 від 24.05.2007 року

за заявою приватного підприємства "Технікс", смт. Голованівськ Кіровоградської області

про банкрутство приватного підприємства "Технікс", смт. Голованівськ Кіровоградської області

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредитора - участі не брали;

від банкрута - ліквідатор, арбітражний керуючий Христенко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 05.07.11 р. господарський суд визнав приватне підприємство "Технікс" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута на дванадцять місяців, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Христенка В.В.

Ухвалою від 01.10.12 р. господарський суд продовжив строк ліквідаційної процедури банкрута до 25.12.12 р. та зобов'язав ліквідатора не пізніше 25.12.2012 року подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; подати господарському суду для затвердження звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, затверджений рішенням комітету кредиторів (до звіту додати копію протоколу засідання комітету кредиторів).

Ліквідатор арбітражний керуючий Христенко В.В. подав суду клопотання 23.10.12 р. та просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводу С.М. виключити з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 6520300 від 04.02.08 р. про обтяження забороною на нерухоме майно - нежитлове приміщення, будов та споруд, що належать приватному підприємству "Технікс", розташованих за адресою вул. Матросова, 42-а/1-5, смт. Голованівськ, Кіровоградська область; зобов'язати ПАТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії подати приватному нотаріусу Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводі С.М. заяву про здійснення реєстрації припинення обтяження.

Клопотання ліквідатора обґрунтоване наступним.

В ліквідаційній процедурі ліквідатором встановлено, що майно банкрута - нежитлове приміщення, будови та споруди розташованих за адресою вул. Матросова, 42-а/1-5, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, знаходиться в реєстрі обтяжень нерухомого майна згідно накладеної заборони відчуження приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводою С.М. на підставі договору застави нерухомого майна від 20.06.03 р., укладеного між ПП "Технікс" та АТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії АТ "Український інноваційний банк".

На запит ліквідатора приватний нотаріус Воєвода С.М. 05.10.12 р. повідомила, що не має правової підстави для зняття заборони відчуження вказаного майна банкрута.

ПАТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії ПАТ "Український інноваційний банк" у листі від 23.10.12 р. повідомило ліквідатора, що не заперечує проти знаття заборони відчуження нерухомого майна , що належить ПП "Технікс" після проведення розрахунків з Банком (від продажу заставленого майна банкрута), як з кредитором вимоги якого забезпечені заставою.

До клопотання ліквідатора додано засвідчені копії листа приватного нотаріуса Воєводи С.М. від 05.10.12 р., листа від 23.10.12 р. АТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії АТ "Український інноваційний банк", витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 38349159.

Ухвалою від 02.11.12 р. господарський суд призначив розгляд клопотання ліквідатора у судовому засіданні з повідомленням учасників провадження у справі про дату, час та місце розгляду такого клопотання.

ПАТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії ПАТ "Український інноваційний банк" подало суду заперечення від 14.11.12 р. на клопотання ліквідатора мотивуючи тим, що до моменту повного проведення розрахунків з банком, як кредитором вимоги якого забезпечені заставою, зняття такої заборони неможливе.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Закон встановлює певні гарантії прав кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника: щодо черговості у задоволені вимог (частина 1 статті 31), щодо права не погодитись на укладення мирової угоди (частина 3 статті 35) тощо.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону майно боржника, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

В силу колізії між нормами Закону та нормами Законів України "Про іпотеку" і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які набули чинності з 1.01.04 р. в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, судам слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати наступне.

До внесення відповідних змін до Закону стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і Законом України "Про іпотеку" окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів).

Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом. (пункт 8.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України від 18 листопада 2003 р. № 1255-ІV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", частиною другою статті 33 Закону України від 5 червня 2003 р. № 898-IV (898-15) "Про іпотеку" у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання.

За відсутності суперечностей у змісті норм судам слід застосовувати положення Закону в системному взаємозв'язку з приписами інших законів.

У випадках колізії нормативних приписів Закону та співвідносних норм інших законів судам слід керуватися роз'ясненнями Конституційного Суду України (далі - КСУ), викладеними в пункті 3 мотивувальної частини його Рішення від 3 жовтня 1997 р. № 4-зп) про набуття чинності Конституції України. У цьому Рішенні КСУ роз'яснено: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Відповідні роз'яснення КСУ слід застосовувати і до інших законів, приписи яких інакше, ніж Закон, мають протягом визначеного в них строку регулювати окремі питання. (Постанова від 18.12.2009 № 15 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство").

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Згідно п. 5.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.04 р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскільки про введення мораторію господарський суд зазначає в ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в цій же ухвалу суду слід зазначити і про такий наслідок введення мораторію, як звільнення активів боржника від податкової застави.

Господарський суд вважає клопотання ліквідатора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п.п. 25, 26 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31.03.04 р., після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номері запису. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяжень реєструються держателем або реєстратором державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та інформація про припинення обтяжень. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою.

Вищий господарський суд України в п. 2 Інформаційного листа № 01-8/503 від 29.08.2008 р. "Про деякі питання, пов'язані з веденням Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна" вказав, що згідно зі ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна і наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5 Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв внесення записів до названого Реєстру здійснюється на підставі відповідних рішень суду або заяв обтяжувачів. Такі заяви мають містити низку зазначених у цих нормативно-правових актах відомостей, які ідентифікують особу боржника, в тому числі: код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), адреси місцезнаходження юридичних осіб, ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, адреси постійного місця проживання таких осіб та дані документів, що посвідчують особу, дані про об'єкт обтяження - ідентифікаційні номери об'єкта нерухомого майна, опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації, та ін.).

Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, господарський суд вважає за необхідне виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження майна приватного підприємства "Технікс" (код 32150468) - нежилого приміщення, будови та споруди, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Матросова, буд. 42а/1-5, зареєстрованого 04.02.2008 за № 6520300.

В решті клопотання ліквідатора задоволенню не підлягає та спростовується нормами чинного законодавства.

Заперечення приватного нотаріуса Воєводи С.М. та ПАТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії спростовуються наведеними нормами законодавства та судом вважаються необгрунтованими.

Керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 410 від 31.03.2004 року "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 5, 22-30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4-1, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора, арбітражного керуючого Христенка В.В. задовольнити частково.

2. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження майна:

- за наступними характеристиками: тип обтяження заборона на нерухоме майно; зареєстровано 04.02.2008 16:09:44 за № 6520300 приватним нотаріусом Воєвода С.М., 26500 Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Леніна, 31, кв. 1; підстава обтяження - договір застави нерухомого майна, 935, 20.06.2003, Воєвода С.М.; об'єкт обтяження - нежиле приміщення, будови та споруди, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Матросова, буд. 42а/1-5; власник приватне підприємство "Технікс" код 32150468, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, Матросова, 42.

3. В решті клопотання відмовити.

4. Ухвалу суд може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

5. Примірники цієї ухвали направити всім кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (п. 1 ухвали суду від 23.09.2008 року), АТ "Укрінбанк" (за адресою: 04053, м. Київ, вул. Смірнова-Ласточкіна, 10а), банкруту (26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Матросова, 42), ліквідатору арбітражному керуючому Христенку В.В. (вул. Героїв Сталінграду, буд. 4, кв. 9, м. Кіровоград, 25028), представнику працівників боржника гр. Горалевичу В.О. (26500, Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Матросова, 42), приватному нотаріусу Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводі С.М. (вул. Леніна, буд. 31, кв. 1, смт. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500), ПАТ "Український інноваційний банк", в особі Київської філії (вул. Тимошенко, 18, м. Київ, 04210).

Суддя Л. В. Деревінська