Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-2/14712-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/14712-2012 27.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоДочірнього підприємства «Енпол»Корпорації «ЛВМ ЮЕС КОРПОРЕЙШН» Простягнення 1 224,65 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Дочірнього підприємства «Енпол»Корпорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн»про стягнення 1224,65 грн. (заборгованості та штрафних санкцій) за Договором № 796 від 05.02.1998р.

Ухвалою від 23.10.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Представники сторін в призначене судове засідання 06.11.2012р. не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Вимоги ухвали суду від 23.10.2012р. сторонами не виконано.

Ухвалою від 06.11.2012р. суд відклав розгляд справи на 27.11.2012р. та зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали суду від 23.10.2012р. про порушення провадження у справі.

Від позивача 20.11.2012р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2012р.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні 27.11.2012р. надано докази погашення відповідачем після звернення позивача до суду з позовом суми основної заборгованості: за спожиту активну електричну енергію - 671,98 грн., за спожиту реактивну електроенергію - 28,85 грн. та за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії - 457,07 грн.

Представники відповідача в призначене судове засідання 27.11.2012р. не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Вимоги ухвал суду від 23.10.2012р. та від 06.11.2012р. відповідачем не виконано.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в заяві та документах, доданих до матеріалів справи (в тому числі згідно Спеціального витягу з ЄДР ЮО та ФОП).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

В судовому засіданні 27.11.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.02.1998 між АЕК «Київенерго»(змінено організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Позивач) та Дочірнім підприємством «Енпол»Корпорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн»(Відповідач) було укладено договір на використання електричної енергії № 796 (Договір).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 01.12.2010 до Договору, його викладено у новій редакції, та оформлено як Додаток 1 до вказаної Додаткової угоди і підписано сторонами 20.04.2010.

Відповідно до п. 1 Договору (тут і надалі - у новій редакції), Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії.

П. 2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача здійснити повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати до 22 числа згідно пп. 2.1 Додатку 2 до Договору.

Пп. 2.2 цього ж Додатку передбачає, що остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії здійснюється на підставі виставлених Позивачем рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який Відповідач надає Позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п. 4.3 Додатку 2 до Договору).

П. 4.2 Додатку 2 до Договору визначено, що у разі неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог згідно ст. 33 ГПК України надав суду копію звіту про використану активну електроенергію за листопад 2011р., копії Актів контрольного огляду засобів обліку електричної енергії, копії корінців нарядів на підключення та відключення, рахунки-розшифровки за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції та акти надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідку про надходження коштів за спожиту електричну енергію, що є первинними документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і які були залучені судом до матеріалів справи.

В листопаді 2011р. Позивачем зроблено нарахування електричної енергії згідно звіту наданого відповідачем, яке не було оплачено. За наявну заборгованість з електропостачання згідно наряду №5290 Відповідача було відключено, показники лічильника зафіксовані на рівні «28742». Актом від 10.02.2012р. №0609001777 підтверджено відключення та зафіксовано показники на рівні «28742».

Після погашення заборгованості 10.02.2012 Відповідач був тимчасово включений для пусконалагоджувальних робіт згідно наряду №5290/1 до 20.02.2012р., для виконання акту-вимоги №0609001595 від 24.05.2011р. (приведення обліку згідно ПУЕ).

20.02.2012р. Позивачем було складено Акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії № 0601001120 та зафіксовано показники на рівні «29367»та виконано відключення Відповідача. У лютому 2012р. Позивачем проведено нарахування товарної продукції згідно показників зафіксованих на момент відключення.

Листами Позивача від 02.03.2012 №048/26-280 і від 23.03.2012 №048/26-461 Відповідач повідомлявся про наявну заборгованість та про необхідність її погашення,і разом з листами направлялися рахунки на оплату заборгованості.

Згідно Додатка 5 до Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002р.

Між Позивачем та Відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії та оригінали яких знаходяться у матеріалах справи. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконував належним чином та в повному обсязі, проте внаслідок порушення договірних зобов'язань Відповідачем за період - лютий 2012 виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.10.2012р. становить 671,98 грн., та за період - лютий 2012 виникла заборгованість за використану реактивну електричну енергію, яка станом на 01.10.2012 становить 28,85 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію, які залучені судом до матеріалів справи.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

Додатком 8А до Договору сторони погодили обсяги постачання електричної енергії на 2012рік та Пп. 2.3.2. Договору передбачає обов'язок Відповідача дотримуватися режиму споживання електричної енергії.

Згідно пп. 4.2.3. Договору, за перевищення договірних величин споживання Відповідач повинен сплачувати Позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Листом від 24.01.2012 № 13 Відповідач подав лист до відділу енергобалансів про коригування договірних величин споживання електричної енергії, та починаючи з лютого 2012р. встановлюються ліміти споживання по 200кВт*г.

У лютому 2012 року Актом контрольного огляду засобів обліку електричної енергії № 0601001120 Позивачем зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії на 425кВ/г, двократна вартість якого становить 457,07 грн. (з ПДВ).

Лист Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 18.05.2009р. № 1091/7/16-1517 «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»вказує на те, що ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»(з урахуванням змін і доповнень) встановлено, що споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %. Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Отже, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії Відповідачу правомірно було нараховано 457,07 грн. (з ПДВ).

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Станом на момент звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідачем не було погашено наявну та заявлену в межах даної справи заборгованість за спожиту активну електричну енергію, за спожиту реактивну електроенергію та за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії.

Разом з тим, як вбачається з наданих Позивачем пізніше виписок, станом на час розгляду справи та винесення судом даного рішення, суми заявленої до стягнення основної заборгованості вже є погашеними Відповідачем, а саме ним було сплачено: за спожиту активну електричну енергію - 671,98 грн., за спожиту реактивну електроенергію - 28,85 грн. та за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії - 457,07 грн.

Враховуючи наведене, в цій частині суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Пп. 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з ГК України.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, в межах скороченого строку позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд перевірив та погоджується з розрахунком пені та 3% річних, наведеним Позивачем в розрахунку ціпи позову, які відповідно становлять 52,71 грн. та 14,04 грн. за період з лютого 2012р. по вересень 2012р., та оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем Позивачу вказаних сум пені та 3% річних, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про їх стягнення з Відповідача в примусовому порядку.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача, оскільки станом на дату звернення Позивача до суду з даним позовом, сума боргу та штрафних санкцій Відповідачем сплачена не була, а отже Відповідач є винним у виникнення спору та у зверненні Позивача до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, (1-1) 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження в частині стягнення наступних заборгованостей: за спожиту активну електричну енергію - 671,98 грн., за спожиту реактивну електроенергію - 28,85 грн. та за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії - 457,07 грн.

В іншій частин позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Енпол» Корпорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн»(м. Київ, проспект Лісовий, 13-А, квартира 41; ідентифікаційний код 22897083) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, 52 (п'ятдесят дві) грн. 71 коп. пені, 14 (чотирнадцять) грн. 04 коп. 3% річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.12.12р.

Суддя І.О.Домнічева